Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Автоматичне стягнення боргів: що зміниться для ФОП і фізосіб після 23 жовтня 2026 року

avtomatuchne styanenya borgiv

З 23 жовтня 2026 року автоматичне стягнення боргів запрацює за новими правилами. Виконавці зможуть не лише знаходити й арештовувати рахунки, а й примусово списувати з них гроші. Причому разом зі звичайними коштами заберуть і електронні.

Багато хто досі думає: якщо гроші лежать не на картці, а в електронному гаманці чи в небанківському платіжному сервісі, то швидко до них ніхто не дотягнеться. Новий порядок це переконання скасовує.

Мін’юст затвердив оновлені правила, за якими виконавці можуть знаходити рахунки, блокувати їх і списувати кошти без зайвих ручних кроків. Фінансові установи при цьому переходять у режим, де на відповідь відводиться лише одна година.

Розберімося, що саме змінюється, кого це стосується і чому не варто плутати два різні механізми: цифрове виконавче провадження та автоматичне списання податкового боргу.

Наказ Мін’юсту №1837/5: звідки взявся новий порядок

Ідеться про наказ Міністерства юстиції від 09.07.2026 №1837/5. Його ухвалили на виконання Закону України від 07.04.2026 №4833-IX про цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження.

Тут є деталь, яку легко пропустити в новинах. Сам наказ уже чинний, але його норми запрацюють з 23 жовтня 2026 року. Саме тоді набирає чинності закон про цифровізацію виконавчого провадження. Тобто час розібратися зі своїми боргами ще є. І це справді важливо, бо змінюються не дрібниці, а сам темп роботи з боржником.

Простими словами, виконавче провадження – це етап, на якому рішення суду чи інший виконавчий документ перестає бути просто папером. Виконавець знаходить гроші боржника і перераховує їх стягувачу – тому, на чию користь ухвалено рішення.

Від автоматичного арешту – до автоматичного стягнення

Раніше автоматизація означала переважно одне: арешт коштів боржника. Система могла знайти рахунок і заблокувати гроші, а далі процес ішов значно повільнішими шляхами.

Нова редакція документа говорить уже не про арешт, а про звернення стягнення на кошти та електронні гроші. Різниця принципова: арешт лише заморожує гроші на місці, а стягнення означає, що їх фактично заберуть і перерахують стягувачу. Це як різниця між тим, щоб поставити гроші на полицю під замок, і тим, щоб віддати їх іншій людині.

Автоматичним тепер стає не окремий крок, а весь ланцюг дій виконавця – від пошуку активів до їх фактичного перерахування. Наказ охоплює такі етапи:

Фактично будується єдиний цифровий ланцюг виконання рішення без паперового документообігу. Уся взаємодія відбувається через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) за допомогою програмних інтерфейсів. Тобто дані між системами обмінюються напряму, без участі людини.

До системи підключають не лише банки

Досі автоматизований арешт стосувався фактично тільки банківських рахунків. Звідси й думка, що небанківські сервіси – це тихіша гавань. Нові правила це коло помітно розширюють. Дія порядку поширюється на:

Іншими словами, цифрова взаємодія охопить практично всі сервіси, які за законом мають право відкривати користувачам рахунки або електронні гаманці. Виконавець зможе отримати інформацію не тільки про класичний банківський рахунок, а й про електронний гаманець. А за наявності підстав – звернути стягнення і на електронні гроші.

Одна година: новий темп для фінансових установ

Ще одна показова новація стосується строків. Інформаційні системи банків та інших надавачів платіжних послуг мають щогодини перевіряти, чи не надійшли нові документи від виконавців. Отримавши електронний запит, установа повинна невідкладно підтвердити його прийняття до виконання. Відповідальна особа має оперативно розпочати потрібні процедури.

Відповідь на інформаційний запит потрібно надати не пізніше ніж протягом години робочого часу. Що побачить у ній виконавець? Чи має боржник рахунки або електронні гаманці, їхні реквізити, вид рахунку та залишок коштів. Тобто повну картину того, де і скільки грошей є просто зараз.

