Неможливість бронювання працівників ФОП президент Асоціації приватних роботодавців Олександр Чумак називає дискримінацією за формою ведення бізнесу. Заява пролунала 20 листопада 2026 року. Приводом стали слова заступника міністра економіки та навколишнього середовища Єгора Григоренка, сказані на форумі «Діалог влади, громадянського суспільства та бізнесу» 18 листопада. Чиновник зауважив: поки третина ФОП в Україні це «не зовсім ФОП», домовитися про бронювання їхніх працівників не вдасться.
Для підприємця бронювання співробітника це не абстрактна норма, а можливість зберегти команду й не зупинити справу. Для держави це інструмент, який має відсікати схеми з дробленням бізнесу. Конфлікт виник саме на перетині цих інтересів, і за кілька місяців сторони так і не зблизили позиції.
Аргумент Чумака: дві майстерні з однаковими умовами
Логіка голови асоціації проста. Аргументи про дроблення бізнесу або про масове оформлення працівників як підприємців не пояснюють ситуацію конкретного роботодавця. Є люди, які офіційно наймають персонал, сплачують податки й виконують замовлення, зокрема з обслуговування комунальної техніки.
Далі приклад, який легко уявити. Дві майстерні працюють в однакових умовах, платять однакові зарплати, однаково потрібні громаді. Перша зареєстрована як ТОВ і може претендувати на статус критично важливого підприємства. Друга – ФОП, і такої можливості в неї немає. Саме цю асиметрію Чумак і називає дискримінацією за формою бізнесу.
«Для мене це виглядає як дискримінація за формою ведення бізнесу. І я бачу тут відгомони старого радянського ставлення до підприємця. Колись людину, яка працювала на себе, легко було назвати «баригою» або «спекулянтом». Сьогодні достатньо сказати «не зовсім ФОП» – і підприємець, який прийшов із конкретним питанням щодо свого співробітника, вже змушений пояснювати, що він «справжній»».
Порівняння з «баригою» і «спекулянтом» звучить різко. Але воно добре передає суть претензії: людина приходить із конкретним питанням про свого працівника, а замість відповіді чує сумніви у власній легітимності.
Як бронювання працює сьогодні
Нормативна база тут давно сформована. Бронювання військовозобов’язаних регулює стаття 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII. Сам механізм прописано в Порядку, затвердженому постановою Кабміну від 27 січня 2023 року №76.
Схема виглядає так. Підприємство отримує статус критично важливого для економіки, потім подає списки військовозобов’язаних через портал «Дія», а рішення ухвалює Мінекономіки. Для більшості підприємств діє стеля: забронювати можна не більш як половину військовозобов’язаних.
Статус критично важливого не дають за красиві очі. Треба відповідати критеріям: не мати податкових боргів, сплачувати ЄСВ, тримати належний рівень зарплат і вписуватися в галузеві або регіональні вимоги. Пакет документів подають до профільного міністерства чи обладміністрації, і лише після рішення підприємство отримує право формувати список на бронювання.
Восени 2026 року правила підкрутили. 23 жовтня Кабмін завершив упровадження змін: критичність підприємств відокремили від економічних показників, а галузеві й регіональні критерії оновили. Тоді ж з’явився Координаційний центр з організації бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та воєнного стану.
Максимальний рівень бронювання для енергетики та ОПК знизили зі 100% до 95%. Якщо підприємству потрібна більша квота, воно може звернутися до Координаційного центру. Уряд також анонсував механізм стовідсоткового резервування за умови виконання мобілізаційного зобов’язання, тобто регулярного добровільного залучення працівників до військової служби. Цей механізм поки що на стадії розробки.
Про спрощення говорили й на засіданні Ради з питань підтримки підприємництва при президенті. Міністр економіки та навколишнього середовища Олександр Кравченко заявив, що відомство працює над процедурою підтвердження критичності через Координаційний центр і прибирає технічні проблеми з бронюванням через «Дію». Разом із Міноборони та Мінцифри уряд обіцяє опрацювати пропозиції бізнесу щодо передбачуваності механізму.
Чому ФОП опинилися поза грою
Причина юридична, і вона не про ставлення до людей. Критерії критичної важливості застосовують до підприємств, установ і організацій. ФОП у цю конструкцію не вписується: він не є підприємством як юридична особа. Тому не може ані подати список працівників, ані забронювати самого себе. Саме через це бронювання працівників ФОП сьогодні неможливе в принципі.
Тут важливий нюанс, який часто плутають. Якщо людина має статус ФОП і водночас працює за трудовим договором у критично важливого роботодавця, її можуть забронювати як працівника. Заважає не сам статус, а роль роботодавця. ФОП як роботодавець забронювати свою команду не може, і саме це обурює підприємців.
Що влада має на увазі під «не зовсім ФОП»
Позиція Мінекономіки звучить так: «Мені здається, що… доти, доки у нас третина ФОП – це не зовсім ФОП, доти, доки ми не врегулюємо це питання, зокрема й через Трудовий кодекс, який непогано було б ухвалити, ми тут консенсусу щодо ФОП не знайдемо. Чесна відповідь, але так воно й є».
За цими словами стоїть цілком реальна проблема. Дроблення бізнесу, коли одну компанію штучно ділять на десятки ФОП на спрощеній системі, а частину працівників оформлюють як підприємців за цивільно-правовими договорами, справді існує. Для держави це і втрати бюджету, і спосіб обійти обмеження щодо бронювання. Звідси й обережність чиновників.
Але Чумак має рацію в іншому. Схеми не скасовують того, що поруч працюють чесні ФОП. Вони офіційно наймають людей, сплачують за них податки й виконують контракти, від яких залежить громада. Записати їх усіх у «не зовсім» підприємців означає покарати за чужі порушення.
Окрема тема, яку підняв заступник міністра, це Трудовий кодекс. Його ухвалення тягнеться роками, а чинний КЗпП 1971 року давно не відповідає ринку праці. Саме в новому кодексі влада хоче провести межу між трудовими й цивільно-правовими відносинами. Без цього будь-які правила для ФОП виглядатимуть як латання дірок.
Чого домагається бізнес
Асоціація приватних роботодавців пропонує просту річ. Нехай роботодавці незалежно від форми бізнесу проходять однакову перевірку за встановленими критеріями. Якщо ТОВ доводить свою критичність, хай ФОП доводить її за тими самими правилами. Або не проходить – і отримує вмотивовану відмову, а не ярлик.
Друга вимога стосується комунікації. Підприємці просять, щоб публічний діалог із ними був дружнішим. Звучить як дрібниця, але на практиці це про довіру. Коли замість відповіді людина чує оцінку своєї «справжності», вона перестає вірити, що держава взагалі хоче чути її аргументи.
Що робити підприємцю вже зараз, якщо команді потрібне бронювання? Варіантів небагато. Можна перевести діяльність на юридичну особу, але ТОВ теж має відповідати критеріям критичної важливості, а це окремий клубок документів, часу й витрат. Можна чекати, поки уряд наважиться змінити правила бронювання працівників ФОП. Офіційних строків для такого рішення влада поки не називає, тож розраховувати на швидкі зміни не варто.
