Договір дарування є найпопулярнішим способом безоплатної передачі майнових прав як на нерухоме, так і на рухоме майно, поняття цього договору визначає ст.717 ЦК України. Цей договір дуже часто укладається для передачі прав власності між членами родини та здавалося б, не приховує під собою якихось ризиків та не залишає підстав для його оспорювання в суді, однак це не зовсім так.
Ризики укладення договору дарування:
1. Договір дарування з умовою щодо часу переходу права власності є нікчемним у зв’язку за смертю однієї сторони.
Тут слід зазначити, що за договором дарування передача прав власності може відбуватись як у момент його підписання, так і з часом за умови настання певної події. Тобто, якщо договір дарування квартири передбачає, що право на це нерухоме майно перейде обдарованій стороні за настання певних умов (наприклад: дідусь дарує онуці квартиру на досягнення нею повноліття), однак сам дарувальник не доживає до цієї події, тоді договір дарування втрачає свою юридичну силу. В цьому разі подароване майно вже не перейде особі зазначеній в договорі, а стає спадковим майном, яке розподілять між собою спадкоємці за заповітом чи за законом.
2. Неможливість зміни рішення щодо дарування майна
Договір дарування передбачає безоплатну передачу майна, отже, обдарована сторона нічого не буде винна дарувальнику за цей дар. Якщо у договорі дарування містяться умови щодо якихось обов’язків обдарованого перед дарувальником – тоді вони можуть стати підставою недійсності договору дарування. Тобто, якщо батьки подарували синові квартиру, він може робити з нею все що захоче – продати, здати в оренду, виселити батьків з квартири, тощо і не важливо що про його дії думають батьки-дарувальники. Договір дарування не можна змінити й досить складно скасувати. Скасувати договір дарування можливо тільки через суд, та й то – лише у небагатьох випадках. Розірвати договір без суду можливо лише за згодою обох сторін. Таке розірвання договору відбувається теж нотаріально.
3. Оскарження договору дарування претендентами на спадщину
Іноді, після смерті дарувальника, майно, яке він подарував за життя може стати предметом судових спорів між спадкоємцями. Незадоволені рішенням дарувальника родичі можуть претендувати на свою частку у майні, наприклад, якщо чоловік чи дружина померлого дарувальника вважають подаровану нерухомість спільним майном набутим під час шлюбу з дарувальником.
Спадкоємці можуть оспорювати договір дарування посилаючись і на те, що дарувальник на момент укладення договору не міг повною мірою усвідомлювати свої дії та відповідати за них, до прикладу: дарувальник перебував у зміненому стані свідомості (під дією алкоголю, ліків, наркотиків) або був у стані загострення психічного розладу. Судова практика свідчить і про те, що дарчу оспорюють і через те, що договір був підписаний шляхом обману, до прикладу: дарувальник домовлявся з обдарованим про довічне утримання в обмін на квартиру, а його обманули і схилили до підписання договору дарування. Оскарження договору дарування з цих підстав можливе не тільки після смерті, а й за життя дарувальника. Однак, в усіх випадках оскаржити договір дарування можливо лише якщо в судовому порядку довести наявність вагомих підстав для цього.
