У ніч на 22 жовтня російські війська вдарили по харчовому підприємству в Одеській області. Це може бути воєнним злочином. Адміністративна будівля майже повністю згоріла, пожежу загасили, постраждалих немає.
Більше подробиць офіційні повідомлення не містять. Тому юридична оцінка тут будується не на емоціях, а на кількох чітких критеріях міжнародного гуманітарного права.
Що таке цивільний об’єкт і до чого тут принцип розрізнення
Міжнародне гуманітарне право – це звід правил ведення війни, які діють для всіх сторін конфлікту. Одна з базових норм має назву принцип розрізнення. Він закріплений у статті 48 Додаткового протоколу I до Женевських конвенцій 1977 року.
Суть проста: воюючі сторони зобов’язані чітко відокремлювати цивільні об’єкти від військових і спрямовувати удари лише по військових цілях.
Стаття 52(2) того ж протоколу пояснює: цивільними вважаються всі об’єкти, які не є військовими цілями. Підприємство, що випускає продукти харчування, до військових цілей не належить. Якщо його не використовує армія для воєнних потреб, удар по ньому – пряме порушення.
Харчове виробництво захищене посилено
Тут є нюанс, про який часто забувають. Стаття 54 Додаткового протоколу I бере під окремий захист об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення. Це запаси продуктів, посіви, худоба, системи питної води.
Логіка зрозуміла: знищите джерело їжі – люди почнуть голодувати. А голод як метод ведення війни заборонений.
Рада Безпеки ООН у резолюції 2417 від 2018 року прямо засудила використання голоду проти цивільних як зброї. Тож удар по харчовому підприємству юристи розглядають уважніше, ніж пошкодження будь-якого іншого цивільного об’єкта.
Римський статут: пункт 8(2)(b)(ii)
Міжнародний кримінальний суд працює на підставі Римського статуту. Пункт 8(2)(b)(ii) відносить до воєнних злочинів умисне спрямування ударів по цивільних об’єктах.
Формулювання коротке, але вагоме. Доводити масові жертви чи руйнування цілого міста не потрібно. Достатньо встановити два факти: об’єкт був цивільним і удар по ньому був навмисним.
Україна не ратифікувала Римський статут, проте визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. Тому за певних умов справа може дійти й до Гааги.
Що каже українське законодавство
На національному рівні працює стаття 438 Кримінального кодексу України – порушення законів та звичаїв війни. Вона охоплює і удари по цивільних об’єктах.
Українські слідчі кваліфікують такі епізоди саме як воєнні злочини. Розслідуванням займаються органи прокуратури та Служба безпеки України. Кожен випадок фіксують окремо, навіть якщо на тлі інших подій він виглядає дрібним.
Постраждалих немає. Чи означає це, що злочину теж немає
Ні. І це, мабуть, найпоширеніша помилка в побутових розмовах.
Склад воєнного злочину у випадку з цивільними об’єктами не прив’язаний до кількості жертв. Ключове – характер цілі та намір того, хто віддає наказ. Відсутність постраждалих у конкретному епізоді впливає хіба що на кваліфікацію окремих наслідків.
До того ж вночі на підприємстві могло нікого не бути просто випадково. Це не пом’якшує ситуацію, а лише зменшує масштаб трагедії.
Що робити власнику підприємства
Якщо ваш бізнес постраждав від удару, порядок дій приблизно такий:
- Зафіксуйте руйнування: фото, відео, свідчення працівників, висновок незалежного оцінювача.
- Подайте заяву про кримінальне правопорушення до поліції, СБУ або прокуратури.
- Збережіть документи про право власності, балансову вартість майна, втрачені товарні запаси.
- Подайте заяву до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. Цей реєстр працює в Гаазі під егідою Ради Європи.
Зібрані докази згодом стануть основою для майбутніх репарацій. Без них компенсацію вибити практично неможливо.
Що з цього вийде на практиці
Розслідування таких справ тривають роками, і швидких вироків ніхто не обіцяє. Але кожен зафіксований епізод додається до спільної картини. З цих деталей згодом складається доказова база для міжнародних судів і для рішень про відшкодування.
Для власника згорілої адмінбудівлі це не абстракція. Це цілком конкретні гроші, які можна повернути, якщо документи зібрані правильно і вчасно.