Тимчасовий захист у Євросоюзі більше не видають автоматично. Це той самий статус, який у березні 2022 року відкрив мільйонам українців швидкий доступ до житла, роботи, медицини та освіти без виснажливих процедур на статус біженця. Рада ЄС тоді активувала Директиву 2001/55/EC, а зараз цей тимчасовий захист офіційно продовжено до 2028 року. Але для новоприбулих з’явився новий фільтр, і про нього краще знати заздалегідь.
Рішення Ради ЄС 2026/1912 ухвалили через тривалий воєнний стан в Україні та потребу підтримувати її обороноздатність. Суть проста: якщо ви підлягаєте мобілізації, ваше право на пільги в ЄС тепер залежить від того, чи дотрималися ви військового законодавства України. Єврокомісія вже опублікувала роз’яснення у форматі відповідей на часті запитання. Там детально розписано, як держави-члени мають перевіряти цей новий критерій.
Йдеться лише про новоприбулих, які за українським законодавством підлягають мобілізації. Тих, хто не має військового обов’язку, ці критерії не зачіпають.
Що саме змінило Рішення 2026/1912
Головна новація закріплена у статті 2 цього рішення. Для новоприбулих право на тимчасовий захист тепер прив’язане до підтвердження, що вони залишили Україну законно і з дотриманням військових обов’язків. За потреби доведеться показати докази такого статусу.
Простіше кажучи, уявіть, що раніше достатньо було показати паспорт на вході. Тепер у країні призначення можуть попросити ще й довідку, яка пояснює, чому ви взагалі змогли виїхати під час воєнного стану.
І тут важливий момент. Змінився сам принцип розподілу тягаря доказування. Раніше логіка була простіша: ви приїхали, подали заяву, і держава мала доводити, чому вам відмовляє. Тепер усе навпаки. Тягар повністю лежить на вас. Саме ви маєте довести, що виконали військовий обов’язок або мали законну підставу для виїзду.
Водночас у преамбулі роз’яснень є застереження. Ці критерії впроваджують без шкоди для компетенції України щодо військового обліку, але й без шкоди для права Союзу та фундаментальних прав людини. Тобто європейські органи не підміняють собою українські ТЦК та СП. Вони лише перевіряють надані документи та факти, а не вирішують, кого мобілізувати.
Перший рівень: правило кордону
Комісія розробила дворівневу схему перевірки. Перший рівень спирається на презумпцію правомірності дій української влади. Якщо прикордонники випустили вас під час воєнного стану, європейці припускають, що виїзд був законним. Але оформлення цієї презумпції залежить від того, яка країна вас приймає.
Категорія А: сусіди України
Для Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії все максимально просто. Достатньо самого факту, що ви перетнули кордон з території України через офіційний пункт пропуску. Вважається, що Державна прикордонна служба вже перевірила підстави для виїзду за національними правилами. Тут працює проста логіка: український кордон перевірив усе на виїзді, тож сусідові не потрібно дублювати цю роботу.
Усе це регулюється Указом Президента про воєнний стан, законами про мобілізацію та Правилами перетинання кордону, затвердженими Постановою КМУ № 57. Якщо українські прикордонники вас випустили, сусідня країна надає статус без жодних додаткових довідок.
Категорія Б: країни другої лінії
Німеччина, Франція, Італія, Іспанія та інші країни без спільного кордону з Україною дивляться на це інакше. Ви спочатку перетинаєте кордон суміжної держави, а вже потім їдете далі. Тому доказом легальності виїзду стає виїзний штамп українських прикордонників у закордонному паспорті.
Але тут є практична проблема. Українські прикордонники не завжди ставлять виїзні штампи, особливо коли у вас біометричний документ. Тому Єврокомісія радить кілька речей:
- Якщо плануєте отримати захист у країні, що не межує з Україною, особисто попросіть прикордонника поставити фізичний виїзний штамп.
- Працює правило 90 днів. Дата на штампі має бути не раніше ніж за 90 днів до подання заяви про захист у країні призначення.
- Якщо 90-денний строк пропустили, можна довести, що затримка сталася через надзвичайні та об’єктивні обставини.
До речі, це правило 90 днів пов’язане з правом на вільне пересування в Шенгенській зоні. Воно дозволяє перебувати 90 днів протягом 180-денного періоду. Якщо ви їхали транзитом через кілька країн, штамп залишається головним документом, який показує дату виїзду саме з України.
Другий рівень: коли виникають сумніви
А що, коли скористатися спрощеним першим рівнем не виходить? Наприклад, ви перетнули кордон поза пунктом пропуску, у вас немає дійсного закордонного паспорта або не вдалося отримати виїзний штамп. Тоді вмикається другий рівень верифікації. Така ситуація трапляється рідше, але саме вона викликає найбільше питань у клерків.
У цьому разі органи країни перебування вимагатимуть альтернативні офіційні документи. Вони мають підтвердити, що ви виконали військовий обов’язок або маєте законне звільнення від нього.
Резерв+ як офіційне джерело доказів
Коли перший рівень не спрацював, застосунок стає чи не єдиним зручним способом довести свій статус. Єврокомісія прямо згадує Резерв+. Документ або довідка з цього застосунку, що підтверджує звільнення від військових обов’язків, може бути достатнім доказом для права на тимчасовий захист.
Документ із Резерв+ приймуть, якщо він містить мінімальний набір даних:
- Повні персональні дані заявника: прізвище, ім’я, дата народження.
- Чітку позначку про те, що особу звільнено від виконання військових обов’язків.
- Термін дії цього звільнення або відстрочки.
Ще одне застереження: якщо з документа незрозуміло, чи звільнена особа і чи чинне це звільнення, органи держави-члена можуть визнати його недостатнім доказом.
Переклад і верифікація документів
Електронні документи в Резерв+ створюються лише державною мовою України. Тому європейські клерки стикаються з мовним бар’єром. На практиці це означає, що без перекладу навіть цілком законний документ можуть не прийняти.
Тому варто ще до виїзду або через консульство України оформити нотаріальний, переклад довідки про відстрочку чи виключення з обліку англійською або мовою країни, де плануєте отримати захист. Органам держав-членів рекомендують користуватися онлайн-інструментами перекладу та швидкої перевірки.
Крім того, національні органи зобов’язані зберігати копії наданих військових документів та їхніх перекладів у міграційній справі заявника. Але пам’ятайте: держави-члени зберігають повну дискрецію щодо того, які альтернативні документи приймати і чи вважати їх достатніми.
Що з тими, хто вже має статус
Найболючіше питання: чи стосуються нові перевірки українців, які вже роками живуть в ЄС і мають чинні посвідки? Відповідь однозначна: ні.
Тут діє принцип незворотності дії закону в часі. Нові критерії, зокрема вимога надавати військово-облікові документи, застосовуються лише до тих, хто вперше звертається за тимчасовим захистом після набрання чинності Рішенням 2026/1912.
Ті, хто отримав статус раніше, зберігають його в повному обсязі. Національні органи ЄС не мають права вимагати від них жодних військово-облікових документів чи довідок про легальність виїзду. І це логічно: люди вже інтегрувалися, знайшли роботу і житло, тож забирати в них статус заднім числом було б несправедливо.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков