Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Антиконкурентні узгоджені дії на торгах: як Верховний Суд оцінив докази АМКУ у справі № 910/2988/18

Antykonkurentni uzhodzheni diyi na torhakh

Антиконкурентні узгоджені дії – це не просто юридичний термін, а реальний ризик для бізнесу, який може обернутися мільйонними штрафами. Саме це сталося з будівельною компанією «ДОРЛІДЕР», яка спробувала оскаржити рішення Антимонопольного комітету України аж до Верховного Суду – і програла. Розповідаємо, як розвивалася справа № 910/2988/18, на що звернув увагу АМКУ і чому суди трьох інстанцій стали на бік Комітету.

Що стало причиною розслідування

У грудні 2017 року тимчасова адміністративна колегія АМКУ ухвалила рішення № 7-р/тк-тв, яким визнала ТОВ «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» і ТОВ «Будівельна компанія «ДОРСЕРВІС» винними у вчиненні антиконкурентних узгоджених дій. Якщо простіше – у змові на торгах.

Йшлося про три тендери на ремонт доріг: в Одесі, Чернівецькій області та Сумській області. В усіх трьох випадках заявки подавали лише ці дві компанії, і в усіх трьох переможцем виходило ТОВ «ДОРЛІДЕР». Різниця в цінових пропозиціях щоразу була мінімальною. На одеському тендері «ДОРЛІДЕР» запропонував 5 300 000,40 грн, а «ДОРСЕРВІС» – 5 310 250,80 грн. На чернівецькому – 100 300 812 грн проти 101 543 916 грн. На сумському – 33 285 065 грн проти 34 926 615,60 грн. Схема проста: одна компанія завжди трохи дешевша, інша – трохи дорожча.

АМКУ наклав штрафи. За першим епізодом – по 677 056 грн на кожну компанію. За другим – 12 946 849 грн на «ДОРЛІДЕР» і 6 523 102 грн на «ДОРСЕРВІС». За третім – по 4 453 143 грн. Загалом сума сягнула близько 30 мільйонів гривень. ТОВ «ДОРЛІДЕР» оскаржило це рішення до суду.

Як АМКУ доводив змову

Комітет зібрав значний масив доказів. Усі вони свідчили про одне: компанії не конкурували між собою по-справжньому. Вони узгоджували поведінку ще до подання тендерних пропозицій.

Перше, що впадало в око – тісний зв’язок через фізичних осіб. Засновники однієї компанії виявилися керівниками та працівниками іншої. Наприклад, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, засновники «ДОРЛІДЕРА», мали стосунок до управління «ДОРСЕРВІСОМ». Юрисконсульт «ДОРЛІДЕРА» ОСОБА_6 водночас був засновником фермерського господарства разом із працівниками «ДОРСЕРВІСУ». І майже всі ці люди зареєстровані за однією адресою.

Другий важливий момент – обидві компанії пов’язувало третє підприємство: ПП «ДОРЛІДЕР» (згодом перейменоване на ПП «ПІВДЕНЬДОРТЕХ»). І «ДОРЛІДЕР», і це ПП у 2015 році працювали за однією адресою. Юрисконсульт «ДОРЛІДЕРА» отримував податкові довідки для ПП «ДОРЛІДЕР». А копію трудової книжки директора «ДОРЛІДЕРА» взагалі завірили печаткою ПП «ДОРЛІДЕР». Уявіть собі: документи однієї компанії засвідчують печаткою зовсім іншої. Це промовистий факт – він прямо вказує на спільний документообіг і доступ до персональних даних.

Третій аспект – фінансові потоки. За інформацією банківської установи, тільки у 2015 році ПП «ДОРЛІДЕР» перерахувало «ДОРЛІДЕРу» понад 81 мільйон гривень за будівельні матеріали. З «ДОРСЕРВІСОМ» у ПП «ДОРЛІДЕР» теж були сталі господарські відносини – купівля-продаж будматеріалів і субпідрядні роботи з ремонту доріг. Тобто всі три суб’єкти перебували в єдиному економічному ланцюжку.

І нарешті, Комітет використав матеріали слідчого управління фінансових розслідувань ДФС в Одеській області – зокрема, результати негласних слідчих дій. Це стало одним із найгостріших моментів у касаційній скарзі компанії.

Чому аргументи компанії не спрацювали

У касаційній скарзі ТОВ «ДОРЛІДЕР» висунуло кілька ліній захисту. Перша – матеріали досудового слідства не можна використовувати як докази у справах про порушення конкурентного законодавства. Мовляв, стаття 14 Кримінального процесуального кодексу України дозволяє залучати інформацію, отриману через втручання у спілкування, лише для завдань кримінального провадження.

Суди цей аргумент відхилили. Вони послалися на статтю 41 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Згідно з нею, доказами можуть бути будь-які фактичні дані – включно з письмовими доказами, отриманими від правоохоронних органів. АМКУ самостійно визначає джерела, спосіб одержання та обсяг відомостей, потрібних для розслідування. Жодних обмежень щодо матеріалів слідства закон не містить.

Друга лінія – копії документів, надані Комітетом, не були належно засвідчені, а отже, є недопустимими доказами. Але суди нагадали: за частиною шостою статті 91 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона сумнівається в достовірності копії, вона може клопотати про витребування оригіналу. Ні суд першої інстанції, ні апеляція оригіналів не вимагали – отже, сумнівів не виникло. До того ж компанія сама не подала відповідного клопотання.

Третя лінія – укладення договорів поставки між «ДОРЛІДЕРОМ» і «ДОРСЕРВІСОМ» не стосується участі в торгах, а стаття 627 Цивільного кодексу України гарантує свободу договору. Справді, гарантує. Але в даному контексті ці договори розглядалися не як порушення самі по собі, а як доказ сталих господарських зв’язків, що створювали ґрунт для обміну інформацією.

І четверте – схожість документів і цінових пропозицій сама по собі не доводить змови, потрібно досліджувати динаміку цін і мотиви вибору переможця. Верховний Суд тут висловився чітко: для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не обов’язково встановлювати негативні наслідки або аналізувати цінову динаміку. Достатньо довести факт погодження конкурентної поведінки. А сукупність зібраних Комітетом доказів – спільні засновники, єдина адреса, фінансові зв’язки, обмін документацією – переконливо свідчила саме про таке погодження.

Що сказав Верховний Суд

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду 22 жовтня 2019 року залишив рішення попередніх інстанцій без змін. Ключові тези, які варто взяти на замітку кожному, хто бере участь у публічних закупівлях:

У підсумку ТОВ «Будівельна компанія «ДОРЛІДЕР» залишилося з чинним рішенням АМКУ та обов’язком сплатити понад 18 мільйонів гривень штрафу. І це не рахуючи штрафів, накладених на «ДОРСЕРВІС».

Коли готуєтеся до тендеру, пам’ятайте: конкуренція має бути справжньою. Найменший натяк на координацію дій із іншим учасником, спільні адреси, працівники чи документообіг – усе це рано чи пізно може потрапити в поле зору Антимонопольного комітету. І тоді доводити, що ви діяли незалежно, доведеться вже в суді. Як показує справа № 910/2988/18 – зробити це дуже непросто.

Консультація адвоката – записатися

Exit mobile version