Уряд запустив механізм добровільного повернення із СЗЧ – тепер військовослужбовці, які самовільно залишили частину або дезертирували під час воєнного стану, зможуть повернутися на службу через спрощену процедуру. Уявіть: замість довгих місяців невизначеності й страху перед кримінальною відповідальністю – чіткий алгоритм дій, який займає лічені дні. Саме це уряд і пропонує в межах експериментального проєкту.
Що це взагалі за проєкт і навіщо він потрібен
Ситуація із самовільним залишенням частини – болюча тема для армії. Хтось не витримує психологічного навантаження, хтось потрапляє у складні життєві обставини, а хтось просто припускається фатальної помилки. Держава, звісно, не заохочує таких вчинків, але водночас розуміє: кваліфіковані військові потрібні на фронті, а не в розшуку.
Тому Кабінет Міністрів затвердив експериментальний порядок, який відкриває реальне вікно можливостей для добровільного повернення із СЗЧ. Ключове слово тут – «добровільно». Ніхто не тягне за руку, не влаштовує облав. Працює принцип: хочеш повернутися – ось тобі зрозумілий маршрут.
Експеримент триватиме рівно 100 календарних днів. Стосується він військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії. Тобто охоплює основні силові структури, де проблема СЗЧ стоїть найгостріше.
Хто має право повернутися
Порядок чітко окреслює коло осіб, які можуть скористатися процедурою добровільного повернення із СЗЧ:
– ті, хто під час воєнного стану самовільно залишив військову частину або дезертирував;
– ті, хто не повернувся до місця служби до моменту набрання чинності постановою;
– ті, хто бажає продовжити військову службу;
– військовослужбовці, яким призупинено військову службу.
Зверніть увагу на останню категорію. Якщо службу призупинили, а людина хоче повернутися в стрій – цей механізм працює і для неї. Логіка проста: державі потрібні люди, які знають військову справу.
Для кожної категорії сформують перелік військових частин, куди можна подати рапорт. Ці переліки затверджуватимуть Міноборони та Головне управління Національної гвардії – окремо для своїх структур.
Як подати рапорт: три шляхи для ЗСУ
Найзручніший варіант для військовослужбовців ЗСУ – електронний кабінет на державному вебпорталі електронних послуг у сфері національної безпеки і оборони. Фактично це означає, що подати рапорт можна з будь-якої точки, де є інтернет. Жодних черг, жодних нервових розмов із черговим – просто заповнив форму і відправив.
Другий шлях – через центри рекрутингу Збройних Сил. Це варіант для тих, кому потрібна жива консультація або хто не дуже товаришує з цифровими сервісами.
Третій – безпосередньо до обраної військової частини. Прийшов, написав рапорт на місці, віддав командиру. Усе прозоро.
Військовослужбовці Держспецтрансслужби можуть скористатися першим і третім варіантами – портал або особистий візит до частини.
У Національній гвардії своя специфіка: рапорт подають через електронний кабінет на порталі до Іміджево-видавничого центру НГУ. І тут є важливий нюанс – до рапорту обов’язково додається рекомендаційний лист від тієї військової частини, де людина хоче служити. Плюс копія військового квитка або іншого документа, що підтверджує службу.
Кстати, лайфхак для всіх: подавати кілька рапортів одночасно заборонено. Тож спершу визначтеся з вибором, а потім уже дійте.
Строки перевірки: швидко, але ретельно
Тут уряд справді постарався зробити процедуру швидкою. Для ЗСУ та Держспецтрансслужби перевірка триватиме не більше семи календарних днів. За цей час військова частина перевірить факт СЗЧ чи дезертирства, факт неповернення до місця служби, попередню посаду військовослужбовця та інформацію про призупинення служби.
У Національній гвардії все ще швидше – до 48 годин із моменту надходження документів. По суті, дві доби на всі перевірки.
І ось що важливо: відмовити можуть лише з двох причин. Перша – особа не належить до передбачених порядком категорій. Друга – відсутні необхідні дані для прийняття рішення. Усе. Жодних «ну ми тут подумали і вирішили, що ви нам не підходите». Відмова з інших підстав прямо заборонена.
