Одноосібне призначення голови правління ОСББ – це коли керівник сам собі видає наказ про прийняття на посаду, оминаючи загальні збори співвласників. Саме такий випадок розглядав Верховний Суд у справі №916/2658/25. І рішення, ухвалене 24 червня 2026 року, має знати кожен, хто живе в багатоквартирному будинку.
Давайте розберемо цю історію покроково – від конфлікту в конкретному ОСББ до правового висновку, обов’язкового для всіх судів.
Що трапилося в одеському ОСББ
Уявіть багатоквартирний будинок в Одесі. Тут у 2016 році співвласники створили ОСББ «Вільямса 63, 63а». Провели загальні збори, обрали правління, а головою правління призначили одну з мешканок. Усе як годиться: протокол, голосування, державна реєстрація.
Шість років потому, у листопаді 2022-го, ця жінка робить дивний маневр. Спочатку видає наказ №4 – звільняє себе з посади голови правління за згодою сторін, нібито у зв’язку з переходом на іншу роботу. А наступного дня – наказ №5: приймає себе на ту саму посаду голови правління, але тепер за сумісництвом, на чотири години на день. Оклад – без змін.
Жодних загальних зборів між цими наказами не було. Ніхто зі співвласників не голосував за припинення повноважень старої голови чи призначення нової. Усе вирішила одна людина.
Одна зі співвласниць – до речі, членкиня правління – подала позов до суду. Вимагала визнати наказ №5 незаконним. І Господарський суд Одеської області з нею погодився.
Аргументи суду першої інстанції
17 листопада 2025 року суд ухвалив рішення на користь позивачки. Логіка була такою.
Голова правління ОСББ – не звичайний найманий працівник. Це виборна посада, і відносини між нею та об’єднанням мають корпоративну природу. Тому звільнити голову за статтею 36 КЗпП «за згодою сторін» не можна. Точніше, можна, але спочатку загальні збори мають припинити її повноваження як посадової особи.
Суд послався на Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку». Згідно з ним, обрання членів правління та голови – виключна компетенція загальних зборів. А Статут ОСББ «Вільямса 63, 63а» це положення лише підтверджував.
Оскільки жодних зборів не проводили, наказ №5 прийнято з порушенням і закону, і Статуту. Його визнали неправомірним і скасували.
Несподіваний поворот в апеляції
Апеляційний суд подивився на справу інакше. У березні 2026 року рішення першої інстанції скасували. У позові відмовили.
Аргумент апеляції: якщо загальні збори не ухвалювали жодних рішень про звільнення чи призначення голови, то спірні накази – юридично порожні. Вони нічого не змінили. Статус голови правління залишився тим самим, що й до листопада 2022 року. А раз так – немає порушеного права позивачки. А немає порушеного права – немає підстав для позову.
Відверто кажучи, сумнівна логіка. Виходить, порушення закону є, але воно нібито нікого не зачіпає. На щастя, Верховний Суд так не вважав.
Верховний Суд розставляє крапки над «і»
24 червня 2026 року колегія суддів Касаційного господарського суду ухвалила постанову, яка тепер є обов’язковим орієнтиром для всіх подібних спорів. Касаційну скаргу задовольнили, апеляційне рішення скасували, рішення першої інстанції залишили в силі.
Що саме сказав Верховний Суд?
Перше і головне: припинення повноважень голови правління та її призначення – це сфера корпоративного управління. Тут працює стаття 99 Цивільного кодексу України, а не КЗпП. За цією статтею, повноваження члена виконавчого органу припиняє виключно уповноважений орган юридичної особи. Для ОСББ це загальні збори співвласників.
Суд спеціально наголосив: ані норми Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», ані положення Статуту не відносять до компетенції голови правління вирішення питань про її ж обрання чи звільнення. Тобто одноосібне призначення голови правління ОСББ шляхом видання наказу самій собі – це дія, вчинена з перевищенням повноважень.
Друге: Суд відкинув тезу про відсутність порушеного права. Коли голова змінює собі форму зайнятості та тривалість робочого дня без погодження зі співвласниками – це безпосередньо зачіпає і якість управління будинком, і майнові інтереси об’єднання. А членкиня правління має законне право оскаржувати такі дії.
Третє: Верховний Суд підтвердив давню правову позицію – поняття «припинення повноважень» і «звільнення» не тотожні. Спочатку уповноважений орган (загальні збори) припиняє повноваження посадової особи, і лише потім оформлюється звільнення за трудовим законодавством.
Як діяти правильно
Якби голова хотіла все зробити за законом, їй потрібно було ініціювати загальні збори. Включити до порядку денного питання про припинення її повноважень та обрання нового голови (або тимчасового виконувача обов’язків). Або ж – збори правління, адже Статут ОСББ «Вільямса 63, 63а» передбачав, що правління обирає голову зі свого складу.
Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» у статті 10 прямо каже: загальні збори – вищий орган управління, і кадрові питання вирішуються саме там. Жодних винятків для ситуацій, коли голова вирішив змінити формат своєї роботи, закон не передбачає.
Але замість цього – два накази, підписані однією людиною. І як наслідок – судовий спір, що тривав понад три роки.
До речі, суд стягнув із голови правління на користь позивачки майже 5 000 гривень судового збору за касаційний розгляд. Логічне рішення: спір виник через її дії, тож хай і платить вона, а не ОСББ коштом усіх співвласників.
Що це означає для вашого будинку
Постанова Верховного Суду від 24 червня 2026 року у справі №916/2658/25 сформувала правило, якого раніше бракувало в судовій практиці: голова правління не може одноосібно ухвалювати рішення про власне призначення, перепризначення чи зміну умов своєї роботи. Усе це – виключна компетенція загальних зборів.
Якщо у вашому будинку трапилася схожа ситуація – знайте: закон на вашому боці. Одноосібне призначення голови правління ОСББ без рішення зборів є прямим порушенням, і тепер це підтверджено на найвищому судовому рівні.