Бронювання працівників стало доступним для українських виробників обладнання для систем теплопостачання. 3 липня 2026 року набрав чинності наказ Міністерства розвитку громад та територій №1259, який вніс довгоочікувані зміни до Критеріїв визначення підприємств, важливих для національної економіки. І це не просто чергова бюрократична правка – для галузі, яка тримає на собі опалювальний сезон цілої країни, йдеться про виживання.
Давайте розберемося, що саме змінилося і хто тепер може розраховувати на статус критично важливого підприємства.
Чому це взагалі стало потребою
Виробництво котлів, блочно-модульних котелень і теплотехнічного обладнання – це не конвеєр із двома кнопками. Тут потрібні інженери, конструктори, зварювальники, електромонтажники, фахівці з автоматизації. Вузькопрофільні спеціалісти, яких не заміниш за тиждень.
Коли ключовий інженер отримує повістку, підприємство втрачає не просто людину. Воно втрачає спроможність вчасно виготовити котельню для громади, яка без неї ризикує залишитися без тепла взимку. До появи наказу №1259 бронювання працівників для таких виробників було радше винятком, ніж правилом.
А тим часом держава затвердила Комплексні плани стійкості регіонів та обласних центрів. У травні 2026 року уряд виділив 3 млрд грн із резервного фонду саме на розвиток розподіленої теплової генерації – закупівлю, монтаж і запуск блочно-модульних котелень. Парадокс: гроші є, замовлення є, а виробничі потужності під загрозою, бо немає механізму зберегти кадри.
Федерація роботодавців України разом із Теплоенергетичним кластером України кілька місяців працювали з Мінрозвитку, щоб виправити цю ситуацію. Результат – наказ №1259.
Що саме змінив наказ №1259
Головне нововведення – виробники обладнання для систем теплопостачання отримали окремий критерій, за яким можуть бути визнані критично важливими. А це прямий шлях до бронювання працівників.
Критерій не універсальний – його не роздали всім підряд. Зміни стосуються обмеженого кола спеціалізованих підприємств, чия діяльність безпосередньо пов’язана із забезпеченням функціонування та відновлення систем теплопостачання. Тобто розширення списку не стане масовим, але галузь отримає саме те, чого їй гостро бракувало – кадрову передбачуваність.
Кому це важливо? Насамперед громадам, які готуються до зими. Бо коли підприємство знає, що його зварювальники та інженери залишаться на місцях, воно може планувати виробництво, брати державні замовлення і вчасно відвантажувати котельні туди, де вони потрібні ще вчора.
Хто може скористатися новими критеріями
Отже, ви працюєте в цій сфері й хочете зрозуміти, чи підпадає ваше підприємство під дію наказу №1259. Ось чотири обов’язкові вимоги:
– основний КВЕД – 25.21 «Виробництво радіаторів і котлів центрального опалення» (станом на 16 червня 2026 року);
– щонайменше 15 працівників у штаті;
– річний дохід від реалізації продукції – не менше 40 млн грн;
– не менше половини доходу має припадати на виробництво обладнання для систем теплопостачання за визначеними кодами УКТ ЗЕД (8403, 8418 61, 8419 50, 8416, 7309).
Як бачите, критерії досить чіткі. Жодних розмитих формулювань – усе в цифрах і кодах. Це добре, бо зменшує простір для довільного трактування.
Ключове тут – 50% доходу від профільної продукції. Якщо ваше підприємство виробляє котли, але основний заробіток іде від чогось іншого, новий критерій вам не підійде.
Які документи потрібно подати
Для підтвердження відповідності критеріям готуєте три пакети документів.
Перше – копії форми державної статистичної звітності №1-П (річна або місячна). Це ваш базовий звіт про виробництво, який підтверджує обсяги й номенклатуру.
Друге – копії чинних договорів на поставку обладнання для систем теплопостачання. Важливо, щоб договори були актуальними, а не простроченими.
Третє – довідка з Єдиного реєстру податкових накладних щодо обсягів реалізації відповідної продукції. Це, по суті, документальне підтвердження того самого 50-відсоткового порогу.
Усі три документи разом дають повну картину: що виробляєте, кому продаєте і скільки заробляєте саме на профільній продукції.
Чому це більше, ніж просто бронювання
Коли виробник котельного обладнання отримує статус критично важливого, виграє не лише саме підприємство. Виграє громада, яка отримує котельню до початку холодів. Виграє лікарня, де в січні буде тепло. Виграє вся система підготовки до опалювального сезону.
Реалізація Планів стійкості регіонів напряму залежить від спроможності українських виробників вчасно виготовляти й постачати обладнання. Без бронювання працівників ця спроможність постійно під питанням.
Крім того, саме ці підприємства забезпечують виконання заходів із децентралізації теплопостачання. А децентралізація – це не просто модне слово. Це коли замість однієї великої ТЕЦ, яку може вивести з ладу ракетний удар, громада має десяток автономних котелень, розкиданих по території.
І от іронія: держава виділяє мільярди на ці котельні, але якщо заводи не мають кому їх виготовляти, гроші просто не спрацюють.
Федерація роботодавців України спільно з Теплоенергетичним кластером продовжать роботу над удосконаленням нормативної бази для українського виробництва теплотехнічного обладнання. Наказ №1259 – це лише один крок, але крок у правильному напрямку: від бюрократичних перепон до конкретних рішень, які допомагають країні пройти зиму.