Державна зрада не завжди виглядає ефектно. Часто це цілком буденна історія: робота, звання, чужий однострій, а потім раптове рішення, що кордон – лише формальність. Схоже, саме так міркувала жінка, яку затримали на Волині.
Про затримання повідомили Служба безпеки України та прокуратура. Йдеться про 50-річну уродженку Донецька. Її зупинили на міжнародному автомобільному пункті пропуску “Доманово”, коли вона намагалася потрапити в Україну з території Білорусі.
Мета поїздки виглядає дивною тільки на перший погляд. Жінка хотіла відновити закордонний паспорт, щоб потім виїхати до Німеччини. Тобто в Україну вона їхала не каятися і не здаватися, а за документом, який відкриває двері в іншу країну.
Що вона робила до лютого 2022 року
До повномасштабного вторгнення Росії затримана працювала медсестрою в обласній клінічній психіатричній лікарні. Звичайна професія, звичайне життя, жодних ознак майбутнього повороту.
А вже в лютому 2022 року вона добровільно вступила до лав російської армії. Не була мобілізована, не потрапила під тиск, не помилилася адресою – пішла сама. Для слідства ця деталь одна з ключових, бо саме добровільність відрізняє свідомий вибір від примусу.
Жінку зарахували до стрілецької роти 91-го окремого стрілецького полку. Цей підрозділ входив до 1-го армійського корпусу 8-ї загальновійськової армії Південного військового округу ЗС РФ. Служба тривала не місяць і не два, а значно довше.
Звання сержанта теж не варто сприймати як формальність. Зазвичай це означає, що людина не лише виконувала накази, а й мала певні командні функції та відповідала за інших військовослужбовців.
Яка стаття їй загрожує
Служба в армії країни-агресора під час війни – це державна зрада. Основа тут – стаття 111 Кримінального кодексу України.
Якщо злочин вчинено в умовах воєнного стану, працює частина друга цієї статті. Санкція сувора: позбавлення волі на строк 15 років або довічне позбавлення волі, обов’язково з конфіскацією майна.
Тут важливий момент. Остаточну кваліфікацію визначать слідство і суд, і багато залежить від того, які саме функції жінка виконувала в полку. Але сам факт добровільного вступу до російського війська вже виводить справу за межі дрібних правопорушень.
Чому це не колабораціонізм
У Кримінальному кодексі є окрема стаття 111-1 – колабораційна діяльність. І люди часто плутають її з державною зрадою, хоча це різні речі з різними наслідками.
Колабораціонізм охоплює публічну підтримку агресора, роботу на керівних посадах у незаконних органах, допомогу окупаційній адміністрації. Сюди ж може потрапити й обіймання посади в незаконному збройному формуванні без участі в бойових діях.
Межа між державною зрадою і колабораціонізмом проходить саме по участі у війні проти України. Коли людина безпосередньо бере участь у бойових діях на боці ворога, це вже не колабораціонізм, а зрада з усіма наслідками. І санкція тут значно суворіша.
Як такі справи доводять
Питання цілком слушне: минуло кілька років, жінка перебувала поза Україною. Що взагалі можна довести?
Насправді доказова база в подібних справах збирається досить щільна:
- дані про перетин кордону та систему пропусків;
- облікові документи військової частини, де вона служила;
- документи про присвоєння звання та нарахування грошового забезпечення;
- свідчення полонених і колишніх військовослужбовців;
- дані з відкритих джерел, фото та відео з місць служби;
- висновки експертиз, зокрема щодо символіки та документів.
Зверніть увагу на деталь: російська армія платить своїм бійцям. Виплати залишають слід у фінансових системах, і цей слід правоохоронці вміють читати.
До того ж сама жінка приїхала в Україну. А це вже означає, що її можна допитати, пред’явити підозру і обрати запобіжний захід у звичайному порядку, а не заочно.
Що буває з тими, хто не приїхав
Багато учасників російських формувань залишаються на тимчасово окупованих територіях або в Росії. Для них працює інститут спеціального досудового розслідування.
Простими словами: справу розслідують і судять без обвинуваченого в залі. Вирок ухвалюють заочно, і він не стає просто папірцем. Він відкриває шлях до конфіскації майна, а термін покарання нікуди не зникає.
Вироки за державну зраду в Україні давно не рідкість. Серед них є й довічні позбавлення волі, і саме тому частина таких людей намагається тихо пересидіти десь за кордоном, змінюючи документи.
Чи можна перечекати
Строки давності – не рятівне коло для тих, хто воював проти своєї країни. Кримінальний кодекс окремо обумовлює, що щодо злочинів проти основ національної безпеки питання про застосування строків давності вирішує суд.
Формулювання сухе, але суть проста: автоматично “спливти” така справа не може. Суд може звільнити від відповідальності, а може й не звільнити, і кожен випадок розглядають окремо.
Тож історія з паспортом виглядає особливо гірко. Жінка приїхала по документ, який мав відкрити їй шлях до Німеччини, а натомість отримала підозру і місце в ізоляторі.
Кожна з таких справ тримається на деталях: дата перетину кордону, номер військової частини, рядок у відомості про виплату, підпис у наказі про звання. Дрібниць тут не буває, і саме вони зрештою вирішують, скільки років людина проведе за ґратами.
Якщо вам відомо про когось, хто служив у російських формуваннях, варто не тримати це при собі, а передати інформацію в Службу безпеки України. Гаряча лінія працює, і кожне повідомлення перевіряють.