Бронювання священнослужителів стало реальністю для майже семи сотень релігійних організацій на Волині. Станом на червень 2026 року 698 юридичних осіб увійшли до переліку критично важливих – це означає, що їхні керівники та священники можуть отримати відстрочку від мобілізації.
Оновлений перелік затвердила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) своїм наказом від 08.05.2026 № Н-72/11. Фактично це офіційний документ, який відкриває церквам дорогу до процедури бронювання працівників.
Для порівняння: ще рік тому, у червні 2025-го, таких організацій на Волині було 545. Приріст за рік – 153 релігійні організації, тобто майже 28%. Цифра доволі суттєва, і вона свідчить, що церкви активно користуються механізмом, який держава запустила наприкінці 2024 року.
Чому церкву можуть визнати критично важливою
Отримати статус критично важливої може не кожна релігійна організація. ДЕСС затвердила чіткі критерії, і якщо хоча б одному з них організація не відповідає – шлях до бронювання для неї закритий.
Ось що перевіряє держава:
- в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб мають бути відомості про ідентифікаційний код релігійної організації;
- запис про державну реєстрацію створення юрособи внесено не пізніше 26 грудня 2024 року;
- організація не перебуває в переліку тих, що пов’язані з іноземною релігійною організацією, діяльність якої в Україні заборонена;
- місцезнаходження – не на тимчасово окупованій території;
- статут не втратив чинність у частині, що визначає повну офіційну назву;
- організація має перебувати в Реєстрі неприбуткових установ та організацій;
- організація подала звіт про використання доходів неприбуткової організації за попередній базовий звітний період.
Зверніть увагу на дату – 26 грудня 2024 року. Це не випадковість. Саме тоді Кабмін вніс зміни до порядку бронювання, дозволивши релігійним організаціям брати участь у цьому процесі. Новостворені церкви, зареєстровані пізніше, наразі не можуть претендувати на статус критично важливих.
Кожен із цих критеріїв – це, по суті, фільтр. Держава відсіює організації, які можуть бути пов’язані з країною-агресором, не ведуть прозорої фінансової діяльності або фізично перебувають там, куди українська юрисдикція не дотягується.
Кого саме можуть забронювати
Не всі працівники церкви підлягають бронюванню, навіть якщо сама організація потрапила до заповітного переліку. Механізм бронювання священнослужителів має додаткові умови, і вони стосуються конкретних посад, дат оформлення та ще одного важливого критерію – капеланського служіння.
По-перше, трудовий договір зі священнослужителем має бути укладений до 17 листопада 2025 року включно. Якщо людину оформили пізніше – вона не проходить за цим критерієм, хоч би якою важливою була її роль у громаді.
По-друге, посада має відповідати одному з чотирьох типів:
- священнослужитель-керівник релігійного центру або управління, уповноважений на проведення богослужінь, обрядів, проповідницьку діяльність;
- священнослужитель-заступник керівника релігійного центру або управління з аналогічними повноваженнями, який має трудові правовідносини з організацією;
- священнослужитель-керівник релігійної громади, монастиря, братства, місії чи духовного навчального закладу;
- священнослужитель-працівник будь-якої з перелічених структур, який перебуває у трудових відносинах з організацією та уповноважений на богослужбову діяльність.
Ключове слово тут – «уповноважений». Недостатньо просто працювати в церковній бухгалтерії чи бути охоронцем храму. Йдеться саме про тих, хто безпосередньо звершує богослужіння та обряди. І це логічно – держава бронює не просто працівників релігійної сфери, а людей із конкретним духовним саном і функціями.
І нарешті, четверта умова: релігійна організація має забезпечити потреби у священнослужителях для військових. Тобто направити частину своїх капеланів чи священників для задоволення духовно-релігійних потреб Збройних Сил, Нацгвардії, інших військових формувань та Держприкордонслужби. Без виконання цієї умови бронювання не відбудеться.
Це цікавий момент, який часто випадає з поля зору. Держава каже: ми даємо вам можливість зберегти священнослужителів для вашої громади, але й ви подбайте про тих, хто зараз на передовій. Свого роду баланс інтересів – і, як на мене, цілком справедливий.
Як виглядає процедура
Процес бронювання священнослужителів запускає сама релігійна організація. Вона готує список військовозобов’язаних, яких пропонує забронювати на період мобілізації та воєнного часу. У списку може бути й одна людина, і кілька – обмежень за кількістю немає.
До списку обов’язково додаються три документи:
- копія витягу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування – вона підтверджує трудову діяльність особи;
- копія акта, що підтверджує наявність сану: це може бути посвідчення, грамота про хіротонію, акт висвячення, довідка, наказ, указ, декрет або протокол загальних зборів (з обов’язковим зазначенням реквізитів);
- копія наказу про призначення на посаду священнослужителя.
А ще – суто практичний момент, про який часто забувають. Усі військовозобов’язані священнослужителі віком до 60 років, яких подають на бронювання, повинні мати актуальні військово-облікові документи. Якщо з цим проблема – спершу варто оновити дані у військкоматі, і лише потім подаватися. Інакше отримаєте відмову на суто формальній підставі.
Звідки взявся цей механізм
Історія почалася 26 грудня 2024 року. Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку бронювання військовозобов’язаних під час мобілізації та воєнного стану. Бронювання священнослужителів стало можливим саме завдяки тим грудневим правкам – до того моменту такої опції просто не існувало.
Ключову роль у цьому процесі відіграє Державна служба з етнополітики та свободи совісті. Саме ДЕСС формує і затверджує перелік релігійних організацій, які можуть бронювати своїх працівників. Без потрапляння до цього переліку жодних підстав для бронювання немає – і неважливо, наскільки великою та відомою є ваша церква.
Цифри з Волині показують, що система працює і набирає обертів. 698 організацій у червні 2026 року проти 545 роком раніше – це не просто статистика. Це означає, що сотні священнослужителів отримали законну можливість продовжувати служіння у своїх громадах, не порушуючи законодавства про мобілізацію.
І все ж бронювання – не звільнення від військового обов’язку назавжди. Це відстрочка на період мобілізації та воєнного часу. Коли особливий період закінчиться, закінчиться й дія бронювання. Але наразі, в умовах тривалої війни, для релігійних громад це один із небагатьох легальних способів зберегти своїх пастирів.