Антиконкурентні узгоджені дії на торгах – це не завжди таємні зустрічі в курилці. Іноді достатньо одного спільного телефонного номера, однієї IP-адреси для банківських операцій та… чужої тендерної документації у вашому обліковому записі. Саме такий «букет» доказів зібрав Антимонопольний комітет проти підприємця з Хмельниччини, і Верховний Суд 16 червня 2026 року поставив у цій справі остаточну крапку.
Давайте розберемося, що сталося і чому ця історія – готовий посібник з того, як не треба брати участь у публічних закупівлях.
Шкільний автобус і двоє «конкурентів»
У серпні 2023 року Департамент освіти та науки Хмельницької міської ради оголосив тендер на закупівлю шкільного автобуса. Очікувана вартість – понад 3 мільйони гривень. На торги зайшли двоє учасників: ТОВ «Завод Автоснаб» та ФОП Денисенко Олег Миколайович.
Обидва подали однакові цінові пропозиції – 3 249 510 грн. Жоден не торгувався. Але головна несподіванка чекала на замовника, коли він відкрив документи підприємця: там виявилася тендерна пропозиція… «Заводу Автоснаб». Без електронного підпису, але з повним комплектом документів конкурента.
Пропозицію ФОПа відхилили. Переможцем визнали ТОВ «Завод Автоснаб», з ним уклали договір на 3,25 млн грн. Здавалося б, звичайна технічна помилка – ну переплутала людина файли. Але Антимонопольний комітет подивився на ситуацію глибше.
Що насторожило АМК
Відділення АМК провело розслідування і виявило низку обставин, які окремо могли б здатися дрібницями, а разом склали переконливу картину. Ось п’ять ключових «дзвіночків», які спрацювали проти підприємця.
Перше. Обидва учасники використовували один і той самий контактний номер телефону на електронному майданчику. Цей номер належав менеджеру з логістики ТОВ «Завод Автоснаб» – Мустафаєвій Сабіні Джейхунівні, яка якраз займалася підготовкою тендерної документації.
Друге. Під час проведення торгів обидва учасники заходили до системи дистанційного банківського обслуговування з однієї IP-адреси. Ця адреса була закріплена за ТОВ «Лада-Сервіс» – компанією, пов’язаною відносинами контролю з ТОВ «Завод Автоснаб».
Третє. Між підприємцем та «Заводом Автоснаб» існували господарські відносини. Ще з січня 2023 року діяв договір про надання послуг: ФОП Денисенко ремонтував автотранспортні засоби товариства, використовуючи запчастини замовника.
Четверте. Електронні файли обох учасників мали однакові властивості – створювалися за допомогою того самого програмного забезпечення, з ідентичними параметрами виробника та версії.
П’яте. Ну і власне, завантаження одним учасником документів іншого – той самий «необережний клік», який став фатальним.
Усі ці факти, за висновком АМК, виключали випадковий збіг. Ішлося про узгоджену поведінку, яка спотворила результати торгів. Кваліфікація – порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Підприємцю призначили штраф – 68 000 грн.
Версія підприємця: технічна помилка
Позиція ФОПа Денисенка була такою: жодної змови не існувало. Він взагалі не збирався брати участь у цих торгах, не уповноважував Мустафаєву С. Д. готувати документи і не підписував тендерну пропозицію. Більше того – реалізація автотранспортних засобів не належить до основних видів його діяльності за КВЕД.
Його пояснення зводилося до того, що Мустафаєва помилково завантажила з його облікового запису документи «Заводу Автоснаб». Мовляв, стався технічний збій – перезавантаження комп’ютера, неоднозначне відображення елементів інтерфейсу. Підприємець навіть посилався на лист оператора електронного майданчика про «неоднозначність інтерфейсу».
Договір із Мустафаєвою від 4 серпня 2023 року, за його словами, стосувався зовсім інших торгів, які відбулися 11 серпня. А платіжний документ на 2 200 грн нібито не доводить сплату саме за участь у спірній закупівлі.
Чесно кажучи, звучить це все трохи натягнуто. І суди з цим погодилися.
Чому суди не повірили
Господарський суд Хмельницької області, а за ним і Північно-західний апеляційний господарський суд позов підприємця відхилили. Аргументація – жорстка і по суті.
По-перше, електронна система закупівель працює на основі персоналізованої авторизації. Завантажити файли можна лише в межах конкретного облікового запису, після проходження автентифікації. Тобто «випадково» завантажити документи з облікового запису іншого суб’єкта господарювання технічно неможливо без цілеспрямованих дій.
По-друге, жодних доказів технічного збою позивач не надав – ні журналів помилок, ні офіційних повідомлень адміністратора системи, ні технічних висновків. Лист оператора майданчика суди оцінили критично, оскільки невідомо, на який саме запит він відповідав.
По-третє, сама сукупність збігів – спільний телефон, спільна IP-адреса, господарські зв’язки, однакові параметри файлів – створювала картину, яка виключає випадковість. Як зазначили суди, «характер та кількість виявлених співпадінь виключають можливість того, що пропозиції готувалися окремо та без обміну інформацією».
І нарешті, ключовий момент: для кваліфікації антиконкурентних узгоджених дій не потрібно доводити наявність письмової змови чи «спільної домовленості». Достатньо самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Що сказав Верховний Суд
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив рішення попередніх інстанцій без змін, а скаргу підприємця – без задоволення.
Колегія суддів наголосила на кількох важливих правових позиціях, які варто знати кожному, хто працює з тендерами.
Перша – про суть змагальності. Змагальність у процедурі закупівлі забезпечується таємністю інформації. Кожен учасник зобов’язаний діяти самостійно та незалежно, готувати свою пропозицію окремо, без обміну інформацією з іншими. Це не добра порада, а пряма вимога статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Друга – про докази. Верховний Суд підтвердив, що питання наявності антиконкурентних узгоджених дій має досліджуватися судами, виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з’ясованих у справі, з урахуванням їх вірогідності та взаємозв’язку. Окремий факт – скажімо, спільний телефон – ще не доводить змови. Але коли таких фактів п’ять, і вони складаються в логічний ланцюжок, це вже серйозно.
Третя – про мотиви. Суд чітко зазначив: мотиви, з яких учасники узгоджують свою поведінку, на кваліфікацію правопорушення не впливають. Хотіли створити видимість конкуренції чи просто «допомогли знайомому» – байдуже. Так само не має значення, чи вдалося досягти бажаного результату.
Колегія суддів також нагадала, що Закон України «Про захист економічної конкуренції» не вимагає від АМК знаходити письмові угоди про змову – це практично неможливо. Достатньо сукупності непрямих доказів, які разом виключають випадковість.
Практичний урок
Ця справа – наочна ілюстрація того, як легко потрапити під антимонопольне розслідування, якщо нехтувати елементарними правилами безпеки під час тендерів. Спільний телефон для реєстрації на майданчику? Неприпустимо. Одна IP-адреса для банківських операцій? Тим паче. Доручити підготовку документів працівнику компанії-конкурента? Це вже пряма дорога до штрафу.
І головне: аргумент «я не хотів» не працює. Антиконкурентні узгоджені дії – це порушення, де достатньо самого факту погодженої поведінки, а не наміру. Завантажили чужі документи у свій кабінет – пояснюйте, чому так сталося. І не просто словами, а документами: технічними висновками, журналами помилок, офіційними підтвердженнями.
Не змогли пояснити – отримуйте 68 000 грн штрафу і запис в історії про те, як технічна помилка перетворилася на доведену змову.