Контроль за студентами у вишах хочуть посилити, щоб навчання не перетворювалося на спосіб уникнути військової служби. Міністерство освіти і науки України заявило про це на тлі вступної кампанії 2026 року. Андрій Бутенко, очільник МОН, озвучив позицію на всеукраїнській конференції «Серпнева-2026 – Освіта справа кожного» у Києві.
Міністр наголосив, що відомство не бачить аномального сплеску серед вступників-чоловіків віком від 25 років. Так, вони є і вступають на бакалаврат, магістратуру чи докторантуру. Але всі складають національний мультипредметний тест (НМТ), відповідають критеріям і проходять за чинним законодавством.
Чому взагалі виникла ця розмова? В Україні з 25 років чоловіки підлягають мобілізації, але студенти денної форми мають право на відстрочку. Тож теоретично людина може вступити до університету не заради знань, а щоб отримати законну підставу не йти до війська. Саме таку ситуацію МОН хоче унеможливити.
Що саме сказав міністр
Андрій Бутенко визнав, що чимало чоловіків старшого віку справді вступають до закладів вищої освіти. Вони обирають бакалаврат, магістратуру або навіть докторантуру. І це не порушення, адже вони складають НМТ і виконують вимоги вступу.
Проте міністр наголосив: головна мета перебування людини в університеті – навчатися. Якщо ж навчання фіктивне, а диплом чи студентський квиток використовують лише як «бронь» від армії, це вже інша історія.
«Мета перебування особи в університеті — навчатися», – наголосив Бутенко. Він додав, що контроль за студентами планують посилювати, щоб освітній процес був реальним, а не формальним.
Контроль за студентами: як це може виглядати
Конкретних механізмів міністр поки не назвав. Однак сама логіка зрозуміла: якщо людина вступила, вона має відвідувати пари, складати сесії, писати роботи. Ті, хто зникає одразу після зарахування, – перші кандидати на перевірку.
Уявімо типову ситуацію. Чоловік 26 років подає документи на заочну чи дистанційну форму. За законом він може отримати відстрочку. Але якщо він жодного разу не зʼявився на заняттях і не має жодної оцінки, виникає питання: чи це навчання?
Саме тому МОН хоче, щоб університети фіксували реальну участь студента. Тобто йдеться не про заборону вступу для дорослих чоловіків, а про якісний контроль за тим, як вони навчаються.
Чи є проблема насправді
Міністерство стверджує, що цьогорічна вступна кампанія не показала аномального зростання кількості чоловіків 25+. Це важливо, бо в суспільстві ширяться чутки про «масовий вступ заради відстрочки». Бутенко наголошує: статистика такого не підтверджує.
Водночас наявність навіть невеликої кількості фіктивних студентів – це ризик для всієї системи. По-перше, страждає якість освіти. По-друге, виникає нерівність: хтось реально навчається, а хтось просто користується правом на відстрочку. По-третє, це підриває довіру до університетів.
Тож посилення контролю за студентами – це радше запобіжний захід. МОН хоче переконатися, що освіта залишається освітою, а не обхідним шляхом для уникнення мобілізації.
Юридичний бік питання
Варто розуміти, що сама по собі відстрочка для студентів – це законне право. Його ніхто не скасовує. Ідеться лише про те, щоб це право не використовували задля уникнення призову по мобілізації. З одного боку, Конституція України гарантує право на освіту. З іншого – обовʼязок захищати державу теж закріплений в Основному законі. Тож держава намагається знайти межу, де одне не суперечить іншому.
Посилення контролю за студентами – це якраз спроба намацати цю межу. Не заборонити дорослим чоловікам вступати, а зробити так, щоб вступ означав реальний намір навчатися.
Що з того студентам і абітурієнтам
Якщо ви чоловік віком 25+ і плануєте вступати до вишу, варто бути готовим до пильнішої уваги. Вас ніхто не вижене лише через вік. Але якщо ви не зʼявляєтеся на пари, не виконуєте навчальний план – питання можуть виникнути і до вас, і до закладу.
Також варто памʼятати, що навчання – це не лише формальний статус. Це час, зусилля і відповідальність. Якщо людина вступає лише заради того, щоб «пересидіти» мобілізацію, вона ризикує і своїм місцем, і репутацією, і можливими правовими наслідками.
МОН поки не оприлюднило детального плану перевірок. Але сам сигнал чіткий: фіктивне навчання толерувати не будуть. І це, зрештою, справедливо – і для тих, хто навчається чесно, і для тих, хто чесно служить.
Андрій Бутенко наголосив, що відомство й надалі аналізуватиме дані вступної кампанії. Якщо виявляться ознаки зловживань, реагуватимуть точково, не ламаючи систему для всіх. Бо головне – не створити нові барʼєри, а захистити сенс вищої освіти.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков