Це не технічна помилка і не забули. 15 серпня центральними вулицями Варшави пройде найбільший військовий парад в історії Польщі — 1800 солдатів, більше 300 одиниць наземної техніки, 60 літаків і гелікоптерів у небі. Франція відправляє Іноземний легіон. Свої підрозділи виставлять американці, канадці, литовці, естонці, шведи, румуни — список довгий. України в ньому немає.
Українську сторону просто не запросили. Міністерство оборони України підтвердило це прямо і без коментарів.
І ось тут найцікавіше. Країна, яка третій рік воює в найбільшому сухопутному конфлікті в Європі з часів Другої світової, має, здавалося б, залізне право стояти в першому ряду будь-якого союзницького параду. Бойовий досвід, якого немає ні в кого в НАТО. Втрати, яких не знав жоден європейський народ із 1945-го. І — жодного прапора на марші.
Варшава своє рішення офіційно не коментувала. Але ситуація не виникає з порожнечі.
З весни 2025 року польсько-українські відносини пройшли кілька больових точок. Спочатку — блокада кордону польськими фермерами, яка тривала місяцями і яку уряд Туска не зміг швидко зняти. Потім — напруга навколо транзиту українського зерна. Далі — Волинська трагедія, яка знову вийшла в публічну площину, причому з обох сторін звучали формулювання, що боляче били по суспільних настроях. А зовсім нещодавно — заява міністра оборони Польщі Владислава Косіняка-Камиша про те, що Україна не увійде в ЄС без вирішення історичних питань. Прямий текст, прозвучав публічно, і Київ це почув.
Парад 15 серпня — не просто видовище. У польському календарі це День збройних сил, прив’язаний до Варшавської битви 1920 року, яку в Польщі називають «чудом на Віслі». Це національне свято з глибоким історичним підтекстом — тоді польська армія зупинила наступ більшовиків на Європу. І вибір учасників параду — це завжди політичний сигнал. Кого кличуть, кого ні — тут немає випадковостей.
У цьому контексті відсутність українських військових — рішення, яке читається.
Давайте подивимося, хто все-таки маршируватиме у Варшаві. Французький Іноземний легіон — найчисельніший іноземний контингент на параді. Це окремий жест: Париж послідовно вибудовує військове партнерство з Варшавою, і останні два роки ця вісь тільки посилюється. США дають своїх військових — тут усе зрозуміло, Польща залишається ключовим східним флангом НАТО. Канада, Литва, Естонія, Швеція, Румунія — це країни, чиї контингенти присутні в регіоні на постійній основі або в межах ротації сил альянсу.
Паралельно у Гдині та Гданську пройде морська частина заходу — більше 20 кораблів, включаючи фрегати, корвети, гідрографічні судна та тральники. Теж без української участі.
Чесно кажучи, з військової точки зору Києву зараз не до парадів. Українська армія воює — і це не метафора. Кожен боєздатний підрозділ на рахунку, і виділяти церемоніальний розрахунок для закордонного маршу за нинішньої ситуації на фронті було б рішенням як мінімум неочевидним. Але ж питання не в тому, чи поїхали б українські військові до Варшави, якби їх покликали. Питання в тому, що їх не покликали взагалі.
Це політичний жест. І він працює в обидва боки. Для внутрішньої польської аудиторії це демонструє: уряд тримає дистанцію і не дає Києву карт-бланш. Для зовнішньої — сигнал, що Варшава готова диференціювати відносини: стратегічне партнерство проти Росії зберігається, але історичні рахунки та економічні суперечки ніхто не списує.
Для України це чергове нагадування: союзники бувають різні. Є ті, хто дає зброю і приймає біженців. А є ще політичний календар, внутрішні рейтинги і вибори — і в цій системі координат братерство іноді відступає на другий план.
Відсутність запрошення — не катастрофа. Але це саме той випадок, коли дрібниця говорить більше, ніж офіційні комюніке.