Атака на Буковину 1 листопада завдала удару по Чернівцях: 67-річний чоловік дістав осколкові поранення і потрапив до лікарні. Два ворожі безпілотники влучили в цивільну будівлю. Про це повідомив очільник Чернівецької обласної військової адміністрації Руслан Осипенко у своєму телеграм-каналі.
Новина коротка, а питань за нею багато. Що робити людині, яка отямилася в лікарняній палаті? Хто заплатить за розбите вікно, обгорілий офіс і, головне, за здоров’я? Розберімо по черзі, без зайвої теорії.
Що відомо про атаку на Буковину
Уночі 1 листопада область атакували три безпілотники. Два з них влучили в будівлю в Чернівцях. Пошкоджено адміністративне цивільне приміщення, там спалахнула пожежа. Екстрені служби гасили вогонь і прибирали наслідки.
Третій дрон знищили поблизу Чернівців. Від падіння уламків ніхто не загинув, ніхто не постраждав, руйнувань теж не зафіксовано.
Постраждалому 67 років. Першу медичну допомогу надали на місці, далі госпіталізація. Осколкові поранення підступні тим, що небезпека не завжди видна з першого огляду. Дрібні фрагменти можуть залишатися в тканинах, тож остаточний обсяг лікування лікарі визначають уже в стаціонарі.
Чому цивільний характер будівлі має юридичне значення
Міжнародне гуманітарне право забороняє цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах. Це закріплено в Женевських конвенціях 1949 року та Додатковому протоколі I до них. Українське законодавство реагує на такі дії статтею 438 Кримінального кодексу, яка має назву порушення законів та звичаїв війни. Санкція статті сувора, а за обтяжувальних обставин покарання сягає довічного позбавлення волі.
Тут важливий момент. Цивільне призначення приміщення не деталь для новин, а юридичний факт. Його встановлюють у межах кримінального провадження, і саме від нього залежить кваліфікація злочину.
Що робити людині, яка постраждала
Перший крок: повідомити поліцію за номером 102, якщо ви цього ще не зробили. Заява запускає кримінальне провадження і дає підставу для статусу потерпілого за статтею 55 Кримінального процесуального кодексу.
Другий крок: зібрати медичні документи. Виписка зі стаціонару, висновки лікарів, довідка про звернення по допомогу. Без цих паперів довести ні поранення, ні його наслідки буде складно.
Третій крок: сфотографувати все до прибирання. Уламки, вибиті шибки, обгорілі стіни, зіпсовані меблі. Знімки з датою і місцем зйомки важать більше, ніж емоційний переказ події.
Четвертий крок: записати контакти свідків. Сусіди, охоронці, люди, які першими прибігли на допомогу, згодом можуть стати ключовими свідками.
Гроші за пошкоджене майно
Тут діє окремий механізм. Ідеться про Закон України від 23 лютого 2023 року № 2923-IX, який регулює компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій нерухомого майна внаслідок бойових дій. Алгоритм виглядає так: людина подає заяву, комісія при органі місцевого самоврядування обстежує об’єкт, вносить дані до Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, і визначає суму.
Гроші перераховують за програмою єВідновлення. Розмір залежить від категорії пошкоджень і від того, чи можна відремонтувати житло, чи його потрібно відбудовувати заново.
Один нюанс, про який часто забувають. За цією процедурою компенсують житло, а не комерційну нерухомість. Офісне приміщення, яке постраждало в Чернівцях, під програму не підпадає. Власнику бізнесу доведеться йти іншим шляхом, через цивільний позов і фіксацію збитків у кримінальному провадженні.
Відшкодування шкоди здоров’ю
Автоматичної державної виплати за поранення в Україні поки немає. Шкоду здоров’ю стягують із того, хто її завдав, і роблять це через суд. У кримінальному провадженні потерпілий має право подати цивільний позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Загальне правило для таких вимог містить стаття 1177 Цивільного кодексу України.
Є і міжнародний трек. Реєстр збитків для України, створений 2023 року під егідою Ради Європи, приймає заяви від постраждалих. Категорії вимог там вводять поетапно, тому умови варто перевіряти на офіційному сайті, а не покладатися на чутки з месенджерів.
Окремо варто згадати безоплатну медичну допомогу. Стаття 49 Конституції гарантує її в державних і комунальних закладах. Відмовити в лікуванні через брак грошей або страховки не мають права.
Куди звертатися по правову підтримку
Кожна атака на Буковину залишає по собі не лише руїни, а й купу паперової роботи. Розібратися з нею самотужки реально, але довго. Безоплатну правничу допомогу надають центри в кожній області, а консультацію можна отримати за телефоном 0 800 213 103.
Не соромтеся питати. Юрист підкаже, які документи зібрати першими, як правильно сформулювати заяву і в які строки вкластися. Пропущений строк потім майже неможливо повернути назад.
Найважливіше рішення людина ухвалює в перші години після удару: звернутися по допомогу і залишити паперовий слід або промовчати. Другий шлях зручніший сьогодні, але дорожчий потім. Тож почніть із трьох простих речей: дзвінок на 102, фото до прибирання і довідка з лікарні. Саме з них згодом виростають і статус потерпілого, і компенсація.