Одеський окружний адміністративний суд визнав незаконним автоматичне взяття на військовий облік чоловіка, якого ще у 2010 році виключили через досягнення граничного віку перебування в запасі. Рішення у справі №420/14619/26 ухвалене 10 липня 2026 року – і воно може стати важливим прецедентом для тисяч українців, яких система «затягнула» назад до реєстру військовозобов’язаних попри те, що вони давно мали б залишатися осторонь мобілізаційних процесів.
Давайте розберемося, що саме сталося і чому суд однозначно став на бік позивача.
Що передувало зверненню до суду
Чоловік (у матеріалах справи він фігурує як ОСОБА_1) був виключений з військового обліку 15 жовтня 2010 року. Підстава – досягнення граничного віку перебування в запасі, який для рядового складу на той момент становив 40 років. Відповідний запис з’явився у його військовому квитку, і, здавалося б, на цьому всі стосунки з військкоматом мали завершитися раз і назавжди.
Але у 2026 році ситуація несподівано змінилася.
Чоловік отримав лист від територіального центру комплектування, в якому йому повідомили: оскільки він не перебував на військовому обліку, до нього застосували положення постанови Кабінету Міністрів України №932 від 16 серпня 2024 року. І взяли на облік автоматично. Без його присутності, без заяв, без жодного попередження.
Коротко кажучи: чоловіка, якого законно виключили з обліку 16 років тому, система «повернула» назад – просто тому, що в реєстрах не було актуальної позначки про його статус.
У чому суть постанови №932
Для розуміння ситуації варто пояснити, про який саме механізм ідеться. Постанова КМУ №932 запустила експериментальний проект з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов’язаних та резервістів. На практиці це означає, що Державна міграційна служба формує перелік чоловіків віком від 16 до 60 років і передає ці дані Міністерству оборони.
Далі – автоматичне взяття на військовий облік тих, хто в реєстрі відсутній. Жодної особистої участі громадянина не передбачено. Саме під цей алгоритм і потрапив позивач.
Тут важливий момент: система побачила, що чоловік у реєстрі відсутній – і формально це стало підставою для постановки на облік. Але ж він був відсутній не тому, що ухилявся, а тому, що його законно виключили ще у 2010 році за віком.
Що сказав суд: ключові аргументи
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Стефанова С.О. дослідив усі обставини і дійшов однозначного висновку: дії ТЦК були протиправними. Ось основні аргументи, на які спирався суд.
Перше. На момент виключення з обліку – 15 жовтня 2010 року – діяла редакція статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», згідно з якою граничний вік перебування в запасі другого розряду для рядового складу становив 40 років. Позивач досяг цього віку, а отже – був виключений з обліку цілком законно. І з цього моменту перестав бути військовозобов’язаним.
Друге. Стаття 32 того ж Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» чітко вказує: військовозобов’язані, які досягли граничного віку перебування в запасі, виключаються з військового обліку і переводяться у відставку. Жодних винятків чи можливості повторного повернення закон не передбачає.
Третє. Суд наголосив на принципі незворотності дії закону в часі. Іншими словами, якщо людина набула певного правового статусу за старою редакцією закону, нові нормативні акти не можуть погіршити її становище заднім числом. Конституційний Суд України ще у 1997 році підкреслив: закріплення цього принципу є гарантією стабільності відносин між державою і громадянином.
Четверте. Суд звернув увагу на пункт 81 Порядку організації та ведення військового обліку (затвердженого постановою КМУ №1487), який вимагає особистої присутності громадянина для взяття на облік. Позивач жодних заяв не подавав, до ТЦК не з’являвся – автоматична процедура в цьому випадку суперечить самому порядку обліку.
І, мабуть, найважливіше: відповідач взагалі не подав відзиву на позов. Не надав жодних доказів на обґрунтування правомірності своїх дій. А за правилами адміністративного судочинства саме на відповідача покладається обов’язок довести законність своїх рішень.
Чому це рішення важливе не лише для позивача
Справа №420/14619/26 виходить далеко за межі конкретної життєвої ситуації. Проблема, з якою зіткнувся позивач, – системна. Автоматичне взяття на військовий облік через алгоритми, без перевірки реального статусу особи, створює ризики для всіх, кого раніше законно виключили: за віком, за станом здоров’я, за сімейними обставинами.
Суд фактично визнав: автоматизована система не може скасовувати рішення, ухвалені компетентними органами роками раніше. Якщо вас колись законно виключили – ви не зобов’язані доводити це повторно. І тим більше – вас не можуть «тихо» повернути до реєстру без вашого відома.
Окремо варто нагадати про позицію Європейського суду з прав людини, яку також застосував суд у цій справі: ризик будь-якої помилки державного органу має покладатися на державу, а не на громадянина. Якщо інформація про виключення з обліку не була вчасно і коректно внесена до реєстрів – це проблема державного апарату, а не людини.
Суд також послався на Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018, де чітко зазначено: звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини є їх обмеженням. Повторне взяття на військовий облік особи, яка вже була остаточно виключена у 2010 році – це і є таке обмеження.
Що отримав позивач за рішенням суду
Суд задовольнив позов у повному обсязі:
- дії відповідача щодо повторної постановки на облік визнано протиправними;
- бездіяльність щодо невнесення відомостей про виключення з обліку – також визнано протиправною;
- ТЦК зобов’язали внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про виключення позивача з обліку на підставі частини 4 статті 28 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» у редакції, чинній на 15 жовтня 2010 року;
- з відповідача стягнуто судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок.
Іншими словами, суд не просто визнав помилку – він зобов’язав ТЦК виправити її та відновити той стан речей, який мав існувати ще з 2010 року.
Якщо ви опинилися в подібній ситуації – коли вас автоматично поставили на військовий облік, попри наявність законних підстав для виключення – це рішення може стати вагомим аргументом. І хоча кожна справа індивідуальна, правова логіка суду тут досить прозора: статус, набутий за законом, не втрачається через те, що хтось не вніс дані в електронний реєстр.