Уряд посилить контроль за бронюванням працівників в Україні – передусім це стосується ІТ-компаній. Таку новину озвучила міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук, і вона вже викликала жваве обговорення серед технологічного бізнесу. Держава планує використовувати цифрові інструменти, щоб виявляти випадки, коли бронювання оформлюють не зовсім чесно. Давайте розбиратися, як це працюватиме і чому саме зараз.
Хто може отримати бронювання і в чому суть проблеми? Система бронювання військовозобов’язаних дозволяє підприємствам зберегти ключових співробітників у тилу, коли ті справді потрібні економіці. Зокрема, ІТ-сектор уже давно належить до критично важливих галузей, тому багато айтівців мають відстрочку від мобілізації. Однак, за словами міністерки, не всі компанії підходять до цього сумлінно.
Тут важливий нюанс: зловживання з бронюванням працівників можуть виглядати дуже по-різному. Хтось вносить у списки людей, які насправді давно виїхали за кордон і не працюють. Дехто штучно завищує кількість критичних посад. А буває й таке, що фірма взагалі існує лише на папері – саме для того, щоб «забронювати» знайомих. Усе це створює нерівні умови і дискредитує легальний механізм підтримки бізнесу.
Оксана Ферчук прямо сказала в інтерв’ю: «Держава приділятиме більше уваги дотриманню правил бронювання. Ми домовилися зі спільнотою про просту річ: ІТ-компанії мають чітко дотримуватися вимог законодавства і не допускати зловживань». Це більше, ніж просто заява. За цим стоять конкретні домовленості з профільними асоціаціями та представниками галузі.
Як саме посилять контроль за бронюванням співробітників? Мінцифри робить ставку на цифровізацію – автоматичну перевірку даних через державні реєстри. Уявіть собі ситуацію: ви показуєте податковій прозору звітність, а вона вже в реальному часі бачить, чи справді людина отримує зарплату, чи перебуває в країні та чи пов’язана вона з компанією трудовим договором. Саме такою буде логіка нових перевірок. Якщо система виявить розбіжності – наприклад, працівник оформлений, але жодного разу не з’являвся на робочому місці де-юре, – це стане сигналом для глибшого розслідування.
Звісно, добросовісним роботодавцям боятися нічого. Якщо ви чесно платите податки, людина реально виконує свої обов’язки і входить до критично важливого персоналу, жодних проблем не виникне. Посилений контроль за бронюванням працівників спрямований саме на тих, хто шукає лазівки. Крім того, легальний бізнес сам зацікавлений у чесних правилах гри – інакше фіктивні бронювання підривають довіру до всієї системи.
Кому насамперед варто переглянути свої внутрішні процеси? Передусім компаніям, які нещодавно масово оновлювали переліки заброньованих працівників, особливо якщо до списків потрапили люди без чіткої професійної ролі. ІТ-сектор тут не єдиний під прицілом, але саме у цій галузі через високий рівень зарплат і гнучку зайнятість спокуса скористатися бронюванням «про всяк випадок» дійсно вища. Посадовці наголошують, що йдеться не про репресії, а про наведення порядку, однак тим, хто намагався обійти правила, варто готуватися до відповідальності.
Тим часом державна перевірка не обмежуватиметься лише кабінетним аналізом. Міністерство цифрової трансформації планує синхронізувати інформацію з багатьох джерел: від Держпраці до Державної прикордонної служби. Це означає, що навіть якщо компанія на папері оформила людину на повний день, а та фізично перебуває за межами країни майже цілий рік, це швидко випливе на поверхню. Законодавство і раніше передбачало обмеження для таких випадків, але тепер контроль стане точковим і майже автоматичним.
Що радять юристи-практики? У першу чергу – провести внутрішній аудит усіх наказів про бронювання працівників. Звірити їх із реальною штатною структурою, переконатися, що посадові інструкції відповідають вимогам критичності. І головне – унеможливити ситуації, коли людина значиться у списках, але жодного дня не виконувала роботу, за яку компанія отримує відстрочку. Не зайвим буде й перевірити, чи всі військово-облікові документи оформлені без помилок. Пам’ятайте: під час перевірки навіть незначна неточність може потягнути за собою скасування бронювання і, відповідно, мобілізацію співробітника.
Крім прямого контролю за бронюванням, держава готує додаткові зміни до нормативних актів. За інформацією Мінцифри, обговорюється цифровий кабінет роботодавця, через який можна буде подавати списки й одразу бачити статус перевірки. Це, з одного боку, спростить процедуру для чесного бізнесу, а з іншого – зробить систему більш прозорою та менш схильною до корупційних ризиків. Усі дії фіксуватимуться, отже, домовитися з чиновником «у ручному режимі» стане значно складніше.
Залишається питання, як часто відбуватимуться такі перевірки. Скоріш за все, після першої хвилі верифікації далі включать моніторинг у режимі реального часу, подібно до того, як податкова аналізує ризикові операції. Ключові критерії ризику вже визначені: невідповідність між сплаченими податками та кількістю заброньованих осіб, різке збільшення штату після змін у правилах бронювання, а також відсутність реальної господарської діяльності в компанії-«пустишки».
Розмова міністерки з представниками ІТ-асоціацій показала, що галузь готова до діалогу і сама виступає за чистоту механізму. Профільні об’єднання навіть запропонували допомогти з методологією виявлення ризикових кейсів, аби уникнути надмірного тиску на нормальний бізнес. Тож тепер, коли держава посилює контроль за бронюванням працівників, у виграші опиняються всі, хто грає за правилами. Решта ж змушена буде або виправитися, або попрощатися з можливістю утримувати ключових фахівців без ризику для їхньої свободи.