Зверніть увагу на практичний наслідок: автоматичне стягнення боргів у такому темпі скорочує проміжок між пошуком активів і фактичним списанням до мінімуму. Розраховувати на те, що процес затягнеться на тижні, більше не варто.

Електронні гроші прирівняли до звичайних коштів

Раніше механізм роботи з електронними грошима залишався обмеженим і породжував багато практичних питань. Тепер прямо передбачено, що виконавець може накласти на них арешт, списати їх, а також примусово реалізувати – пред’явити до погашення. Отримані кошти перерахують на рахунок органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця.

Списання відбувається через платіжну інструкцію, яку формує АСВП. Правила залежать від виду активу. Кошти в гривні списують за Інструкцією НБУ про безготівкові розрахунки. Кошти в іноземній валюті – за окремим положенням Національного банку. Електронні гроші – за Положенням НБУ про випуск електронних грошей.

Висновок для боржника неприємний: автоматичне стягнення боргів тепер дістає і до електронних гаманців. Сховати гроші в небанківських сервісах більше не вийде, а несплачений штраф цілком може обернутися блокуванням і списанням коштів з усіх ваших карток і гаманців за кілька годин.

Автоматичне списання податкового боргу: механізм, який уже працює

Паралельно діє окрема автоматизована система стягнення податкового боргу. Вона запрацювала в серпні 2025 року, і цифри за нею вже показові. Цьогоріч до бюджету повернуто понад 1 млрд грн, а списання відбулося з рахунків 27,9 тисячі платників податків.

Це на 651,1 млн грн більше, ніж за аналогічний період 2025 року. Ефективність механізму, за оцінкою ДПС, зросла майже втричі.

Логіка тут така сама – мінімум ручних рішень. Алгоритм роботи виглядає так:

Усі операції проходять через систему електронних платежів, що робить процес швидким і контрольованим. При цьому списання не звалюється на платника раптово. Коли виникає борг, ДПС повідомляє про це, і в підприємства є можливість погасити заборгованість самостійно.

Чим податкове списання відрізняється від виконавчого провадження

Ці два механізми легко переплутати, а різниця між ними критична.

Автоматизоване стягнення податкового боргу застосовується виключно до юридичних осіб з узгодженим податковим боргом. Запускається воно лише після того, як платник отримав можливість виконати зобов’язання добровільно.

Якщо юридична особа сама задекларувала податкові зобов’язання, але не сплатила їх протягом 90 днів, стягнення можуть провести без окремого рішення суду – на підставі норм Податкового кодексу України.

Цифрове виконавче провадження працює інакше. Воно охоплює значно ширше коло боржників, зокрема ФОП і звичайних фізичних осіб. Тому автоматичне стягнення боргів у цифровому форматі може зачепити і вас, навіть якщо ви не юридична особа.

Саме тому припущення на кшталт «я ФОП, до мене автоматичне списання не дійде» помилкове. До вас може дійти інший механізм, і працюватиме він швидко.

Що зробити до 23 жовтня 2026 року

Перше – перевірте, чи немає за вами відкритих виконавчих проваджень і непогашених штрафів. Найдорожча ситуація – та, про яку ви дізнаєтеся вже після списання коштів.

Друге – розберіться зі своєю податковою заборгованістю, доки вона не стала узгодженою. Саме на етапі, коли рішення податкової ще можна оскаржити, у вас найбільший простір для маневру.

Третє – не покладайтеся на розподіл грошей між сервісами як на спосіб захисту. Після 23 жовтня 2026 року електронний гаманець для виконавця такий самий видимий актив, як і картковий рахунок. А звичного запасу часу у вас уже не буде. Навіть якщо борг здається маленьким, механізм працює однаково: він не робить знижок за розмір суми.

Найдешевший спосіб пройти цю реформу без втрат – розібратися з боргами до того, як вони потраплять у цифровий конвеєр. Якщо не впевнені, у якому стані ваші зобов’язання перед бюджетом, почніть із аудиту ФОП. Він покаже реальну картину раніше, ніж її покаже банківська виписка.

Exit mobile version