У 2026 році український уряд запроваджує амбітну програму «Дерегуляція-2026», центральним елементом якої стає п’ятирічний мораторій на перевірки малого бізнесу. Ця ініціатива включена до у Бюджетної декларації на 2026-2028 роки, схваленої постановою Каміну № 774 від 27 червня 2025 р. Тривалий мораторій покликаний дати підприємцям перепочинок після років воєнної економіки.
П’ятирічний мораторій поширюється на фізичних осіб-підприємців (ФОП) I-III груп.
Він стартує з 1 січня 2026 року. Замість традиційних планових перевірок контроль здійснюватиметься через інноваційну цифрову систему Smart Risk Monitoring. Ця система аналізуватиме податкову дисципліну та фінансові показники бізнесу без безпосереднього втручання інспекторів, базуючись на принципі «дані замість відвідин». За даними Міністерства економіки, така модель дозволить зменшити адміністративне навантаження на підприємців, економлячи їхній час і ресурси. Уряд позиціонує мораторій як сигнал довіри до бізнесу.
У Мінекономіки відзначають, що цей мораторій не є ізольованим кроком, а частиною ширшої програми дерегуляції, координованої Міністерством економіки, Міністерством фінансів та Міністерством цифрової трансформації. Серед інших заходів:
- скорочення близько 120 застарілих дозвільних процедур у сферах побутових послуг, торгівлі та громадського харчування;
- впровадження інвестиційного кеш-беку: нові компанії, які створять щонайменше 50 робочих місць і працюватимуть не менше трьох років, отримають до 20% відшкодування вартості вкладень у виробництво.
- створення єдиного цифрового реєстру контролю та податкову стабільність до 2030 року, де ставки ПДВ, ЄСВ та єдиного податку для малого бізнесу залишатимуться незмінними, за винятком форс-мажорних обставин.
За оцінками Мінекономіки, реалізація «Дерегуляції-2026» з акцентом на п’ятирічний мораторій зменшить адміністративні витрати бізнесу на 37-40 млрд грн щорічно. Водночас держава може тимчасово недоотримати доходи від штрафів, але очікує компенсації через розширення бази оподаткування та залучення інвестицій – до 2 млрд доларів упродовж трьох років.
За оцінками Мінекономіки, мораторій наблизить Україну до ризик-орієнтованої моделі нагляду, рекомендованої міжнародними партнерами, де акцент робиться на превентивних заходах, а не на каральних.
