Уявіть: ви зібрали валізи, купили квиток до Копенгагена, а на місці вам кажуть – вибачте, але ваша область тепер у «безпечному» списку, тож дозвіл на проживання за спеціальним законом ви не отримаєте. Саме такий сценарій готує для українців Данія.
Данське Міністерство імміграції та інтеграції оприлюднило плани суттєво переглянути умови надання захисту громадянам України. Ключова зміна стосується 14 областей, які Копенгаген вважає відносно безпечними. Якщо пропозицію затвердять, вихідці з цих регіонів більше не зможуть розраховувати на автоматичний дозвіл на проживання за Спеціальним законом про Україну.
Які області потрапили під питання
До переліку увійшли переважно західні та центральні регіони. Ось повний список:
- Львівська область
- Закарпатська область
- Волинська область
- Рівненська область
- Тернопільська область
- Івано-Франківська область
- Чернівецька область
- Хмельницька область
- Вінницька область
- Житомирська область
- Київська область (без самого Києва)
- Полтавська область
- Черкаська область
- Кіровоградська область
Зверніть увагу: Київ як місто до списку не включений. А от область – так. Це важливий нюанс, який легко пропустити.
Тут варто одразу розставити крапки над «і». Територіальне обмеження не означає, що українцям із цих областей взагалі закриють в’їзд. Йдеться лише про те, що саме по собі походження з умовно безпечного регіону перестане бути підставою для отримання захисту за спеціальним механізмом. Якщо людина має інші вагомі причини шукати прихисток – наприклад, індивідуальні обставини, що загрожують її безпеці, – вона все одно зможе звернутися по захист. Але це буде вже зовсім інша процедура, не така швидка й не така гарантована.
Чому Копенгаген взявся за перегляд
Головна причина, яку називає данська влада, – це тиск на муніципалітети. Сьогодні в країні перебуває близько 47,6 тисячі українців, які виїхали через війну. І ця цифра продовжує зростати.
Міністр імміграції та інтеграції Мортен Бьодсков прямо каже: окремі громади вже насилу знаходять житло для новоприбулих. Не кажучи вже про організацію повноцінної інтеграції – мовні курси, працевлаштування, школи для дітей. Усе це потребує ресурсів, яких у невеликих данських комунах просто немає.
До того ж уряд посилається на логіку: якщо регіон не зазнає регулярних обстрілів і там не ведуться активні бойові дії, то й підстав для термінового колективного захисту менше. Чи справедливо це з морального погляду – питання відкрите. Але з погляду міграційної політики – цілком прогнозований крок.
А що з тими, хто вже у Данії
Окремо наголошується: нові обмеження стосуються насамперед майбутніх заявників. Українці, які вже отримали статус і живуть у країні, не повинні його втратити лише через те, що їхня область опинилася в «безпечному» списку.
Це принциповий момент. Ви можете бути родом зі Львова чи Вінниці, але якщо ви вже легально перебуваєте в Данії на підставі спеціального закону – ваш статус залишається незмінним. Принаймні так обіцяє уряд.
До речі, сам перелік областей теж не є викарбуваним у камені. Якщо ситуація на фронті зміниться або рівень безпеки в якомусь із регіонів різко погіршиться, список можуть переглянути. Тобто це живий документ, прив’язаний до реальної безпекової ситуації.
Робота замість допомоги
Але територіальні обмеження – лише частина великого плану. Данський уряд готує ще одне нововведення, яке торкнеться українців, котрі отримують соціальну допомогу.
Суть проста: якщо ви отримуєте виплати від держави, вас можуть зобов’язати працювати. Ідеться про зайнятість до 37 годин на тиждень – або на звичайному робочому місці, або на суспільно корисних роботах. Фактично це означає, що соціальна допомога перетворюється з безумовної підтримки на інструмент стимулювання зайнятості.
Логіка уряду зрозуміла: це і сприяє інтеграції (мова, соціальні зв’язки, розуміння місцевих правил), і зменшує навантаження на бюджет. Але для самих українців, особливо тих, хто має малих дітей або проблеми зі здоров’ям, така вимога може стати серйозним викликом.
Школа по-данськи: що зміниться для дітей
Освіта – ще один напрям, де готуються зміни. Зараз українські діти та підлітки мають змогу в окремих випадках навчатися українською або англійською, а також дистанційно продовжувати навчання за українськими програмами.
Данська влада планує поступово скасувати ці спеціальні умови. Українських школярів переводитимуть на загальні правила данської освітньої системи. І якщо ваша сім’я планує залишитися в країні надовго, саме це нововведення може виявитися найвідчутнішим. Дитині доведеться вчити данську не факультативно, а як основну мову навчання.
Досвід сусідів: Норвегія і Швейцарія вже так робили
Данія не винаходить велосипед. Подібний підхід – оцінка безпечності регіонів походження – раніше застосували Норвегія та Швейцарія. І, за словами данських посадовців, ефект був помітний: кількість заяв на отримання дозволів на проживання після запровадження територіальних обмежень суттєво скоротилася.
Тобто це частина загальноєвропейського тренду. Країни, які прийняли найбільше українців, поступово переходять від режиму «відкритих дверей» до більш вибіркової політики.
Військовозобов’язані – під особливою увагою
Окремо варто згадати ще одну ініціативу данського уряду. Вона стосується українських чоловіків, які підлягають військовому обов’язку. Для них право на отримання дозволу за Спеціальним законом також можуть обмежити.
Втім, не варто сприймати всі ці ініціативи як сигнал «Данія закривається». Сама система спеціального захисту для українців зберігатиметься – уряд планує продовжити дію Спеціального закону аж до березня 2028 року. Питання лише в тому, наскільки вибірковими стануть умови цього захисту.
Іншими словами, двері не зачиняють – але тепер перед входом стоятиме фейсконтроль. І критерії цього фейсконтролю визначатимуться не лише наявністю українського паспорта, а й тим, із якого саме регіону ви приїхали, чи маєте ви військовий обов’язок і чи готові ви працювати.
Обсудить эту новость в моем телеграм-канале Адвокат Олег Лукьянчиков