Виключення з військового обліку – процедура, яка на папері виглядає просто: досяг граничного віку, отримав штамп у військовий квиток – і вільний. Але що робити, коли через 14 років після такого виключення електронний реєстр продовжує вважати вас військовозобов’язаним? Саме в таку ситуацію потрапив чоловік, чию справу розглянув Одеський окружний адміністративний суд.
Як усе почалося
Уявіть собі картину. Людина має на руках військовий квиток із відмітками про виключення з військового обліку. Перша – від 5 вересня 2009 року. Друга – від 28 жовтня 2011 року. У паспорті теж стоїть штамп: 28 жовтня 2011 року його зняли з обліку військовозобов’язаних через досягнення граничного віку перебування в запасі. Здавалося б, питання закрите раз і назавжди.
Але ось у жовтні 2025 року чоловік вирішив перевірити свої дані через застосунок «Резерв+». І виявив неприємний сюрприз. У Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів жодної інформації про його виключення з військового обліку не було. Навпаки – система показувала, що він досі перебуває на обліку в одному з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Тобто на папері людина – «цивільна» вже понад десятиліття. А в електронній базі – повноцінний військовозобов’язаний, який підлягає призову під час мобілізації.
Спроба вирішити питання без суду
3 жовтня 2025 року представник чоловіка подав офіційну заяву до ТЦК. Логіка проста: раз у паперових документах усе правильно, хай і в реєстрі наведуть лад.
Відповідь надійшла 15 жовтня 2025 року. І вона виявилася, м’яко кажучи, невтішною. ТЦК повідомив: для приведення даних у відповідність потрібно особисто звернутися до центру комплектування за місцем виключення з військового обліку. Тобто вас відфутболюють до іншого ТЦК – і розбирайтеся там самі.
Не отримавши реального вирішення, чоловік пішов до суду.
Чому ТЦК опирався
У суді відповідач зайняв принципову позицію. Аргумент був таким: із набранням чинності змін до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» граничний вік перебування в запасі для військовозобов’язаних другого розряду підвищили до 60 років. А позивач, мовляв, цього віку ще не досяг. Отже, підстав для виключення з військового обліку начебто немає.
Крім того, ТЦК наполягав: видача довідки чи іншого документа про виключення з обліку через досягнення граничного віку взагалі не передбачена жодним нормативним актом – ані Законом № 2232-XII, ані Порядком № 1487, ані Положенням № 154.
Звучить переконливо? На перший погляд – так. Але суд подивився на ситуацію глибше.
Що сказав закон
Тут важливий нюанс. Пункт 4 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» прямо каже: виключенню з військового обліку підлягають громадяни, які досягли граничного віку перебування в запасі. І далі – у того, кого виключили, військово-обліковий документ не вилучається, а до нього просто вносяться відповідні дані.
Ключове ж у цій справі інше. Суд нагадав: відповідальність за ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів, за актуалізацію його даних, за збереження облікової документації – усе це лежить саме на територіальних центрах комплектування. Не на громадянинові. І якщо ТЦК свого часу не вніс дані про виключення з військового обліку до реєстру – це його упущення.
Суд сформулював це гранично чітко: тягар несприятливих наслідків через невиконання ТЦК своїх обов’язків не може перекладатися на людину. Іншими словами, якщо державний орган колись не оновив базу – громадянин не повинен за це розплачуватися.
Правова основа рішення
Варто згадати, що згідно зі статтею 3 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів», основними засадами ведення реєстру є обов’язковість і своєчасність внесення відомостей, а також повнота та актуалізація даних. Тобто держава сама встановила для себе ці стандарти, але в конкретному випадку їх не дотрималася.
Не менш важливий і Порядок № 559, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року. Його пункт 4 прямо передбачає: коли відомості в паперовому військово-обліковому документі не збігаються з даними реєстру – людина має право звернутися до ТЦК за місцем перебування на обліку, і зміни мають внести протягом п’яти робочих днів.
А тепер уявіть: людина звернулася, а їй кажуть – їдьте в інший ТЦК. Хіба це відповідає вимогам Порядку № 559? Суд відповів: ні, не відповідає.
Чим усе закінчилося
Одеський окружний адміністративний суд 3 липня 2026 року ухвалив рішення у справі № 420/37329/25 – позов задовольнити повністю. Бездіяльність ТЦК визнали протиправною. Суд зобов’язав відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про непридатність позивача до військової служби та про його виключення з військового обліку.
Окрім того, з ТЦК стягнули на користь позивача 968 гривень 96 копійок судового збору. Дрібниця, звісно, але показова: бюджетні кошти пішли на компенсацію людині за те, що державний орган вчасно не виконав свою роботу.
Ключовий висновок, який випливає з позиції суду: якщо вам колись поставили штамп про виключення з військового обліку, а в «Резерв+» цього досі не видно – проблема не у вас. Це недопрацювання ТЦК. І судова практика це підтверджує.