Уявіть собі ситуацію: батька п’ятьох дітей, якого навіть військові частини відмовлялися брати через стан здоров’я, майже півтора тижні тримають у підвалі та вимагають “добровільно” погодитися на мобілізацію. Саме так розгорталися події в одному з відділів РТЦК та СП Миколаївської області наприкінці 2025 року. Тепер ця історія отримала юридичне продовження – Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування, і обвинувальний акт уже скеровано до суду.
Дев’ять днів, які змінили все
Давайте розберемо хронологію подій. Чоловіка доставили до територіального центру комплектування під час мобілізаційних заходів. Він мав п’ятьох дітей і серйозні проблеми зі здоров’ям – здавалося б, ситуація цілком зрозуміла. Але після примусового проходження військово-лікарської комісії його визнали придатним до служби.
Коли ж дві різні військові частини відмовилися приймати чоловіка через очевидні медичні протипоказання, посадовці РТЦК та СП вирішили діяти інакше. Їм потрібно було виконати мобілізаційний план – і вони взялися за це з особливою жорстокістю.
Протягом дев’яти днів потерпілого незаконно утримували. Тримали зокрема в підвальному приміщенні, застосовували фізичне насильство, чинили психологічний тиск. Від нього вимагали або погодитися на мобілізацію (оформивши це як добровільне рішення), або підписати документи про відсутність претензій до працівників центру.
Що відбувалося насправді
Коли наслідки побиття стали занадто помітними – численні набряки та тілесні ушкодження вже неможливо було приховати – чоловіка нарешті відпустили. Опинившись на волі, він одразу звернувся по медичну допомогу. І ось тут відкрилася справжня картина того, що йому довелося пережити.
Лікарі зафіксували: струс головного мозку, перелом руки та ребра, численні садна. Окремий і особливо тривожний момент – інфіковані рани від зв’язування. Це не просто синці чи переляк, а системні тілесні ушкодження, які потребували серйозного лікування.
Хто опинився на лаві підсудних
Слідство встановило конкретних осіб, причетних до злочину. Перед судом постануть троє працівників РТЦК та СП:
- т.в.о. начальника четвертого відділу Вознесенського РТЦК та СП Миколаївської області;
- двоє його підлеглих, які безпосередньо брали участь у протиправних діях.
Їм інкримінують одразу дві статті Кримінального кодексу України. Перша – катування, вчинене групою осіб (частина 3 статті 127). Друга – незаконне позбавлення волі, також вчинене групою осіб (частина 2 статті 146). Кваліфікація за обома статтями передбачає серйозну відповідальність.
Що загрожує обвинуваченим
Санкція статей, за якими судитимуть посадовців РТЦК та СП, передбачає покарання до 12 років позбавлення волі. Це верхня межа, але сам факт такої кваліфікації свідчить: правоохоронні органи розцінюють дії обвинувачених як особливо тяжкі.
Процесуальне керівництво у справі здійснює Миколаївська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Південного регіону. Тобто нагляд за дотриманням законності забезпечує профільна структура, яка спеціалізується саме на справах, пов’язаних із оборонною сферою.
Чому ця справа – не поодинокий випадок
Історії про перевищення повноважень працівниками ТЦК останнім часом з’являються дедалі частіше. Але ця справа має кілька особливо гострих моментів:
- По-перше, йдеться про багатодітного батька. Статус багатодітної родини у воєнний час – це окрема правова категорія, яка передбачає певні гарантії та захист. Ігнорування цього факту саме по собі викликає питання.
- По-друге, дві військові частини відмовилися приймати чоловіка через стан здоров’я. Тобто навіть у системі, зацікавленій у поповненні особового складу, знайшлися ті, хто побачив очевидне: людина не придатна до служби. А от працівники РТЦК та СП вирішили, що план важливіший за медичні показники.
- І по-третє, методи – підвал, зв’язування, систематичне побиття. Це не спонтанний конфлікт і не перевищення меж під час затримання, а свідоме катування протягом дев’яти днів. Саме тому кваліфікація включає частину 3 статті 127 – катування, вчинене групою осіб.
Що далі
Справу передано до суду. Тепер слово за судовою системою, яка має оцінити зібрані ДБР докази та винести вирок. Для потерпілого це шанс на справедливість і можливість відновити хоча б частину того, що було зруйновано за ці дев’ять днів.
Суспільству ж ця історія нагадує: мобілізаційні заходи мають відбуватися виключно в межах закону. І коли посадовці забувають про ці межі, відповідальність неминуча – незалежно від того, які плани вони намагалися виконати.