Причинний зв’язок захворювання – це не просто бюрократичне формулювання у довідці ВЛК. Від цих кількох слів залежить, які соціальні гарантії отримає військовослужбовець після звільнення за станом здоров’я. І коли замість очікуваного «пов’язане із захистом Батьківщини» ви бачите «пов’язане з проходженням військової служби» – це не просто прикра помилка. Це втрата суттєвих виплат і пільг. Саме таку несправедливість виправляв Київський окружний адміністративний суд у справі №320/13254/25.
Давайте розберемося, що сталося і як військовослужбовцю вдалося відстояти правильне формулювання.
Що трапилося з військовослужбовцем
Уявіть: чоловік 1987 року народження, учасник бойових дій, призваний під час мобілізації. Він брав безпосередню участь у заходах із забезпечення оборони України, зокрема перебував у районі населеного пункту Часів Яр Бахмутського району Донецької області. Кілька ротацій, місяці на передовій – усе як у сотень інших захисників.
А потім – різке погіршення здоров’я. У листопаді 2023 року після обстеження за онкопрограмою йому діагностували рак слизової оболонки правої щоки. Хірургічне лікування, курси променевої терапії, тривалі госпіталізації. У травні 2024 року МСЕК встановила II групу інвалідності з 80% втрати професійної працездатності. У червні 2024-го його звільнили з військової служби у відставку за станом здоров’я.
Чому формулювання має значення
Коли військово-лікарська комісія встановлює причинний зв’язок захворювання, вона обирає одне з кількох формулювань. І різниця між «пов’язане з проходженням військової служби» та «пов’язане із захистом Батьківщини» – колосальна.
Перше формулювання застосовують, коли хвороба виникла в період служби, але не під час бойових дій. Друге – коли захворювання виникло саме під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або безпосередньої участі в бойових діях.
ВЛК КНП «Звенигородська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» у довідці від 10 квітня 2024 року №209 записала: «Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням військової служби». Тобто фактично проігнорувала, що військовослужбовець воював.
К слову, від формулювання причинного зв’язку напряму залежить розмір одноразової грошової допомоги та інших виплат, передбачених законодавством. Тож боротьба за правильні слова – це боротьба за реальні гроші.
Спроба вирішити питання без суду
Військовослужбовець не побіг одразу до суду. Спочатку він подав заяву до Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України. Просив переглянути постанову ВЛК і встановити причинний зв’язок захворювання у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини».
Але ЦВЛК на засіданні 1 листопада 2024 року (протокол №7891) відмовила. Підстав для перегляду, мовляв, немає.
І тоді військовослужбовець звернувся до суду.
Що сказав суд
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, став на бік позивача. І ось чому.
Ключовим документом у цій справі стало Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 (далі – Положення №402).
Пункт 21.5 цього Положення №402 чітко розмежовує, коли застосовується те чи інше формулювання. Підпункт «ґ» говорить: постанова «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини» приймається, якщо хвороба виникла під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією. Або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності до військової служби.
Суд зіставив дві дати. Діагноз встановлено 17 листопада 2023 року. А військовослужбовець брав безпосередню участь у бойових діях, зокрема в районі Часового Яру, у періоди з жовтня 2022 року. І останній задокументований період – з 31 травня до 5 листопада 2023 року, тобто буквально за кілька днів до обстеження.
Тут важливий момент: захворювання виявили одразу після повернення із зони бойових дій. Це дозволило суду зробити однозначний висновок – хвороба підпадає під підпункт «ґ» пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
До речі, Центральна військово-лікарська комісія навіть не подала відзив на позов. А це, за частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, може кваліфікуватися як визнання позову. Ситуація, м’яко кажучи, красномовна.
Чим усе закінчилося
29 червня 2026 року суд ухвалив рішення:
– визнати протиправним і скасувати рішення ЦВЛК про відмову у перегляді постанови;
– зобов’язати Центральну військово-лікарську комісію повторно розглянути заяву військовослужбовця, скасувати попередню постанову і прийняти нову – у формулюванні «Захворювання, ТАК, пов’язане із захистом Батьківщини».
Судовий збір також стягнули на користь позивача.
Це рішення цікаве ще й тим, що чітко показує алгоритм дій для військовослужбовців у подібній ситуації. Спочатку – звернення до штатної ВЛК (у цьому випадку ЦВЛК) із заявою про перегляд постанови. Якщо отримали відмову – одразу до адміністративного суду. І не бійтеся судитися з військово-лікарською комісією: коли факти на вашому боці, суд це побачить.
Чесно кажучи, дивно, що ЦВЛК взагалі відмовила, маючи на руках довідку про безпосередню участь у бойових діях. Але, як бачимо, іноді навіть очевидні речі доводиться доводити в судовому порядку. Добре, що цей механізм працює.