Чи може підозрюваний просто взяти й відмовитися від апеляційної скарги, яку подав його захисник? Верховний Суд у справі № 344/3219/26 відповів однозначно: ні. І ось чому це важливо для кожного, хто стикається з кримінальним провадженням.
Уявіть ситуацію. Вас підозрюють у злочині. Суд обирає запобіжний захід – тримання під вартою. Адвокат переконаний, що рішення незаконне, і подає апеляційну скаргу. Але ви, перебуваючи під тиском обставин – чи то втома, чи то розгубленість, чи то щось гірше – вирішуєте: нічого оскаржувати не треба. Чи достатньо вашої заяви, щоб суд закрив провадження?
Саме з таким питанням і зіткнувся Верховний Суд. І його відповідь стала принциповою для судової практики.
Що сталося у цій справі
19 лютого 2026 року слідчий суддя Івано-Франківського міського суду обрав підозрюваному запобіжний захід – тримання під вартою на 60 діб із заставою у 232 960 гривень. Захисник одразу подав апеляційну скаргу: він вважав, що суд припустився серйозних порушень – зокрема, адвоката навіть не повідомили про дату і час розгляду клопотання про запобіжний захід. Фактично захист усунули від участі в процесі.
А далі сталося те, чого адвокат точно не очікував. На засіданні апеляційного суду підозрюваний раптом заявив: я відмовляюся від апеляційної скарги захисника. А заразом – і від послуг самого адвоката. Івано-Франківський апеляційний суд 12 березня 2026 року вирішив: раз підозрюваний не хоче – значить, провадження закриваємо. Заяву захисника про відвід колегії суддів навіть не розглядали.
У чому помилка апеляційного суду
Тут важливий момент, який апеляційний суд просто проігнорував. Стаття 403 Кримінального процесуального кодексу України чітко розмежовує, хто і як може відмовитися від апеляційної скарги:
– якщо скаргу подав сам підозрюваний – він же має право від неї відмовитися;
– якщо скаргу подав захисник – відмовитися від неї може лише захисник, і тільки за згодою підозрюваного.
Зверніть увагу на різницю. Згода підозрюваного потрібна, але саме рішення про відмову ухвалює той, хто подавав скаргу. Тобто адвокат. Не клієнт.
Апеляційний суд цього не зрозумів. Він дозволив підозрюваному самому відмовитися від апеляційної скарги захисника, хоча за законом таке право належить виключно адвокату. І це не дрібниця – це фундаментальне порушення процесу.
Що сказав Верховний Суд
Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, а справу направив на новий розгляд. Свою позицію колегія суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду підкріпила двома важливими прецедентами.
Перший – постанова об’єднаної палати Касаційного кримінального суду від 22 лютого 2021 року у справі № 481/1754/18. Там сказано прямо: право відмови від апеляційної скарги захисника належить виключно тій особі, яка її подала. Тобто захиснику. Підозрюваний не може відмовитися від апеляційної скарги захисника – крапка.
Другий – постанова Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 304/1035/20. Тут позиція ще категоричніша: «особою, яка подала апеляційну скаргу» у розумінні частини 3 статті 403 КПК є лише той учасник, який реалізував право на оскарження від свого імені. І право змінити чи доповнити скаргу також належить виключно тому, хто її подав.
Логіка проста й залізна. Адвокат діє самостійно в межах своїх професійних обов’язків. Якщо він вважає, що права клієнта порушені, то не лише подає скаргу – а й вирішує, чи варто від неї відмовлятися. Клієнт може висловити свою позицію, і суд її врахує. Але закрити провадження однією заявою підозрюваного не можна.
Чому це має значення для вас
Кримінальний процес – річ жорстка. Підозрюваний часто перебуває під тиском: слідство, ізолятор, стрес, невизначеність. У такому стані людина може ухвалювати рішення, про які потім пошкодує.
І от що важливо. Уявіть, що слідство тисне на підозрюваного, переконуючи «не ускладнювати ситуацію» і погодитися з обраним запобіжним заходом. Людина здається, відмовляється від апеляції адвоката. Якби така відмова автоматично закривала провадження – це відкривало б прямий шлях для зловживань.
Верховний Суд фактично поставив бар’єр: маніпулювати правом на оскарження через тиск на підозрюваного не вийде. Захисник діє незалежно, і його процесуальні рішення не можна обнулити однією заявою клієнта.
Кстаті, Суд окремо підкреслив: підозрюваний, який не згоден з апеляційною скаргою захисника – її обґрунтуванням, мотивами, вимогами – має повне право заявити про це до або під час судового засідання. І суд врахує його позицію при вирішенні скарги по суті. Але закрити провадження лише через незгоду клієнта – ні, це незаконно.
Що з ухвалою слідчого судді
Захисник просив скасувати не лише рішення апеляційного суду, а й початкову ухвалу слідчого судді про тримання під вартою. Але тут Верховний Суд був категоричним: ухвала слідчого судді не підлягає касаційному оскарженню. Стаття 424 Кримінального процесуального кодексу України визначає вичерпний перелік рішень, які можна оскаржити в касації, і це рішення туди не входить. Тому скаргу задовольнили частково: ухвалу апеляційного суду скасували, а справу направили на новий апеляційний розгляд.
Цікава деталь. Прокурор у цій справі частково підтримав касаційну скаргу захисника. Таке трапляється нечасто – зазвичай сторона обвинувачення заперечує проти доводів захисту. Але помилка апеляційного суду була настільки очевидною, що навіть прокурор визнав: так, рішення треба скасовувати.
Тепер Івано-Франківському апеляційному суду доведеться переглянути справу заново. І цього разу – з дотриманням усіх процесуальних норм. Включно з правом захисника на ознайомлення з матеріалами провадження, на яке він скаржився ще від самого початку, коли його навіть не повідомили про розгляд клопотання про запобіжний захід.