Що після схвалення: годинник починає цокати
Коли рапорт схвалено, відомості про військовослужбовця з’являються на порталі. І з цього моменту починається відлік часу для прибуття до частини.
Строк для ЗСУ залежить від способу подання рапорту. Якщо подавали через портал – треба прибути до обраної військової частини протягом 120 годин (це п’ять діб). Якщо через центр рекрутингу – протягом п’яти календарних днів.
У Держспецтрансслужби теж 120 годин, але відлік іде від моменту отримання повідомлення про задоволення рапорту.
А от у Національній гвардії строки стислі – лише 48 годин після підписання наказу про переміщення. Тож гвардійцям варто бути напоготові.
Важливий момент: ці строки не гумові. Затягувати не варто – механізм створений для тих, хто справді хоче повернутися, а не для імітації бажання.
Поновлення служби: що відновлюють і що виплачують
Після прибуття до нової частини військовослужбовця зараховують до списків особового складу або тимчасово прибулого особового складу – залежно від статусу.
Для тих, кому службу призупиняли, запускається цілий каскад поновлень:
– поновлюється військова служба;
– продовжується дія контракту;
– відновлюється виплата грошового забезпечення;
– поновлюється речове та інші види забезпечення;
– здійснюється призначення на посаду.
Тобто людина не просто повертається в абстрактну армію, а отримує конкретне місце, конкретні виплати і конкретне забезпечення. Жодної «підвішеної» ситуації.
Додатково передбачено спрощений порядок передачі особових справ та інших документів між військовими частинами. Це дрібниця, але саме такі дрібниці часто створюють найбільше бюрократичних проблем.
Гарантія на пів року: вас не перекинуть без згоди
Це, мабуть, одна з найвагоміших новацій для тих, хто вагається. Протягом шести місяців із дня зарахування до списків обраної військової частини перевести людину до іншої частини можна лише за її письмовою згодою.
Виняток один – ліквідація, реорганізація або розформування частини. У цих випадках переведення неминуче, тут уже нічого не вдієш.
Але загалом держава каже: ви обрали частину, ви до неї прийшли, і ми гарантуємо, що протягом пів року вас не перекинуть кудись без вашого бажання. Це серйозний аргумент для тих, хто боїться, що після повернення опиниться в гірших умовах.
А що з кримінальною відповідальністю
Питання, яке хвилює кожного, хто думає про добровільне повернення із СЗЧ. У постанові зазначено: звільнення від кримінальної відповідальності за статтями 407 та 408 Кримінального кодексу України здійснюватиметься в порядку, встановленому законом.
Стаття 407 – це самовільне залишення військової частини або місця служби. Стаття 408 – дезертирство. Обидві передбачають серйозні покарання, аж до позбавлення волі. Але закон дає шанс: якщо військовослужбовець добровільно повертається до виконання обов’язків, його можуть звільнити від відповідальності.
Тут важливо розуміти: сама постанова уряду не звільняє автоматично. Вона запускає механізм, а остаточне рішення ухвалюють відповідні органи в межах кримінального провадження. Але факт добровільного повернення через офіційну процедуру – це потужний аргумент на користь звільнення від відповідальності.
Що ще змінив уряд
Разом із запуском механізму добровільного повернення із СЗЧ уряд вніс зміни до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо вдосконалення механізму переміщення військовослужбовців ЗСУ за їх ініціативою. Це той порядок, який затвердили постановою №1291 від 12 листопада 2024 року.
З нього виключили окремі підпункти й уточнили посилання на норми документа. Не найзахопливіше чтиво, але для юристів і командирів ці технічні правки мають значення – вони усувають неузгодженості між різними нормативними актами.
Загалом же картина вимальовується досить прагматична. Держава не заплющує очі на проблему СЗЧ і не вдає, що її не існує. Натомість пропонує цивілізований шлях назад – із зрозумілими правилами, стислими строками і реальними гарантіями. Чи скористаються цим вікном ті, для кого його відчинили – покаже час.
Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков