Уявіть, що ви мобілізований уже понад рік. Ви сумлінно виконуєте обов’язки, але родина запитує: «Коли тебе нарешті відпустять?». І ви самі не знаєте відповіді просто тому, що чіткого терміну служби, після якого можна законно звільнитися, в українському законодавстві не існує. Житомирський обласний ТЦК та СП нещодавно надав офіційне роз’яснення, і ми розбираємо його людською мовою.
Здавалося б, логіка підказує: раз тебе призвали, має бути граничний строк. Але в умовах воєнного стану схема працює інакше. Стаття 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» справді окреслює підстави для звільнення, однак автоматичного права «відслужив рік – вільний» там немає. Мобілізовані продовжують службу до офіційного оголошення демобілізації або до появи інших підстав, прямо передбачених законом.
Давайте розкладемо по поличках, як це виглядає на практиці.
Що каже ТЦК: головне одним абзацом
У коментарі Житомирського обласного ТЦК та СП наголошено: наразі не існує заздалегідь визначеної дати завершення служби для мобілізованих. Порядок демобілізації та перелік категорій військових, які отримають право звільнитися першими, визначать окремим рішенням уже після того, як демобілізацію оголосять. Тобто спочатку держава ухвалює політичне рішення про завершення мобілізаційного періоду, а потім – підзаконний акт з конкретними строками і чергою.
Ключове слово тут – «черга». Жоден нормативний акт не обіцяє, що всіх відпустять одночасно. Радше йтиметься про хвилі: спершу одна категорія, потім наступна.
А якщо підписав контракт? Тут історія інша
Для тих, хто вже під час служби уклав новий мотиваційний контракт, правила відрізняються. Таким військовим не доведеться чекати закінчення строку контракту після оголошення демобілізації. Вони зможуть звільнитися одразу, якщо не планують залишатися у війську. Це принципова відмінність від загальної мобілізаційної категорії.
Уявіть ситуацію: людина підписала трирічний контракт, сподіваючись на фінансову мотивацію і чіткі умови. Минув рік, держава оголошує демобілізацію. Що далі? Урядові рішення передбачають – можна звільнитися одразу, не відпрацьовуючи залишок контрактного строку. Це суттєве послаблення, про яке варто знати.
Чому немає фіксованого строку служби
Пояснення просте і водночас складне. Стаття 26 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає загальні підстави звільнення, але в період воєнного стану більшість із них не застосовується. Натомість діє спеціальний механізм, передбачений Указом Президента про демобілізацію. І ось тут криється головна невизначеність – ніхто не може сказати, коли такий Указ з’явиться.
ТЦК цілком коректно зазначають: спочатку оголошення демобілізації, потім – окреме рішення, яке розставить усі крапки над «і». До того моменту будь-які розмови про «відслужив 18 місяців і автоматично вільний» залишаються лише розмовами.
На що реально можна розраховувати вже зараз
Поточне законодавство містить вичерпний перелік підстав для звільнення під час воєнного стану. Серед них – стан здоров’я, сімейні обставини, досягнення граничного віку перебування на службі, набрання законної сили обвинувальним вироком суду та деякі інші. Але жодна з цих підстав не прив’язана до календарного строку перебування у війську.
Крім того, варто пам’ятати про особливі категорії. Наприклад, звільнення військовослужбовців через виховання дитини з інвалідністю або необхідність догляду за хворими родичами залишається можливим і зараз. Але це зовсім інша процедура, не пов’язана зі строком вислуги.
Пастка, у яку потрапляють найчастіше
Багато хто плутає поняття «строк військової служби за призовом» і «період мобілізації». Перший варіант працював у мирний час – строковики служили 12 або 18 місяців. Але мобілізований – це не строковик. Він не має дати дембеля в мобілізаційному розпорядженні, тому що сама мобілізація оголошується на невизначений період.
Звідси й поширена помилка: «Якщо я відслужив рік, то тепер маю право написати рапорт на звільнення за вислугою строку». Командир частини цей рапорт поверне з резолюцією «підстав немає». І буде абсолютно правий з юридичного погляду.
Що робити родинам, які чекають
Порада банальна, але чесна: стежити за офіційними джерелами. Жоден юрист не передбачить дату демобілізації, а от механізм, який запуститься після неї, уже частково окреслений. Головне – не вестися на чутки про «таємні директиви» чи «ось-ось ухвалений закон про звільнення після 18 місяців». Якби такий закон справді ухвалили, він одразу з’явився б на сайті Верховної Ради.
Житомирське роз’яснення, по суті, повторює те, що юристи кажуть уже не перший місяць. Але воно цінне саме своєю прямотою: так, чіткого строку немає. Ні, після року чи двох автоматичного права на звільнення не виникає. Рішення про демобілізацію ухвалюватимуть окремо, і лише тоді стане зрозуміло, хто і в якому порядку зможе повернутися додому.