Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив позов про скасування рішення ВЛК, яка визнала 43-річного чоловіка здоровим, хоча в електронній системі охорони здоров’я були активні записи про гіпертонію, діабет та артроз. Йдеться про справу № 340/2503/26, рішення в якій ухвалили 10 серпня 2026 року.
Давайте розберімося, що саме пішло не так під час медичного огляду і чому суд став на бік позивача.
Спершу коротко про ситуацію. Молодшого лейтенанта запасу 4 березня 2026 року направили на військово-лікарську комісію, далі ВЛК. За підсумками огляду комісія оформила довідку № 2026-0304-2237-1009-7 і записала один висновок: здоровий. На підставі статті графи III Розкладу хвороб чоловіка визнали придатним до військової служби.
Для тих, хто стикається з цією процедурою вперше, поясню простими словами. ВЛК це комісія лікарів, яка визначає, чи може людина за станом здоров’я служити в армії. Її постанову оформлюють довідкою або свідоцтвом про хворобу.
Із таким висновком чоловік не погодився. Він стверджував, що лікарі підійшли до огляду формально і не врахували його реальний стан здоров’я. У позові йшлося про гіпертонію, інсулінонезалежний цукровий діабет, остеохондроз та остеоартроз колінного суглоба.
Копію довідки чоловікові одразу не видали. Представник отримав її лише 7 квітня 2026 року у відповідь на адвокатський запит.
Що казали відповідачі? Перший наполягав, що визначати діагноз і ступінь придатності може лише ВЛК, тобто це її дискреційні повноваження. Дискреційні повноваження означають, що орган має свободу розсуду в межах закону. Але ця свобода не безмежна: навіть на власний розсуд комісія зобов’язана діяти за процедурою. Мовляв, суд не має права втручатися в медичні висновки, а чоловік мав спершу оскаржити постанову до регіональної чи Центральної військово-лікарської комісії, а не йти одразу до суду. Положення справді передбачає, що скарги на постанови позаштатних комісій подають до штатних ВЛК. Однак це не позбавляє людину права звернутися до суду.
Другий відповідач узагалі не подав відзиву. Жодних пояснень, чому саме, суд так і не отримав.
Тут варто нагадати важливу річ. Суд не може сам ставити діагноз або вирішувати, придатний чоловік до служби чи ні. Це справді повноваження лікарів. Але суд може і повинен перевірити, чи дотрималася комісія процедури. І ось тут почалося найцікавіше.
Передусім суд звернув увагу на Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затверджене наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402. Цей документ чітко описує, які обстеження і коли має пройти людина.
На момент огляду чоловікові було 43 роки. А за нормами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України особам старше 40 років обов’язково вимірюють внутрішньоочний тиск і перевіряють кров на цукор. У картці обстеження запису про вимір внутрішньоочного тиску не виявилося. Тобто обов’язкову процедуру виконали лише частково.
Але це ще не все. За правилами лікарі під час огляду зобов’язані ознайомитися з медичними записами в електронній системі охорони здоров’я, або ЕСОЗ. Це загальна база, куди потрапляє кожен діагноз і кожне звернення до лікаря. Іншими словами, перш ніж писати висновок здоровий, комісія мала подивитися, що про цю людину вже відомо медицині.
І тут відкрилася картина, яка погано поєднується зі словом здоровий. У реєстрах електронної системи охорони здоров’я були записи про гіпертонію, причому не якісь старі. Діагноз фіксували під час звернень чоловіка за допомогою 19 і 24 листопада 2025 року, а також 16 і 29 січня 2026 року. Тобто буквально за кілька тижнів до огляду.
Крім гіпертонії, у системі значилися інсулінонезалежний цукровий діабет та остеоартроз колінного суглоба. Ці діагнози мали активний клінічний статус.
Окремо варто сказати про гіпертонію. За поясненнями до статті 39 Розкладу хвороб людям із підвищеним тиском мають проводити відповідне обстеження, щоб установити стадію хвороби і характер ураження органів-мішеней. Тобто простої відмітки про скарги тут недостатньо.
Проте комісія не надала жодного доказу, що хтось із лікарів реально дивився ці записи. У картці обстеження немає аналізу підтвердженої гіпертонії. Немає і слідів додаткового обстеження, яке мало б уточнити стадію хвороби.
У рішенні прямо сказано, що висновок про здоров’я об’єктивно не узгоджується з актуальною медичною інформацією, яка була доступна членам комісії. Саме собою посилання на те, що огляд відбувся, ще не доводить законність висновку, якщо немає підтвердження, що обов’язкові процедурні дії реально виконали.
Формально картка виглядала правильно: у ній стояли підписи голови, секретаря, усіх лікарів і печатка. Але сама по собі акуратна картка не доводить, що лікарі вивчили всю доступну медичну інформацію.
Ключовий момент полягає ось у чому. Саме Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України зобов’язує ВЛК дослідити результати обов’язкових обстежень і внести дані до картки. А висновок про здоров’я має прийматися лише після того, як зібрано всі медичні документи. Такий підхід і визначив результат справи про скасування рішення ВЛК.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в справах про протиправність рішень суб’єкта владних повноважень саме відповідач має довести правомірність свого рішення. А відповідач цього не зробив.
Також суд відкинув аргумент, ніби постанову позаштатної ВЛК взагалі не можна оскаржити в суді. Конституція України гарантує кожному право оскаржити рішення органів влади та посадових осіб. А спірна довідка безпосередньо вплинула на права чоловіка, адже визначила його стан здоров’я і ступінь придатності. Тож це індивідуальне владне рішення, яке підлягає судовому контролю.
Згадав суд і статтю 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Вона гарантує кожному ефективний засіб юридичного захисту. А ефективним вважається той спосіб, який реально приводить до результату, а не просто створює видимість захисту.
Але тут є важливий нюанс. Позов про скасування рішення ВЛК суд задовольнив лише частково. Постанову ВЛК визнали протиправною і скасували. Водночас вимогу зобов’язати комісію провести повторний огляд суд відхилив.
Чому так? Річ у тім, що чоловік уже встиг набути статусу військовослужбовця. Його призвали на службу під час мобілізації і зарахували до списків військової частини. Тож повторний огляд як військовозобов’язаного вже не відновить його права в межах того самого порушення процедури.
Крім того, суд стягнув на користь позивача судовий збір у розмірі 532,48 грн за рахунок бюджетних асигнувань військово-лікарської комісії.
Ця справа добре показує, що формальний підпис лікаря ще не означає законного висновку. Якщо в системі охорони здоров’я лежать активні діагнози, а комісія їх просто не помітила, суд має підстави скасувати таке рішення. Водночас скасування рішення ВЛК не завжди означає, що людину одразу повернуть на повторний огляд: багато залежить від того, який статус вона встигла набути на момент розгляду справи. Тож якщо ви опинилися в подібній ситуації, головне це зафіксувати, які саме обов’язкові обстеження вам провели, а які ні.