Чи знали ви, що фіктивна мобілізація може коштувати не лише свободи, а й спотворити реальну обороноздатність країни? Саме такі ризики розкрили правоохоронці у трьох західних областях України. Посадовці ТЦК штучно збільшували показники мобілізації, вносячи в реєстр «Оберіг» дані про людей, яких насправді ніхто не призивав.
Прокурори спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Західного регіону спільно з поліцією провели масштабну перевірку. Під підозру потрапили територіальні центри комплектування у Чернівецькій, Тернопільській та Закарпатській областях. І результати цієї роботи виявилися шокуючими – слідство задокументувало 446 фактів фіктивної мобілізації.
Як працювала схема
Механізм виявився простим, але цинічним. Посадовці ТЦК вносили до Єдиного державного реєстру військовозобов’язаних «Оберіг» неправдиві відомості. Вони фіксували, що конкретна людина нібито пройшла військово-лікарську комісію, отримала повістку та вибула до військової частини. На папері все виглядало бездоганно. А в реальності – жодної мобілізації не відбувалося.
Люди, чиї дані використовували для фальсифікацій, навіть не здогадувалися про своє «призначення». Вони продовжували жити звичайним життям, а в реєстрі значилися як ті, хто вже поповнив лави Збройних сил. Таким чином звітність перед вищим командуванням виглядала ідеальною, а мобілізаційні плани – виконаними.
Тут важливий момент: йдеться не про поодинокі випадки, а про системну практику одразу в трьох регіонах. Це свідчить, що проблема могла бути глибшою, ніж просто бажання окремих посадовців вислужитися. Ймовірно, існував тиск з боку керівництва, яке вимагало «красивих» цифр будь-якою ціною.
Чому це небезпечно для оборони
Коли показники мобілізації штучно завищують, виникає спотворена картина реального стану справ. Командування отримує дані, що певна кількість військовозобов’язаних вже нібито призвана та перебуває у розпорядженні ЗСУ. На основі цих цифр планують операції, розподіляють ресурси, розраховують резерви. А насправді цих людей немає.
Це не просто бюрократична помилка. Це створює прямі ризики для обороноздатності. Уявіть: командир розраховує на поповнення з двох сотень бійців згідно зі звітами, а прибуває лише третина. Чи, що ще гірше, взагалі ніхто. Такі «недостачі» можуть мати критичні наслідки на полі бою.
Крім того, фіктивна мобілізація дискредитує саму систему призову. Коли суспільство дізнається про такі факти, довіра до ТЦК падає ще нижче. Люди починають сумніватися: а чи справжня та повістка, що прийшла? Чи не стала їхня мобілізація чиєюсь черговою галочкою для звіту? Це руйнує і без того крихкий соціальний контракт між державою та громадянами під час війни.
Правова відповідальність за фальсифікації
Внесення неправдивих відомостей до офіційних реєстрів – це службове підроблення. Кримінальний кодекс України чітко кваліфікує такі дії. Посадовцям, які це робили, загрожує реальна кримінальна відповідальність.
Службове підроблення (стаття 366 ККУ) передбачає покарання у вигляді штрафу, обмеження волі або позбавлення волі на строк до трьох років. Якщо ж ці дії спричинили тяжкі наслідки – а в умовах воєнного стану фальсифікація мобілізаційних даних однозначно тягне за собою тяжкі наслідки – покарання може бути значно суворішим. Сюди додається і перевищення службових повноважень, і можлива службова недбалість.
Крім безпосередніх виконавців, відповідальність мають нести і їхні керівники. Якщо буде доведено, що існувала вказівка «згори» завищувати показники мобілізації, то організатори також постануть перед судом. Правоохоронці зараз саме цим і займаються – встановлюють весь ланцюжок причетних до схеми.
Як виявили порушення
Прокурори спеціалізованих прокуратур у сфері оборони Західного регіону провели не просто формальну перевірку документів. Вони співставили дані реєстру «Оберіг» з фактичною інформацією про місцезнаходження людей. Виявилося, що сотні «мобілізованих» насправді перебувають вдома, працюють на своїх робочих місцях або взагалі виїхали за кордон.
Поліція допомогла встановити реальне місцезнаходження цих громадян. І коли дані зіставили, невідповідність стала очевидною. 446 епізодів – це дуже багато. Це не технічна помилка оператора, який щось не те натиснув. Це свідома, цілеспрямована діяльність.
Цифрова система «Оберіг» мала б унеможливлювати такі махінації. Але, як бачимо, жодна база даних не захищена, якщо ті, хто має до неї доступ, вирішили її використати для фальсифікацій. Питання в тому, чи буде після цього скандалу посилено контроль за внесенням змін до реєстру.
Цей випадок – не просто кримінальна історія про недобросовісних чиновників. Він оголює системну проблему: коли виконання планів стає важливішим за реальний результат. І поки це так, ризик повторення подібних схем залишається високим. Сподіватимемося, що розслідування доведуть до кінця і винні понесуть реальне, а не фіктивне покарання.