Бувають ситуації, коли просто розповісти про обставину недостатньо – потрібен офіційний папір. Саме для цього існує нотаріальне посвідчення факту. Це не абстрактна формальність, а спосіб закріпити юридично значущу обставину так, щоб вона мала силу доказу.
Уявіть, що вам потрібно підтвердити: людина жива, вона перебувала в конкретному місці або пред’явила документ у визначений час. На перший погляд усе звучить очевидно. Проте без офіційного підтвердження такі твердження можуть залишитися просто словами. Нотаріус допомагає перетворити їх на документ, який складно оскаржити.
Найчастіше таке підтвердження потрібне, коли державна установа або банк просять довести, що людина жива. Або коли треба зафіксувати, де саме й коли перебувала особа, щоб потім не виникло суперечок. У всіх цих випадках закон дозволяє звернутися до нотаріуса.
Які саме факти може посвідчити нотаріус
Закон виділяє три основні випадки. По-перше, нотаріус може посвідчити факт, що фізична особа є живою. По-друге, він може зафіксувати перебування людини у певному місці. По-третє, нотаріус має право посвідчити час пред’явлення документа.
Кожна з цих дій має власну процедуру. Але об’єднує їх спільний результат: заявник отримує офіційне свідоцтво або посвідчувальний напис, який підтверджує певну обставину. Далі розберімося, як це працює на практиці.
Факт, що людина жива: простіше, ніж здається
Перший варіант – посвідчення того, що фізична особа є живою. Людина звертається до нотаріуса з усним проханням зафіксувати цей факт. Жодних складних заяв чи додаткових документів для цього не потрібно.
Нотаріальну дію можна вчинити у приміщенні нотаріуса. А якщо людина з якихось причин не може приїхати, нотаріус може виїхати до неї. Єдина умова – виїзд має відбуватися в межах відповідного нотаріального округу.
Інша річ, коли йдеться про тих, хто не може самостійно представляти свої інтереси. Для малолітньої дитини або недієздатної особи до нотаріуса звертається законний представник. Це можуть бути батьки, усиновлювачі або опікун.
Щодо неповнолітніх і громадян з обмеженою цивільною дієздатністю правила дещо інші. Вони звертаються до нотаріуса самі, але для вчинення нотаріальної дії потрібна згода законного представника. Таку згоду оформлюють відповідно до вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.
Після того як факт зафіксовано, особа отримує свідоцтво. Це офіційне підтвердження, що на момент посвідчення людина була живою.
Перебування у певному місці: коли адреса стає доказом
Другий факт – перебування фізичної особи у конкретному місці. Тут важливо не плутати це з реєстрацією місця проживання. Ідеться про фіксацію того, що в певний момент людина перебувала саме там, де вона перебувала.
Для цього особа може особисто прийти до нотаріуса. Нотаріус також може виїхати до місця її перебування. І знову ж таки, лише в межах свого нотаріального округу.
Якщо факт потрібно посвідчити щодо дитини чи людини з обмеженою або відсутньою дієздатністю, порядок звернення залежить від правового статусу такої особи. Тут також потрібна участь або згода законного представника.
Після встановлення факту нотаріус видає заінтересованій особі свідоцтво. Воно офіційно підтверджує, що людина справді перебувала у вказаному місці.
Час пред’явлення документа: дрібниця, яка може вирішити справу
Третій випадок – посвідчення часу пред’явлення документа. На перший погляд це дрібниця. Але у правових відносинах момент, коли документ був показаний чи поданий, часто має принципове значення.
Процедура доволі проста. Заінтересована особа звертається до нотаріуса і пред’являє документ. Нотаріус особисто знайомиться з ним, після чого вчиняє на документі посвідчувальний напис. У написі, зокрема, зазначають особу, яка пред’явила документ.
Після цього момент пред’явлення вважається офіційно зафіксованим. Таке підтвердження може знадобитися, коли треба довести, що документ подали або показали саме тоді, а не пізніше.
Чому це може знадобитися саме вам
У Міністерстві юстиції наголошують: нотаріальне посвідчення факту дозволяє не просто заявити про обставину, а закріпити її документально. Це важливо, бо у правових спорах доказ цінується більше, ніж пояснення.
Посвідчений нотаріусом факт може стати вагомим підтвердженням під час захисту прав та інтересів. Він полегшує доказування і зменшує ризик майбутніх конфліктів. Тобто ви отримуєте не просто папірець, а аргумент, який складно оскаржити.
Коли йдеться про місце перебування, факт життя чи час пред’явлення документа, своєчасне звернення до нотаріуса дає змогу офіційно закріпити ці обставини. А це, своєю чергою, може позбавити вас зайвих суперечок у майбутньому.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков