Міноборони та Генеральний штаб ЗСУ готують зміни у призовному віці та правилах мобілізації. Про це розповів секретар комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. За його словами, влада шукає нові способи залучати людей до війська, бо нинішні грошові надбавки не збільшують кількість контрактників.
Ви, мабуть, чули, що нещодавно підняли виплати за підписання контракту. Але, як каже депутат, це не принесло очікуваного результату. Кількість охочих або залишається такою самою, або навіть зменшується. Тому, за інформацією Костенка, готуються «радикальні речі». Що саме мається на увазі? Давайте розберемось.
Що відомо про зміни у призовному віці
Роман Костенко прямо сказав, що вже йдуть розмови про зміну призовного віку. Точних цифр він не назвав, але наголосив: «деякі речі змінюються в призовному віці». Депутат відмовився уточнювати, яку саме межу можуть переглянути. На питання про конкретний діапазон він відповів, що про це згодом скажуть офіційно.
Це важливий момент. Зазвичай під призовним віком розуміють вік, з якого чоловіки підлягають мобілізації. В Україні зараз мобілізації підлягають чоловіки від 25 до 60 років. Але в публічному просторі час від часу лунають ідеї знизити нижню межу. Наприклад, до 21 року або до 20. Чи саме це мав на увазі Костенко? Поки що невідомо.
Він також згадав, що зміни торкнуться «самої мобілізації». Тобто не лише віку, а й процедури, механізмів, можливо, відстрочок або способів оповіщення. Законодавці напрацьовують якісь варіанти, але деталі поки що притримують.
Костенко назвав це «радикальними речами» саме тому, що звичайні грошові стимули не працюють. Коли підняли зарплати контрактникам, очікували припливу людей. Але цього не сталося. Отже, потрібні більш суттєві зміни в самих правилах гри.
Мобілізація не стане добровільною
Тут депутат висловився дуже чітко. Він наголосив, що примусовий характер мобілізації залишиться. Цитую його слова: «Якщо хтось думає, що у нас мобілізація із примусової, законної, стане якоюсь іншою: захотів — пішов, захотів — ні, — то таких рішень не буде прийнято. Тому що ті, хто хотів захищати країну, вже пішли».
Це означає, що держава й надалі використовуватиме законні механізми примусу, зокрема повістки та військово-лікарські комісії. Розраховувати на те, що мобілізація перетвориться на суто добровільний набір, не варто. Костенко пояснює це просто: ті, хто мав бажання і можливість піти самостійно, вже це зробили. Тому доводиться шукати інші шляхи.
Кстати, це логічно з точки зору державного управління. Під час воєнного стану армія потребує стабільного поповнення. Якщо добровольців не вистачає, система починає застосовувати нормативні важелі. І зміни у призовному віці, про які говорить депутат, можуть стати одним із таких важелів.
Які можливі сценарії зміни призовного віку
Оскільки офіційних цифр немає, можна лише аналізувати публічні заяви та попередні законопроєкти. Наведу кілька варіантів, які обговорювалися в експертному середовищі:
- зниження нижньої межі призовного віку з 25 до 21 року;
- розширення верхньої межі понад 60 років для окремих категорій;
- диференціація віку залежно від військово-облікової спеціальності;
- зміни у правилах відстрочок для студентів та освітян.
Жоден із цих сценаріїв поки що не підтверджено. Але заяви Костенка дають підстави припускати, що зміни справді готуються. Важливо розуміти: якщо йдеться про зниження мобілізаційного віку, то це матиме серйозні соціальні наслідки. Адже йдеться про молодих чоловіків, які лише починають кар’єру або навчаються.
Чи є юридична база для таких змін
Так. В Україні мобілізаційний вік регулюється законом «Про військовий обов’язок і військову службу». Змінити його можна лише через внесення змін до цього закону. Тобто потрібне рішення Верховної Ради. Міноборони та Генштаб можуть подати пропозиції, але остаточне слово за парламентом.
Костенко, як секретар профільного комітету, має доступ до цих напрацювань. Саме тому його заява викликає довіру. Якщо він каже, що «рухи йдуть», то, швидше за все, законопроєкт уже десь на стадії підготовки. Можливо, його внесуть найближчими тижнями.
Що це означає для пересічних громадян
Передусім варто уважно стежити за офіційними повідомленнями. Якщо призовний вік знизять, це безпосередньо вплине на тих, кому зараз 21–24 роки. Вони можуть втратити право на відстрочку або потрапити під нові правила мобілізації. Також можуть переглянути підстави для бронювання працівників.
Водночас не варто панікувати раніше часу. Навіть якщо зміни ухвалять, між рішенням парламенту і практичним втіленням зазвичай є перехідний період. Військкомати не почнуть розсилати повістки наступного дня після публікації закону. Але й легковажно ставитись до цього не слід.
Коротко про позицію Костенка
Роман Костенко чітко окреслив дві тези. Перша: грошові надбавки не розв’язали проблему з набором контрактників. Друга: держава готує радикальні зміни, зокрема у призовному віці та самій мобілізації. При цьому добровільності не буде. Тобто законодавці шукають способи зробити мобілізацію ефективнішою в умовах, коли звичайна мотивація не працює.
Найближчим часом варто очікувати офіційних роз’яснень від Міноборони або Генштабу. Тоді стане зрозуміло, які саме межі призовного віку планують переглянути. Поки що це лише слова депутата, але сказані вони не просто так. Це сигнал про те, що система рухається до змін.
І ще один нюанс. Зверніть увагу, що Костенко ухилився від конкретики. Це нормальна практика для політиків, коли йдеться про чутливі питання. Тож слідкуйте за першоджерелами, а не за чутками в соцмережах. Особливо коли обговорюють призовний вік і мобілізацію.