Реальність господарських операцій з нерезидентами може бути поставлена під сумнів через простий пошук в Google. Саме так трапилося з одеською компанією ТОВ «ОДЕМАРА», коли податкова донарахувала їй понад 110 мільйонів гривень, ґрунтуючись виключно на даних із сумнівних інтернет-сайтів. Справа №420/21469/25 дійшла до Верховного Суду – і тепер це рішення має знати кожен, хто працює з іноземними контрагентами.
Суть спору: морський агент під прицілом
ТОВ «ОДЕМАРА» – морський агент. Компанія обслуговує судна, які заходять в українські порти: оформлює документи, сплачує портові збори, організовує швартування та буксирування, контактує зі службами порту. У 2023-2024 роках вона надавала такі послуги двом компаніям-нерезидентам: OVEN LTD із Сейшельських островів та SECURELOGICS SHIPPING LLC із Грузії.
Усе йшло стандартним шляхом: надходили заявки-номінації від замовників, компанія оформлювала дисбурсментські рахунки, коносаменти, маніфести. Гроші за послуги надходили через банківську систему – це підтверджується SWIFT-повідомленнями в матеріалах справи. Звичайна робота, жодних тривожних дзвіночків.
Але у квітні-травні 2025 року Головне управління ДПС в Одеській області провело планову виїзну перевірку. І ось тут почалися проблеми, яких ніхто не очікував.
Що не сподобалося податковій
Податковий орган дійшов несподіваного висновку: операції з нерезидентами OVEN LTD та SECURELOGICS SHIPPING LLC не є реальними. Аргумент? На кількох інтернет-сайтах зазначено, що OVEN LTD «має статус припинено та/або інформація відсутня», а SECURELOGICS SHIPPING LLC позначена як «не активна».
Відштовхуючись від цієї інформації, податкова вирішила: раз контрагенти «неактивні», то й послуги їм насправді не надавалися. Отже, всі кошти, що надійшли від цих компаній, – це не оплата агентських послуг, а «актив, який враховується у складі інших доходів». Простіше кажучи, податкова перекваліфікувала агентську винагороду в дохід, який нібито не був відображений у звітності.
Результат не змусив себе чекати. 16 червня 2025 року ГУ ДПС винесло два податкові повідомлення-рішення:
- №30025/15320709 – про збільшення податку на прибуток на суму понад 90 млн грн (з них 82 млн – основне зобов’язання, 8,2 млн – штраф);
- №30032/15320709 – про штраф за нібито не складені та не зареєстровані податкові накладні на суму понад 20 млн грн.
Загалом компанії загрожували донарахування на понад 110 мільйонів гривень. Для будь-якого бізнесу це сума, здатна поставити хрест на подальшій діяльності.
Що протиставила компанія
ТОВ «ОДЕМАРА» не погодилося з такими висновками. І, чесно кажучи, йому було чим крити. Компанія надала перевіряючим повний пакет первинних документів: номінації, дисбурсментські рахунки, маніфести, коносаменти, рахунки ДП «АМПУ» на сплату портових зборів, рахунки на швартування, буксирування, лоцманський та канальний збори, рахунки ДУ «Держгідрографії» на маяковий збір.
Але найцікавіше – компанія надала офіційні документи, що підтверджували активний статус обох контрагентів-нерезидентів саме в період співпраці. Це були свідоцтва про реєстрацію, сертифікати про дійсність, свідоцтва про статус резидента. OVEN LTD підтвердила свою правосуб’єктність через Свідоцтво про реєстрацію в Республіці Сейшельські острови (номер 169695) та Свідоцтво про належну правосуб’єктність станом на листопад 2024 року. А щодо SECURELOGICS SHIPPING LLC – Служба внутрішніх доходів Грузії офіційно підтвердила, що компанія є резидентом Грузії в 2023, 2024 та 2025 роках.
Більше того, позивач надав лист від швейцарського банку CIM Banque про наявність корпоративного рахунку в SECURELOGICS SHIPPING LLC з 2019 року. І SWIFT-повідомлення, що засвідчували реальні платежі від обох нерезидентів.
Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на показовий момент: сам податковий орган в акті перевірки не заперечував ані факту надання послуг агентування, ані належного документального оформлення цих операцій. Жодних зауважень до первинних документів представник податкової не наводив. Реальність господарських операцій ставилася під сумнів виключно через дані з інтернет-сайтів.
