Що робити, якщо вас мобілізували попри чинне бронювання військовозобов’язаних? Схоже запитання постало перед працівником критично важливого підприємства, якого призвали на службу в той момент, коли роботодавець уже подав заявку на перебронювання через портал Дія. Тернопільський окружний адміністративний суд у справі № 500/2527/26 розставив крапки над «i» – і його аргументи варто знати кожному, хто має бронювання або тільки планує його оформити.
Що сталося: хронологія подій
Позивач працював у ТОВ «Технології клімату та автоматизація систем» – підприємстві, яке має статус критично важливого для функціонування економіки. До 12 березня 2026 року він був заброньованим працівником, тобто мав законну відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
13 березня 2026 року підприємство подало через електронний сервіс порталу Дія заяву № 20260313-2104076 про перебронювання своїх працівників, зокрема й позивача, на новий строк. І тут трапилося те, чого ніхто не очікував.
15 березня 2026 року – лише через два дні після подання заявки – начальник районного ТЦК видав наказ № 869 про призов позивача на військову службу під час мобілізації. А вже 18 березня командир військової частини своїм наказом № 87 зарахував чоловіка до списків особового складу.
Позивач не погодився з таким рішенням і звернувся до суду, вимагаючи визнати наказ про призов протиправним та зобов’язати військову частину звільнити його зі служби.
Що каже закон про бронювання
Ключовим нормативним актом у цій справі став Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Саме він визначає, кого не можна призивати на військову службу під час мобілізації. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 23 цього закону, призову не підлягають військовозобов’язані, які заброньовані на період мобілізації та перебувають на спеціальному військовому обліку.
Тут важливий момент: наявність бронювання означає не просто «рекомендацію» не чіпати працівника. Це пряма законодавча заборона на його мобілізацію.
Крім того, процедура бронювання військовозобов’язаних детально регламентована Порядком № 76, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2023 року. А механізм подання списків через Портал Дія прописаний у Порядку № 650.
Коротко кажучи, роботодавець формує список працівників у Дії, накладає електронний підпис – і далі система автоматично перевіряє дані через Реєстр військовозобов’язаних. Якщо все гаразд, людину переводять на спеціальний військовий облік, і з цього моменту вона вважається заброньованою.
Перебронювання: що це і як працює
Коли строк дії попереднього бронювання добігає кінця, підприємство має право подати нову заявку. Саме це і зробило ТОВ «Технології клімату та автоматизація систем» 13 березня 2026 року.
І ось тут – головна інтрига справи. Відповідачі наполягали: мовляв, на момент призову позивач не мав оформленої відстрочки, а сама лише подача заявки через Дія не створює жодних правових наслідків.
Але суд подивився на ситуацію інакше.
По-перше, до завершення процедури перебронювання і прийняття рішення за новою заявкою попередня відстрочка продовжує діяти. Жодного рішення про її анулювання уповноважений орган не приймав.
По-друге, пункт 8 Порядку № 76 містить вичерпний перелік підстав для анулювання відстрочки. І жодна з них у цьому випадку не була застосована: позивач не звільнявся, підприємство не втрачало статус критично важливого, строк дії попереднього бронювання не закінчився на момент подачі нової заявки.
Крім того, відповідно до пунктів 29 і 30 Порядку № 76, протягом 72 годин з моменту формування списку через Дію військовозобов’язаний не підлягає призову – за умови, що він перебуває на обліку, має трудові відносини з критично важливим підприємством і не перебуває в розшуку. Усі ці умови позивач виконував.
Що вирішив суд
Тернопільський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов. Наказ начальника ТЦК № 869 від 15 березня 2026 року в частині призову позивача визнано протиправним і скасовано. Так само визнано протиправним і скасовано наказ командира військової частини № 87 від 18 березня 2026 року про зарахування позивача до списків особового складу.
Суд наголосив: скасування цих наказів означає, що вони не породжують правових наслідків від моменту їх прийняття. Іншими словами – призову нібито й не було.
Водночас суд відмовив у задоволенні вимоги про зобов’язання військової частини звільнити позивача зі служби. Логіка тут така: підстави для звільнення військовослужбовців чітко перелічені в частині 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», і цей перелік є вичерпним. Натомість суд підкреслив, що скасування наказів про мобілізацію саме по собі закономірно покладає на відповідачів обов’язок вирішити питання про звільнення – після набрання рішенням законної сили.
Чому це рішення важливе
Чесно кажучи, ця справа – не просто про одну людину. Вона про те, як працює механізм бронювання військовозобов’язаних у реальному житті, а не лише на папері.
Головний висновок, який можна зробити: якщо ви були заброньовані, а ваше підприємство вчасно подало заявку на перебронювання – мобілізувати вас у цей перехідний період не мають права. І суд це підтвердив.
До речі, Верховний Суд ще у квітні 2024 року в постанові у справі № 520/7954/22 зафіксував можливість звільнення особи з військової служби після скасування наказів про мобілізацію. Тож практика на користь військовозобов’язаних поступово формується.
Корисно знати й інше: весь процес бронювання через Дію максимально автоматизований. Протягом 72 годин після подання списку система сама перевіряє дані й переводить працівника на спеціальний облік. Якщо протягом цього часу вас намагаються мобілізувати – це пряме порушення пунктів 29–30 Порядку № 76.
І наостанок: у разі подібної ситуації не варто опускати руки. Судова практика показує, що незаконний призов можна й потрібно оскаржувати. Головне – мати документальне підтвердження факту бронювання: відповідь на адвокатський запит, витяг із Дії, скріншот з Резерв+. Усе це – ваші докази, які суд візьме до уваги.