Уявіть: дві компанії беруть участь в одних і тих самих тендерах, користуються послугами одного бухгалтера, сидять в одному офісі, отримують банківські гарантії день у день і ще й позичають одна одній гроші. Випадковість? Антимонопольний комітет так не вважає. І Верховний Суд із ним погодився. 18 червня 2026 року Касаційний господарський суд ухвалив постанову у справі № 914/2474/25, яка розставляє всі крапки над «і» в питанні: що таке антиконкурентні узгоджені дії при публічних закупівлях і чому суди дедалі частіше стають на бік АМКУ.
З чого все почалося
ТОВ «Західземлепроект» і ТОВ «Терразем» взяли участь у трьох публічних закупівлях – двічі в Івано-Франківській області та один раз у Львівській. Закупівлі стосувалися землевпорядних робіт: виготовлення проєктів землеустрою, оформлення права користування ділянками під енергооб’єктами та державної інвентаризації земель.
Західне міжобласне територіальне відділення АМКУ провело розслідування й 30 червня 2025 року винесло рішення № 63/140-р/к. Висновок: компанії узгоджували свою поведінку під час торгів, а це – порушення пункту 1 статті 50 та пункту 4 частини другої статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Штраф – 204 000 гривень.
«Західземлепроект» подав позов до суду, намагаючись скасувати рішення АМКУ. І програв у трьох інстанціях поспіль.
На що саме звернув увагу АМКУ
Антимонопольний комітет зібрав дев’ять ознак, які в сукупності вказували на узгодженість дій. Давайте розберемо їх по черзі – це важливо, бо кожна окремо могла б мати пояснення, але разом вони склали переконливу картину.
Перше: спільні IP-адреси. Компанії використовували одну IP-адресу під час участі в торгах у двох із трьох закупівель. Крім того, входи до системи «Клієнт-Банк» та подання податкової звітності відбувалися з тієї самої IP-адреси, закріпленої за «Західземлепроектом». І навіть електронна пошта для податкової звітності в обох компаній була одна – ppugp80@gmail.com.
Позивач пояснював це просто: в обох фірм один бухгалтер – ФОП Кулик Р. П., яка працювала з одного комп’ютера. І суд апеляційної інстанції частково з цим погодився. Справді, подання звітності й банківські операції – це функції бухгалтера. Але був нюанс, який усе змінював.
У дні, коли «Терразем» подавало тендерні пропозиції або заходило в аукціон, фіксувалися входи до електронної пошти «Західземлепроекту» з тих самих IP-адрес, якими користувався «Терразем». Причому для участі в торгах «Західземлепроект» зазвичай використовував власну, окрему IP-адресу. Чому раптом інша? Пояснень не знайшлося.
Друге: банківські гарантії в один день. У всіх трьох закупівлях компанії отримували банківські гарантії в одного й того ж банку – АТ «РВС БАНК» – і в один день. У двох випадках у заявах на отримання гарантій фігурувала однакова електронна адреса: livivrpk@gmail.com.
Зверніть увагу на важливу деталь: у першій закупівлі оголошення опублікували 24 червня, гарантії отримали 7 липня, а кінцевий строк подання пропозицій був аж 12 липня. Тобто часу податися в різні дні було достатньо. Але ні – все синхронно.
Третє: однакове програмне забезпечення. Документи тендерних пропозицій створювалися в ABBYY FineReader 15, версія PDF 1.5 – і в обох компаній, і в ті самі дні. На деяких сканованих файлах виявили навіть однаковий дефект сканування – поздовжню чорну смугу по правому краю аркуша.
Сам по собі FineReader – не доказ, це поширена програма. Але синхронне створення й редагування файлів у конкретні дати – вже інша розмова.
Четверте: одна адреса ведення бізнесу. Обидві компанії орендували приміщення за адресою: м. Львів, вул. Б. Хмельницького, 63.
П’яте: поворотна фінансова допомога. Протягом червня-вересня 2021 року компанії активно позичали одна одній гроші – зафіксовано 11 транзакцій на загальну суму понад 600 000 гривень. Як зазначив Верховний Суд у подібних справах, такі відносини свідчать про єдність економічних інтересів і відсутність реальної конкуренції між учасниками.
Що вирішили суди
Господарський суд Львівської області в січні 2026 року відмовив у позові, а Західний апеляційний господарський суд у квітні залишив це рішення без змін. Логіка судів була такою: позивач намагався спростувати кожну ознаку окремо, але не дав переконливих пояснень усій сукупності фактів.
Ключовий момент, який варто запам’ятати: антиконкурентні узгоджені дії доводяться не одним ізольованим фактом, а саме сукупністю обставин. Окремо взятий збіг IP-адрес чи однакове програмне забезпечення можуть мати цілком невинне пояснення. Але коли таких збігів дев’ять – це вже система.
Апеляційний суд додав показовий коментар: учасники закупівель повинні вживати всіх розумних заходів, щоб відмежуватися один від одного. Вони не мають навіть знати про участь інших претендентів, щоб зберегти таємницю власних пропозицій. А залучення одного й того самого фахівця для підготовки документів – це вже крок у протилежний бік.
Верховний Суд 18 червня 2026 року залишив касаційну скаргу «Західземлепроекту» без задоволення. Суд наголосив: він не переоцінює докази, це функція нижчих інстанцій. Касація перевіряє лише правильність застосування норм права – і порушень не знайшла.
Чому постанова важлива для бізнесу
Це рішення формує досить чіткий стандарт доказування для АМКУ. Якщо раніше компанії могли сподіватися, що суд «розвалить» рішення Комітету через недостатність доказів, то тепер тенденція змінюється. Суди дедалі частіше оцінюють докази в сукупності, а не ізольовано.
Антиконкурентні узгоджені дії – це не обов’язково письмова змова чи таємна угода. Достатньо систематичних збігів у поведінці, які неможливо пояснити об’єктивними причинами. Користування одним бухгалтером, спільний офіс, позички між компаніями – кожен із цих фактів окремо законний. Але разом вони малюють картину, яка не залишає у суду сумнівів.
Практична порада: якщо ви берете участь у публічних закупівлях, подбайте про те, щоб ваша поведінка була максимально автономною. Окремий бухгалтер, окреме робоче місце з окремою IP-адресою, окремий банк для гарантій. І жодних позичок конкурентам – навіть якщо ви давно знайомі й довіряєте одне одному. Бо для АМКУ це вже не дружба, а ознака змови.