Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Дані про порушення правил військового обліку у «Резерв+»: коли суд визнає запис про розшук незаконним

Gemini Generated Image qh9h2rqh9h2rqh9h

Уявіть: ви відкриваєте застосунок «Резерв+», щоб перевірити свої облікові дані, а на екрані – статус «у розшуку». Червоний рядок, якого ви не очікували. Саме так сталося з військовозобов’язаним із Житомирщини, коли він побачив, що ТЦК вніс до реєстру «Оберіг» дані про порушення правил військового обліку. Жодного протоколу не складали, до відповідальності не притягували, а статус «розшук» – ось він. Суд розібрався в цій історії та визнав дії територіального центру комплектування незаконними.

Що трапилося: хронологія однієї справи

Військовозобов’язаний (назвемо його позивачем) перебував на обліку в одному з районних ТЦК Житомирської області. У жовтні 2025 року він зайшов у «Резерв+» і виявив там неприємний сюрприз. У витязі значилося: перебуває в розшуку з 8 січня 2025 року, причина – не уточнив дані до 16 липня 2024 року.

Коротке пояснення для тих, хто не знає: у квітні 2024 року набрав чинності Закон України №3633-IX, який зобов’язав усіх військовозобов’язаних протягом 60 днів оновити свої персональні дані. Граничний термін сплив якраз 16 липня 2024 року. Позивач цей строк пропустив – оновив дані через «Резерв+» лише 23 квітня 2025 року.

Однак факт прострочення – це ще не підстава для автоматичного оголошення людини в розшук. І отут починається найцікавіше.

Що не так із розшуком через «Оберіг»

Представниця позивача надіслала адвокатські запити до Національної поліції та до ТЦК. Відповіді пролили світло на механіку процесу. Поліція повідомила: 8 січня 2025 року від ТЦК надійшло електронне звернення у вигляді набору даних про порушення законодавства про оборону та мобілізацію. На підставі цього людину й оголосили в розшук.

А тепер – головний нюанс, який змінив хід усієї справи. ТЦК у своєму ж листі від 8 травня 2025 року визнав: позивач до адміністративної відповідальності не притягувався, протокол про адміністративне правопорушення не складався.

Іншими словами – сам же відповідач підтвердив, що жодних правових підстав для внесення відомостей про порушення до реєстру не існувало. Запис з’явився, а юридичного фундаменту під ним немає.

Як так вийшло? Давайте розбиратися.

Що каже закон про військовий облік і відповідальність

Базовим документом тут виступає Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII. Саме він визначає, що військовий облік призовників, військовозобов’язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів.

Усі персональні та службові дані про військовозобов’язаних акумулюються в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів – тій самій системі «Оберіг», з якою синхронізується «Резерв+». Органами ведення цього реєстру є районні та міські ТЦК.

А тепер – ключовий момент. Правила військового обліку (затверджені Кабміном) чітко передбачають: за порушення правил обліку, зокрема за несвоєчасне оновлення персональних даних, особу притягують до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Своєю чергою, Закон України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів» у пункті 20-1 частини першої статті 7 прямо вказує: до реєстру вносять відомості про притягнення до адміністративної відповідальності – із зазначенням дати, номера та короткого змісту протоколу або постанови.

Логіка закону проста: немає протоколу – немає постанови – немає підстав для внесення даних про порушення правил військового обліку до реєстру. У нашому випадку протоколу справді не було. Як і постанови.

Чому суд став на бік позивача

Житомирський окружний адміністративний суд, розглянувши справу №240/25896/25, звернув увагу на три принципові моменти.

Перший: позивач не притягувався до адміністративної відповідальності. Це визнав і сам ТЦК у своєму листі. Отже, жодних законних підстав для внесення відомостей про порушення до «Оберегу» не існувало.

Другий: строки притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 та 210-1 КУпАП на момент розгляду справи вже сплинули. Навіть якби ТЦК захотів оформити протокол заднім числом – юридично це вже неможливо.

І третій, можливо, найважливіший нюанс: ТЦК узагалі не наділений повноваженнями оголошувати когось у розшук. Відповідно до статті 281 Кримінального процесуального кодексу України, оголошення в розшук – це прерогатива процесуальних осіб у межах відкритого кримінального провадження.

Територіальний центр комплектування – орган ведення реєстру, а не орган досудового розслідування. Підміняти одне одним закон не дозволяє.

Суд ухвалив рішення від 27 травня 2026 року, яким визнав дії ТЦК протиправними та зобов’язав виключити з реєстру «Оберіг» усі дані про порушення правил військового обліку. Окремо суд зобов’язав ТЦК повідомити Бердичівський районний відділ поліції про відсутність підстав для розшуку позивача. А також стягнув на користь позивача судовий збір – 1211,20 грн.

Про що варто пам’ятати військовозобов’язаним

Ця справа – не поодинокий випадок. Багато хто, оновивши дані в «Резерв+» із запізненням, виявляє статус «у розшуку». І далеко не завжди за цим статусом стоїть реальний протокол чи постанова про адмінправопорушення.

Кілька практичних порад, які випливають із цього рішення:

– Якщо «Резерв+» показує розшук – не панікуйте. Спочатку з’ясуйте, чи складався щодо вас протокол про адміністративне правопорушення.
– Направте адвокатський запит до свого ТЦК та до поліції. Письмові відповіді стануть вашими доказами в разі судового оскарження.
– Пам’ятайте: без протоколу та постанови про притягнення до відповідальності внесення даних про порушення правил військового обліку до «Оберегу» не має законних підстав.
– Якщо ТЦК відмовляється добровільно виключити недостовірні відомості – звертайтеся до адміністративного суду. Практика складається на вашу користь.

У цій справі все закінчилося добре для позивача. Його дані в реєстрі мають бути приведені у відповідність, а безпідставний розшук – припинений. І це рішення, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, може стати орієнтиром для тих, хто опинився в подібній ситуації. Бо навіть у військовому обліку мають діяти правила, а не свавілля.

Exit mobile version