Скасування штрафу ТЦК на 17 000 гривень – це не фантастика, а реальне рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області. У справі № 188/2168/25 суд визнав постанову територіального центру комплектування та соціальної підтримки незаконною і повністю її скасував. Давайте розберемося, як розвивалася ця історія і на що звернути увагу, якщо ви опинилися в подібній ситуації.
Штраф за «неоновлені» дані: з чого все почалося
У травні 2025 року чоловік отримав постанову серії ПТ № 124 від 13 травня 2025 року. Його звинуватили в порушенні частини 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця норма карає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Суть претензії нібито проста: чоловік не уточнив свої військово-облікові дані через застосунок Резерв+, ЦНАП або територіальний центр комплектування та соціальної підтримки у період з 18 травня до 16 липня 2024 року. За це й призначили адміністративне стягнення – штраф 17 000 гривень.
Коротко про те, звідки взявся цей обов’язок. У квітні 2024 року ухвалили Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ. Він набрав чинності 18 травня 2024 року. Саме з цієї дати у військовозобов’язаних і виник обов’язок протягом 60 днів уточнити свої дані.
На перший погляд, усе логічно. Але коли позивач почав розбиратися, виявилося, що в постанові більше запитань, ніж відповідей.
Скасування штрафу ТЦК: плутанина зі статтями
Тут важливий момент, який часто вирішує долю справи. Стаття 210-1 КУпАП карає за порушення законодавства про оборону і мобілізацію. А от неоновлення персональних даних – це зовсім інша історія. Таке діяння підпадає під частину 3 статті 210 КУпАП: порушення призовниками, військовозобов’язаними та резервістами правил військового обліку в особливий період.
Різниця не лише в номері статті. Вона в тому, що для кожної з них потрібно довести різні речі. А в постанові ТЦК так і не написав, які саме дані чоловік не оновив. Без цієї конкретики говорити про склад правопорушення просто неможливо.
До речі, 9 травня 2024 року ухвалили ще один важливий документ – Закон України № 3696-ІХ. Саме він оновив статтю 210 КУпАП і суттєво підвищив штрафи. До 19 травня 2024 року суми були набагато скромнішими.
Є ще примітка до статті 210 КУпАП. Вона прямо каже: статті 210 і 210-1 не застосовуються, якщо держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів може отримати персональні дані через електронну взаємодію з іншими державними реєстрами. Простіше кажучи, якщо ТЦК може сам підтягнути ваші дані з баз, штрафувати вас за «неоновлення» не можна.
У цій справі відповідач не довів, що такої можливості не було. А це його прямий обов’язок за законом.
Лікарня замість розгляду: порушення права на захист
Тепер про те, як усе відбувалося. Протокол склали 6 травня 2025 року. Того дня чоловік почувався погано і просив медичну допомогу. Посадова особа це прохання проігнорувала і все одно склала протокол.
Після цього позивач одразу звернувся до лікарні. Виписка з медичної карти № 609 підтверджує: він перебував на стаціонарному лікуванні з 6 по 15 травня 2025 року включно. Діагноз – гіпертонічний криз.
І ось тут головне. Постанову винесли 13 травня – саме тоді, коли чоловік лежав у лікарні. Розгляд справи відбувся без нього. Людина не могла ознайомитися з матеріалами, дати пояснення, подати докази чи скористатися допомогою адвоката. Це пряме порушення права на захист, гарантоване статтею 7 КУпАП.
До того ж у протоколі й постанові невірно вказали адресу проживання позивача. Для адміністративної справи це не дрібниця: неправильна адреса може означати, що людину не повідомили належним чином про розгляд.
Строки давності: про що мовчить ТЦК
Не варто забувати і про строки. Стаття 38 КУпАП дозволяє накладати адміністративне стягнення не пізніше ніж через два місяці з дня виявлення правопорушення. Період, який інкримінували чоловікові, закінчився 16 липня 2024 року. Протокол склали лише 6 травня 2025 року, а постанову винесли 13 травня 2025 року.
Навіть якщо рахувати від дня виявлення, такий розрив у часі виглядає щонайменше сумнівно. А доказів того, коли саме і як виявили порушення, відповідач так і не надав.
Що перевірив суд
Суддя Курочкіна О.М. детально вивчила всі аргументи. І звернула увагу на ще одну важливу деталь. Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, взагалі не містить поняття «оновлення облікових даних».
А Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» зобов’язує повідомляти лише про конкретні зміни: сімейний стан, здоров’я, адресу, освіту, місце роботи чи посаду. На це дається семиденний строк. У позивача таких змін за спірний період не було.
Був і ще один курйозний момент. Юридичну особу, від імені якої винесли постанову, не знайшли за кодом ЄДРПОУ 09988125 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб. Виходить, документ підписали від імені незареєстрованої структури.
Відповідач на судове засідання взагалі не з’явився, хоча був повідомлений належним чином. Відзиву чи клопотання про відкладення розгляду він теж не подав.
Результат: постанова скасована
Зрештою суд задовольнив позов повністю. Постанову серії ПТ № 124 від 13 травня 2025 року скасували, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрили. Підстава – відсутність події і складу правопорушення. Також скасували ухвалу про зупинення стягнення у виконавчому провадженні після набрання рішенням законної сили.
На що звернути увагу у своїй постанові
Скасування штрафу ТЦК можливе, якщо ви уважно поставитеся до деталей. По-перше, перевірте, чи вказано конкретно, які дані ви не оновили. По-друге, чи були ви присутні під час розгляду справи. По-третє, чи правильна адреса зазначена в документі. По-четверте, чи дотримано двомісячний строк.
Якщо ви отримали подібний протокол, не поспішайте одразу платити штраф. За законом у вас є право оскаржити постанову до суду. Часто саме процесуальні порушення стають вирішальними, а не сама суть звинувачення.
Окремо з’ясуйте, чи могло ТЦК отримати ваші дані з державних реєстрів. Якщо так – це сильний аргумент на вашу користь. Рішення у справі № 188/2168/25 ще раз підтверджує: суди дедалі частіше стають на бік громадян, коли посадовці нехтують процедурою і складають протоколи «на швидку руку».