Антидемпінгове мито здатне перетворити вигідний імпортний контракт на фінансову катастрофу, якщо поставитися до сертифікатів походження без належної пильності. Саме це сталося з компанією «ТПК ГАММА», яка отримала донарахування на майже 10 мільйонів гривень через сертифікати, що викликали сумніви у митників. Давайте розберемо цю історію – вона показова для всіх, хто возить товари з-за кордону.
Що трапилося: болти, гайки та малайзійські сертифікати
Уявіть: компанія купує в Малайзії партію болтів і гайок з чорних металів. Звичайний бізнес, нічого екзотичного. Товар оформлюється за стандартною ставкою ввізного мита 5%, подаються сертифікати про походження, видані Малайською торгово-промисловою палатою. Все нібито правильно.
Але є один важливий нюанс. Рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 26.09.2020 № АД-465/2020/4411-03 щодо сталевих кріплень походженням з Китайської Народної Республіки встановлено антидемпінгове мито за ставкою 67,4%. І якщо ви не можете підтвердити, що ваш товар – не китайський, доведеться платити саме за цією, найвищою ставкою.
Саме в таку пастку, на думку митниці, і потрапило ТОВ «ТПК ГАММА».
Як митниця виявила проблему
Під час перевірки Дніпровська митниця направила один із сертифікатів – № A902406 від 03.07.2023 – на верифікацію до Малайзії. Відповідь від Малайської торгово-промислової палати виявилася невтішною. У листі від 25.03.2024 компетентний орган Малайзії повідомив: сертифікат не видавався.
Крім того, у документі була вказана недійсна з січня 2018 року поштова адреса палати, а засвідчив його менеджер, який звільнився ще у 2013 році. Іншими словами – груба підробка.
Митниця не зупинилася на одному сертифікаті. Провели моніторинг усіх оформлень компанії й виявили ще шість митних декларацій із сертифікатами, що мали ті самі ознаки недійсності: стара адреса, підпис колишнього працівника.
Результат – акт перевірки від 09.10.2024 і два податкові повідомлення-рішення на загальну суму понад 10,7 мільйона гривень (з яких 8,99 млн – антидемпінгове мито, решта – ПДВ).
Чому аргументи компанії не спрацювали
ТОВ «ТПК ГАММА» пішло до суду. І треба сказати, суд першої інстанції позивача підтримав. Дніпропетровський окружний адмінсуд вирішив, що лист малайзійської палати не є належним доказом – мовляв, він не перекладений українською і не легалізований належним чином.
Але Третій апеляційний адмінсуд подивився на справу інакше. І Верховний Суд у справі №160/29245/24 з ним погодився. Чому?
По-перше, Малайська торгово-промислова палата – це компетентний орган у розумінні статті 41 Митного кодексу України. Жодних доказів протилежного компанія не надала.
По-друге, порядок обміну запитами між митними органами регулюється Кіотською конвенцією (Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур). Цей міжнародний договір не вимагає додаткової легалізації чи апостилювання відповідей уповноважених органів. Тож посилання компанії на Закон України «Про міжнародне приватне право» суд відхилив.
І по-третє – найголовніше. Коли митниця надає докази недійсності сертифіката, тягар спростування лягає на імпортера. А ТОВ «ТПК ГАММА» не змогло довести, що товар справді малайзійського походження. На вимогу суду апеляційної інстанції жодних підтверджень дійсності сертифікатів надано не було.
Преюдиція, яка не спрацювала
Окремо варто згадати про цікавий аргумент позивача. Справа в тому, що щодо керівника компанії раніше розглядалися справи про порушення митних правил за статтею 485 Митного кодексу України. І суди ті провадження закрили через відсутність складу правопорушення.
Логіка компанії: якщо директора визнали невинуватим, то й підприємство не може відповідати.
Але Верховний Суд нагадав важливий принцип. За частиною сьомою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду. Преюдиція стосується лише того, чи мали місце конкретні дії та чи вчинені вони конкретною особою. А от юридична кваліфікація цих дій у податковому спорі – це вже зовсім інша історія.
Що варто знати імпортерам
Ключовий висновок із цієї справи простий, але жорсткий: сертифікат про походження – це не формальність. Якщо компетентний орган країни-експортера заявляє, що документ не видавався, жодні інвойси чи контракти вас не врятують. Антидемпінгове мито за найвищою ставкою стане реальністю.
Кілька практичних порад, які випливають із цієї історії:
- Перевіряйте контрагента. Якщо ви працюєте з новим постачальником, надішліть запит до торгово-промислової палати його країни ще до укладення контракту.
- Звіряйте реквізити сертифікатів. Адреса органу, що видав документ, ім’я уповноваженої особи – все це можна перевірити через відкриті джерела.
- Пам’ятайте про антидемпінгові заходи. Перед імпортом перевірте, чи не підпадає ваш товар під дію рішень Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі. Якщо так – подвійна увага до сертифікатів походження.
- Не покладайтеся на те, що «суд виправдав директора». Податковий спір і справа про адмінправопорушення – це різні процеси з різними стандартами доказування.
Постанова Верховного Суду від 10 липня 2026 року у справі №160/29245/24 ще раз підтвердила: митниця має право покладатися на відповіді іноземних компетентних органів без додаткової легалізації. А бізнес має бути готовим довести походження товару, якщо виникнуть сумніви. Інакше антидемпінгове мито у 67,4% може стати неприємним сюрпризом.