16 жовтня російська армія здійснила атаку на митний термінал у Ковелі на Волині. Одна людина травмована, зайнялися близько десяти вантажівок із напівпричепами. Це не просто надзвичайна ситуація. З точки зору права, це може бути воєнним злочином, а кожен постраждалий має конкретні права на захист, компенсацію та справедливе розслідування.
Про це станом на 16:20 повідомив виконувач обов’язків начальника обласної військової адміністрації Роман Романюк. За його словами, у Ковелі горять близько 10 вантажних автомобілів із напівпричепами, одна людина травмована. Під удар також потрапив митний термінал.
Митний термінал – це місце, де оформлюють вантажі, перевіряють документи, сплачують мита. Це цивільна інфраструктура. Вона не є військовою ціллю. Міжнародне гуманітарне право чітко розділяє цивільні об’єкти та військові цілі. Удари по цивільних об’єктах заборонені. Якщо є сумніви, сторона, яка атакує, має їх з’ясувати перед ударом. Простими словами: не можна бити по тому, що не дає прямої військової переваги.
Тепер про кваліфікацію. В Україні за воєнні злочини відповідає стаття 438 Кримінального кодексу України. Вона охоплює порушення законів і звичаїв війни. Санкція може сягати довічного позбавлення волі. Крім того, такі дії підпадають під Женевські конвенції 1949 року та Додаткові протоколи до них. Римський статут Міжнародного кримінального суду також визнає умисні атаки на цивільні об’єкти воєнним злочином.
Але є нюанс. Якщо митний термінал використовувався виключно для цивільних потреб, кваліфікація очевидна. Якщо там були військові вантажі або техніка, ситуація ускладнюється. Проте навіть тоді діє принцип пропорційності. Шкода цивільним не має бути надмірною порівняно з очікуваною військовою перевагою. У будь-якому разі розслідування дасть відповідь.
Хто постраждав? Водії, працівники терміналу, власники вантажівок, митники, перевізники. Кожен із них має різні правові статуси. Травмована людина – потерпілий у кримінальному провадженні. Власник згорілої вантажівки – цивільний позивач. Працівник, який отримав поранення, може вимагати відшкодування шкоди. Але щоб права спрацювали, потрібні докази.
Як діяти постраждалим? Ось практичний алгоритм.
- Негайно зверніться до екстрених служб: 101, 102, 103. Це не формальність. Офіційне повідомлення стане першим документом у справі.
- Зафіксуйте травми в медичному закладі. Отримайте виписку, довідку, результати обстежень. Без медичних документів довести шкоду здоров’ю майже неможливо.
- Збережіть докази майнової шкоди. Сфотографуйте пошкоджені вантажівки, термінал, товар. Збережіть техпаспорти, договори, накладні, митні декларації.
- Запишіть контакти свідків. Люди, які бачили удар або його наслідки, можуть стати ключовими свідками.
- Подайте заяву до Служби безпеки України. Саме СБУ розслідує воєнні злочини. Також можна звернутися до Національної поліції.
- Повідомте місцеву військову адміністрацію. Вона фіксує збитки та координує допомогу.
Чи можна отримати компенсацію? Так, але шляхи різні. Перший – кримінальне провадження. У межах справи можна заявити цивільний позов до РФ або до безпосередніх виконавців. Другий – державні програми. Україна має механізми відшкодування за пошкоджене майно. Але вони переважно стосуються нерухомості. Для транспортних засобів і товарів процедура складніша. Третій – міжнародні механізми. Реєстр збитків, створений Радою Європи, приймає заяви від постраждалих. Четвертий – позов до міжнародних судів, якщо національні механізми не спрацюють.
Крім того, є питання відповідальності посадовців. Якщо митний термінал не мав укриття, якщо працівників не попередили про небезпеку, це може бути службова недбалість. Але не варто поспішати з висновками. Кожен випадок вивчають окремо.
Що робити бізнесу? Перевізники та власники вантажів мають зафіксувати збитки через Торгово-промислову палату. Вона видає сертифікати про форс-мажор. Це допоможе в спорах із замовниками, страховими, банками. Також варто перевірити договори страхування. Чи покриває поліс воєнні ризики? Часто ні. Але деякі міжнародні програми страхування працюють саме з такими випадками.
Окремо варто сказати про митних брокерів. Вони часто працюють як посередники. Якщо їхні документи знищені, вони можуть втратити можливість підтвердити законність вантажу. Тому копії декларацій варто зберігати в електронному вигляді. Це не зайва обережність, а професійна необхідність.
Також постраждалі можуть об’єднатися в групу. Колективна заява має більшу вагу. Вона показує системність порушення. Правоохоронцям простіше працювати з одним епізодом, де багато потерпілих.
Окремо про митницю. Митний термінал – частина державної митної інфраструктури. Його пошкодження ускладнює оформлення вантажів, сплату податків, наповнення бюджету. Це не лише приватна втрата. Це удар по економічній безпеці регіону. Тому розслідування має встановити не лише виконавців, а й тих, хто віддавав накази. У міжнародному праві командири несуть відповідальність за злочини підлеглих, якщо знали або мали знати.
Чи є шанс, що винних покарають? Так, принаймні юридичний механізм існує. Українські суди вже ухвалюють вироки за воєнні злочини. Міжнародний кримінальний суд видав ордери на арешт. Але справедливість не буває швидкою. Тому постраждалим важливо не втратити документи й не пропустити строки. У кримінальному провадженні строків давності за воєнні злочини немає. А для цивільних позовів вони можуть бути. Тут важливий момент: не чекайте, поки все заспокоїться. Збирайте докази зараз.
Якщо ви стали свідком атаки на митний термінал у Ковелі, не намагайтеся самостійно шукати винних. Ваша безпека важливіша. Передайте інформацію правоохоронцям. Навіть просте фото з геолокацією може стати доказом у Гаазі. І це не гучні слова. Міжнародні суди вже використовують цифрові докази з відкритих джерел.
Пам’ятайте: атака на митний термінал у Ковелі – це не просто новина на кілька днів. Це подія, яка має юридичні наслідки для багатьох людей. Від водія з пошкодженою фурою до держави, яка втрачає митні надходження. І від того, чи будуть зібрані докази, залежить, чи отримають постраждалі компенсацію. Чи покарають винних. Чи стане це ще одним епізодом у справі проти РФ.
Тепер про те, куди звертатися конкретно. Гаряча лінія СБУ, обласна прокуратура, місцеве управління поліції. Можна подати заяву онлайн. Але якщо немає можливості – зверніться до найближчого відділку. Не бійтеся, що заяву не приймуть. Відмова має бути письмовою. Її можна оскаржити.
І ще одна практична річ. Якщо ваша вантажівка згоріла, не викидайте попіл і залишки. Експерти можуть знайти сліди вибухівки, уламки, ідентифікувати тип зброї. Це прямий доказ у справі. Тому місце події мають оглянути фахівці. Ваше завдання – не заважати їм і повідомити про знахідки.
Що далі? Розслідування, експертизи, суд. Це довгий шлях. Але він реальний. Українська судова практика вже має вироки за удари по цивільній інфраструктурі. Тож атака на митний термінал у Ковелі має всі шанси стати ще однією справою, де постраждалі отримають право на відповідь. Головне – діяти за законом і не мовчати.