Три суди – три рішення
Одеський окружний адміністративний суд став на бік платника податків. 27 жовтня 2025 року він визнав обидва податкові повідомлення-рішення протиправними та скасував їх. Суд першої інстанції чітко зазначив: висновки податкового органу мають характер припущень, а посилання на інтернет-джерела не можуть вважатися належними доказами без отримання офіційної інформації від компетентних органів іноземних держав.
Однак П’ятий апеляційний адміністративний суд 24 березня 2026 року це рішення скасував і повністю відмовив у задоволенні позову. Апеляція вирішила, що на підставі інформації з інтернет-джерел неможливо зробити висновок про реальність господарських операцій – і цього, мовляв, достатньо, щоб відмовити платнику податків.
ТОВ «ОДЕМАРА» подало касаційну скаргу. І Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 2 червня 2026 року у справі №420/21469/25 поставив крапку в цьому спорі.
Позиція Верховного Суду
Верховний Суд підтримав рішення першої інстанції та скасував постанову апеляції. Логіка проста і водночас принципова: реальність господарських операцій має підтверджуватися або спростовуватися належними, допустимими та достатніми доказами. Інформація з випадкових інтернет-сайтів до таких доказів не належить.
Суд звернув увагу на кілька важливих моментів. По-перше, перевіряючи статус компанії OVEN LTD, податкова використала сайт opencorporates.com щодо компанії з номером 13757644, тоді як реальний номер контрагента позивача – 169695. Це зовсім інша компанія, тож висновки про її «припинений» статус взагалі не стосуються контрагента ТОВ «ОДЕМАРА».
По-друге, інформація про SECURELOGICS SHIPPING LLC перевірялася станом на дату запиту – 8 травня 2025 року, а не на період здійснення господарських операцій у 2023-2024 роках. Навіть якщо компанія з якихось причин стала неактивною у 2025 році, це жодним чином не доводить, що вона не вела діяльність роком раніше.
По-третє, і це найважливіше: податковий орган навіть не намагався отримати офіційну інформацію через «Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних держав». Тобто замість офіційного запиту до податкових органів Сейшельських островів чи Грузії, перевіряючі просто «погуглили» і на цьому збудували донарахування на 110 мільйонів.
Крім того, суд врахував висновок комісійної судово-економічної експертизи №3346-34-25 від 17 вересня 2025 року, яка не підтвердила порушень з боку ТОВ «ОДЕМАРА». Експерти проаналізували весь масив документів – від заявок-номінацій до банківських виписок – і дійшли однозначного висновку: висновки акту перевірки не підтверджуються.
Чому це рішення важливе для бізнесу
Ця справа створює прецедент, який варто взяти на озброєння. Верховний Суд чітко сказав: податковий орган не може будувати звинувачення на припущеннях і неперевірених даних з інтернету. Якщо у платника податків є належно оформлені первинні документи, а платежі підтверджені банківською системою – реальність господарських операцій вважається доведеною. Жодні скріншоти з сайтів не можуть цього спростувати.
Колегія суддів також послалася на практику Європейського суду з прав людини – рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України». Там зазначено, що докази мають оцінюватися за критерієм «поза розумним сумнівом». Посилання виключно на сумнівні інтернет-ресурси цьому стандарту не відповідають.
Кстати, не менш важливий момент: уся ця історія коштувала податковому органу 60 560 гривень – саме стільки Верховний Суд стягнув із ГУ ДПС в Одеській області на користь ТОВ «ОДЕМАРА» як компенсацію судового збору за подання касаційної скарги. Безпідставні донарахування б’ють по бюджету не лише репутаційно, а й цілком відчутно – гривнею.
Верховний Суд також нагадав: відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, саме суб’єкт владних повноважень зобов’язаний довести правомірність своїх дій. Податкова цього тягаря не витримала – і програла.
Якщо ви працюєте з нерезидентами, ця справа – готовий алгоритм захисту. Збирайте не лише договори й акти, а й офіційні докази правосуб’єктності ваших контрагентів. Свідоцтва про реєстрацію, сертифікати про статус резидента, банківські підтвердження, ділове листування – усе це має бути у вашому розпорядженні ще до того, як податкова постукає у двері. Бо коли перевіряючі замість офіційних запитів до іноземних держав просто відкривають браузер – ваша єдина зброя це бездоганний документальний пакет.