Уявіть: ви ввозите товар, подаєте всі документи, проходите митницю – і через два роки отримуєте донарахування антидемпінгового мита на два з половиною мільйони гривень. Саме в таку ситуацію потрапило ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ», коли з’ясувалося, що сертифікати походження на сталеві кріплення з Малайзії – фальшиві. Історія дійшла до Верховного Суду, і 15 липня 2026 року у справі №320/29438/25 було поставлено крапку. Розбираємося, що сталося і які уроки варто винести.
Що за товар і чому це важливо
Йдеться про сталеві кріплення – болти, гайки, шайби та подібні вироби. З вересня 2020 року в Україні діє рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі №АД-465/2020/4411-03, яким запроваджено антидемпінгове мито на такий товар походженням із Китайської Народної Республіки. Ставка – аж 67,40%.
Логіка тут проста: китайські виробники продають кріплення за демпінговими цінами, українські не витримують конкуренції, тож держава захищає своїх через додатковий податок на імпорт. Але якщо товар походить не з Китаю, скажімо, з Малайзії – антидемпінгове мито не сплачується. Саме цим шляхом і спробувало піти ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ».
Три поставки, три сертифікати
Компанія ввезла сталеві кріплення трьома партіями: дві у лютому 2024 року (митні декларації №UA204150/2024/000739 та №UA204150/2024/000740) і одну ще у жовтні 2022 року (№UA403040/2022/003365). В усіх випадках країною походження було задекларовано Малайзію. Виробниками значилися малайзійські компанії WINBEST INDUSTRIES SDN BHD та XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD. Товар оформлювали без сплати антидемпінгового мита.
Але Київська митниця провела документальну невиїзну перевірку – і картинка почала розсипатися.
Як митниця викрила фальсифікат
Механізм міжнародної перевірки сертифікатів походження працює через так звану Кіотську конвенцію (повна назва – Міжнародна конвенція про спрощення і гармонізацію митних процедур). Якщо в українських митників виникають сумніви щодо справжності документа, вони через Державну митну службу направляють запит до компетентного органу країни-експортера і чекають відповіді.
Щодо лютневих поставок 2024 року відповідь надійшла від Малайзійської торгово-промислової палати (MCCM). Лист від 25 березня 2024 року повідомляв: сертифікат походження №М095038 від 24 листопада 2023 року – оригінальний, але відбиток печатки та підпис на ньому підроблені. Іншими словами, бланк справжній, а от дані – ні.
Ще цікавіша ситуація з поставкою 2022 року. Королівський митний департамент Малайзії у листі від 4 січня 2024 року повідомив, що компанія-експортер XUCH INDUSTRY (M) SDN BHD взагалі не зареєстрована в Малайзійській торговій палаті, а сертифікат №MCCM H 22998 від 26 серпня 2022 року ніколи не видавався. Адреса офісу компанії в документі – фальшива.
За результатами перевірки митниця донарахувала: антидемпінгового мита – 1 971 398,48 грн плюс 142 583,65 грн штрафу, та ПДВ – 394 279,70 грн плюс 39 427,97 грн штрафу. Загалом близько 2,55 мільйона гривень.
Що намагався довести імпортер
ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» пішло до суду. Позов обґрунтовували кількома аргументами.
Перший: країна походження підтверджувалася не лише сертифікатами, а й іншими документами – інвойсами, контрактами, деклараціями про походження. Мовляв, навіть якщо сертифікат виявився проблемним, решта паперів у сукупності доводять, що товар справді малайзійський.
Другий: відповіді малайзійських органів не мають юридичної сили в Україні, бо не пройшли консульської легалізації або не засвідчені апостилем – як того вимагає стаття 13 Закону України «Про міжнародне приватне право».
Третій: частина документів від іноземних органів не мала офіційного перекладу українською мовою.
І четвертий: для застосування антидемпінгового мита треба беззаперечно довести, що товар походить саме з Китаю, а не просто не підтвердити його походження з іншої країни.
Що сказав Верховний Суд
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду послідовно відхилила всі аргументи скаржника. І ось чому.
Щодо легалізації іноземних документів. Порядок перевірки сертифікатів походження регулюється не Законом «Про міжнародне приватне право», а Митним кодексом України та Кіотською конвенцією. Це зовсім інша сфера – публічно-правові відносини між митними органами різних країн. Конвенція не вимагає додаткової легалізації відповідей компетентних органів. Суд прямо послався на власну позицію, висловлену раніше у справі №160/29245/24: інформація, отримана за процедурою Кіотської конвенції, не потребує апостилю чи консульського засвідчення.
Щодо додаткових документів. Як тільки компетентний орган країни-експортера підтвердив фальсифікацію сертифіката, митниця не зобов’язана аналізувати інші папери, подані декларантом. Такий підхід Верховний Суд закріпив ще у постановах від 1 березня 2021 року у справі №240/7093/19 та від 11 квітня 2022 року у справі №260/2805/20. Алгоритм дій митного органу тут жорсткий: отримав відповідь – керуйся нею.
Щодо необхідності доводити саме китайське походження. Тут Суду довелося пояснювати логіку самого рішення Міжвідомчої комісії №АД-465/2020/4411-03. Воно сформульоване так: якщо немає сертифіката про походження або неможливо визначити походження товару – застосовується антидемпінгове мито за найвищою ставкою. Тобто діє своєрідна презумпція: не довів, що товар не китайський – плати по повній. Китайське походження презюмується, коли немає належних доказів протилежного.
Крім того, компанія в касаційній скарзі посилалася на відсутність перекладу та нелегалізованість документів. Але, як зауважив Суд, в судах першої та апеляційної інстанцій ці доводи взагалі не заявлялися. Касація не може розглядати нові аргументи – це аксіома процесу.
Про тягар доказування
Тут важливий момент, який часто випускають з уваги. Коли митний орган надав докази фальсифікації сертифіката – листи компетентних органів Малайзії, – тягар спростування перейшов саме на імпортера. Це випливає зі статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України: кожна сторона доводить обставини, на які посилається.
Митниця свій обов’язок виконала – надала докази недійсності сертифікатів. А от ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» не змогло запропонувати нічого, що б поставило ці докази під сумнів. Жодних альтернативних підтверджень від малайзійських органів, жодних експертних висновків, жодних нових документів.
Суд першої інстанції, а за ним апеляція та касація дійшли одного й того самого висновку: країна походження товару не підтверджена, антидемпінгове мито нараховано правомірно.
Що це означає для бізнесу
Історія ТОВ «ВКП АРСЕНАЛ» – не просто сухий судовий прецедент. Вона оголює ризики, про які варто пам’ятати кожному імпортеру.
По-перше, перевірка сертифікатів походження може відбутися і через рік, і через два після розмитнення – Митний кодекс дає на це 1095 днів. Розраховувати, що «пронесло», не варто.
По-друге, якщо ваш постачальник надав вам фальшивий сертифікат – відповідати перед українською митницею будете саме ви. І суми можуть бути космічними: в цій справі лише антидемпінгове мито без штрафів склало майже два мільйони гривень.
По-третє, процедура Кіотської конвенції – потужний інструмент у руках митних органів. Інформація, отримана через неї, не потребує легалізації, а спростувати її самостійно, без підтримки іноземного контрагента, практично неможливо.
І найголовніше: коли митниця отримує офіційну відповідь про фальсифікацію, гра для імпортера фактично закінчена. Жодні інвойси, контракти чи декларації не переважать висновку компетентного органу країни, з якої нібито походить товар. Тож перевірка надійності постачальника та справжності його документів – це не формальність, а питання виживання бізнесу.