Опинитися в статусі «розшук у Резерв+» можна навіть тоді, коли жодного протоколу про адмінправопорушення на вас не складали. Саме в таку ситуацію потрапив аспірант-юрист, чию історію нещодавно розглядав Одеський окружний адміністративний суд у справі №420/16180/25. Рішення від 18 червня 2026 року вийшло цікавим: суд відмовився визнавати дії територіального центру комплектування протиправними, але водночас зобов’язав прибрати з реєстру «Оберіг» відомості про порушення. Давайте розберемося, як таке взагалі можливо.
Що сталося: хроніка подій
Громадянин, назвемо його позивачем, перебував на військовому обліку в одному з районних ТЦК. Він – аспірант Національного університету «Одеська юридична академія», денна форма, освітній рівень «доктор філософії». Також офіційно працевлаштований юристом, дані про що є в реєстрах ПФУ та ДПС.
У застосунку Резерв+ позивач раптом побачив відмітку: його розшукує ТЦК з 14 листопада 2024 року. Причина – «не уточнив вчасно облікових даних» з посиланням на статтю 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». І це при тому, що, за інформацією самого ж ТЦК, жодного протоколу про адміністративне правопорушення стосовно нього ніхто не складав.
Окремо варто зазначити: позивач уже мав оформлену відстрочку від мобілізації – за пунктом 1 частини 3 статті 23 згаданого закону (як здобувач освіти). Дані про це також відображалися в Резерв+.
Звідки взявся обов’язок уточнювати дані
18 травня 2024 року набрав чинності Закон №3633-IX, який вніс суттєві зміни до правил військового обліку. Усі військовозобов’язані отримали 60 днів – тобто до 17 липня 2024 року – щоб уточнити адресу проживання, номери телефонів, електронну пошту та інші персональні дані.
Зробити це можна було трьома способами: прийти особисто до ТЦК, звернутися до ЦНАПу або скористатися електронним кабінетом. Позивач, як свідчать матеріали справи, уточнив свої дані лише 20 лютого 2025 року – значно пізніше встановленого строку.
Тут важливий момент: у суді представник позивача наголошував, що ТЦК міг би отримати актуальну інформацію через взаємодію з іншими державними реєстрами, адже і місце роботи, і навчання позивача були офіційно зафіксовані. Згідно з приміткою до статті 210 КУпАП, відповідальність за порушення правил військового обліку не настає, якщо ТЦК може отримати необхідні дані шляхом інформаційної взаємодії з іншими реєстрами.
Це цікавий аргумент, але суд пішов іншим шляхом.
Аргументи ТЦК: чому людину оголосили в розшук
Відповідач наполягав, що позивач порушив правила військового обліку, не уточнивши дані вчасно. Його обліковували як такого, хто вчинив адмінправопорушення, передбачене статтями 210 та 210-1 КУпАП, і підлягає доставленню до ТЦК для притягнення до відповідальності.
Ключова деталь: протокол про адміністративне правопорушення так і не склали. Посадовці ТЦК визнали це у своїй же відповіді на адвокатський запит ще 17 лютого 2025 року. Постанови про накладення стягнення теж не існувало.
Коротше кажучи, запис про розшук у Резерв+ з’явився без жодного процесуального оформлення. Саме це й стало каменем спотикання.
Чому суд не визнав дії ТЦК протиправними
Суддя Вовченко О.А. проаналізував ситуацію через призму кількох нормативних актів. Насамперед – Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Порядку організації та ведення військового обліку (затвердженого постановою КМУ №1487) та Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів».
Логіка суду була такою. Звернення ТЦК до Нацполіції щодо адміністративного затримання та доставлення особи – це передбачений пунктами 56 і 79 Порядку №1487 захід, спрямований на те, щоб вирішити питання про притягнення до відповідальності. Іншими словами, це не покарання, а інструмент забезпечення явки.
Оскільки позивач справді не уточнив дані у 60-денний строк (оновлення відбулося аж 20 лютого 2025 року), певні підстави для внесення відомостей про порушення до реєстру «Оберіг» у ТЦК були. Суд не побачив тут протиправності в діях відповідача станом на 14 листопада 2024 року – дату, коли розпочався розшук.
Чесно кажучи, ця частина рішення може викликати запитання: якщо протокол не складався, чи можна взагалі говорити про «порушення» як доконаний факт? Але суд розмежував два питання: наявність підстав для внесення запису і подальшу долю цього запису.
Термін притягнення сплив – а запис залишився
І ось тут починається найцікавіше. Частина 9 статті 38 КУпАП встановлює: адміністративне стягнення за правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП, може бути накладене протягом трьох місяців з дня виявлення, але не пізніше одного року з дня вчинення.
Суд встановив, що порушення виявили 14 листопада 2024 року. Строк притягнення до відповідальності сплив 13 листопада 2025 року. Однак станом на момент розгляду справи – червень 2026 року – запис про порушення в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів ніхто не видалив. Відповідач не надав суду жодних доказів того, що дані було виключено.
Це і стало вирішальним аргументом. Позов задовольнили частково: суд зобов’язав ТЦК виключити з реєстру відомості про порушення правил військового обліку, за якими позивача розшукували з 14 листопада 2024 року. А от у визнанні дій ТЦК протиправними – відмовив.
Що це означає на практиці
Ситуація насправді показова. Якщо вас внесли до реєстру «Оберіг» із позначкою про порушення, а згодом строк притягнення до адмінвідповідальності минув – такий запис має бути видалений. І ТЦК зобов’язаний це зробити.
Крім того, варто пам’ятати: відсутність протоколу і постанови про адмінправопорушення – це серйозний аргумент на вашу користь. Внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів даних, що фактично дискредитують особу, без належного процесуального оформлення – це та дія, яку можна і потрібно оскаржувати. Особливо якщо з моменту виявлення порушення минуло більше року.
І ще одне: уточнюйте облікові дані вчасно. 60 днів, відведені законом, – це не формальність. Але якщо так сталося, що ви пропустили строк, а запис про розшук у Резерв+ висить уже понад рік – знайте, що закон на вашому боці. Принаймні, коли йдеться про видалення застарілих даних із реєстру.