Підприємці, які взяли позику за програмою «Доступні кредити 5-7-9%», отримують від банків листи з пропозицією самостійно покрити ту частину відсотків, яку має компенсувати держава. Причина проста: затримки бюджетних виплат. І це не поодинокий випадок.
Хтось уже рахує, у скільки йому обійдеться така «тимчасова» допомога банку. Комусь натякають на псування кредитної історії. Давайте розберемося, що відбувається і чи зобов’язані ви платити більше, ніж передбачено договором.
Що таке програма «Доступні кредити 5-7-9%»
Державна програма «Доступні кредити 5-7-9%» запрацювала у 2020 році. Її правила затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 28. Суть у назві: підприємець отримує кредит під 5, 7 або 9 відсотків річних, а різницю між пільговою та ринковою ставкою банку відшкодовує держава.
Долучитися можуть мікропідприємства та малий бізнес, зокрема фізичні особи-підприємці. Технічно компенсацію адмініструє Фонд розвитку підприємництва. Банк щомісяця подає дані, фонд перераховує гроші.
Для позичальника вся ця бухгалтерія зазвичай невидима: він просто платить свої 5, 7 чи 9 відсотків. Поки механізм працює без збоїв, усе виглядає логічно. Але щойно держава починає затримувати платежі, крайнім виявляється підприємець. Хоча за законом він до цих розрахунків взагалі не має відношення.
Уявіть побутову ситуацію. Ви купуєте обладнання в розстрочку, а магазин має від держави знижку. Якщо відшкодування затрималося, невже продавець побіжить до вас із вимогою доплатити? Ось так і тут.
Скільки насправді коштує «пільговий» відсоток
Історія однієї позичальниці з ПриватБанку добре показує масштаб. Жінка взяла 560 тисяч гривень на придбання обладнання. У жовтні вона дізналася: держава не компенсує банку відсотки за цим кредитом із березня. Тобто понад пів року.
Банк запропонував сплатити накопичену суму самостійно. Обіцяв повернути гроші, коли надійде державна компенсація. А якщо клієнтка відмовиться, у листі згадували про можливий вплив на її кредитну історію.
Порахуймо. Замість пільгових 7 відсотків річних фактичне навантаження зростає до 20,8 відсотка. Додаткові витрати сягають близько 100 тисяч гривень. Це не абстрактні цифри, а цілком реальні гроші, яких у бізнес-плані не було.
Що кажуть інші підприємці
Схожі листи отримали й інші бізнесмени. Усі вони кажуть одне: свої зобов’язання за кредитними договорами виконують сумлінно, платять вчасно. Проблема не в них, а в затримці державного відшкодування.
Однак тепер доводиться рахувати додаткові видатки, яких у планах не було. Скільки саме бізнесів отримали такі листи, поки невідомо. Якщо проблема масова, звернень до регулятора побільшає і реагувати доведеться.
Тут важливий момент. Кредитний договір – це двостороння угода. Банк не може в односторонньому порядку змінити ставку лише тому, що держава затримала платіж. Принаймні так має бути за законом.
Чи має право банк вимагати доплату
Відносини сторін регулює Цивільний кодекс України, зокрема статті 1054 та 1056-1 про кредит. Окремо діє Закон України «Про банки і банківську діяльність» та умови конкретного договору.
Ключове правило міститься у статтях 525 і 526 ЦКУ: зобов’язання треба виконувати належним чином і відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Що з цього випливає:
- Розмір платежів позичальника визначає кредитний договір. Якщо там стоїть ставка 7 відсотків, саме її ви й сплачуєте.
- Компенсація різниці – це домовленість між банком і державою в особі Фонду розвитку підприємництва. Позичальник у цих стосунках не сторона.
- Лист банку з проханням доплатити не створює нового обов’язку. Це пропозиція, а не вимога закону.
Але є нюанс. Іноді в договорах прописують умову, що позичальник сплачує повну ставку, а компенсація зараховується йому потім. Якщо такий пункт є, ситуація ускладнюється. Тому перше, що варто зробити, – уважно перечитати свій договір і графік платежів.
А як щодо кредитної історії
Погроза зіпсувати кредитну історію звучить переконливо, але не все так однозначно. Порядок формування кредитних історій визначає Закон України «Про організацію формування та обігу кредитних історій» від 23 червня 2005 року № 2704-IV.
До бюро кредитних історій банк передає відомості про прострочену заборгованість. Якщо ви платите рівно стільки, скільки передбачено договором, і робите це вчасно, прострочення не виникає. Отже, і підстав для негативного запису немає.
Інша річ, якщо ви погодитеся платити більше, а потім припините. Або якщо банк неправильно зарахує ваш платіж. Тому будь-які домовленості краще фіксувати письмово.
Окремо варто згадати Закон України «Про захист прав споживачів фінансових послуг». Він забороняє нечесну підприємницьку практику та тиск на клієнта. Посилання на нього в листуванні з банком часто спрацьовує.
Чому виплати затримуються
Причини зазвичай лежать у площині бюджету. Кошти на програму передбачають у держбюджеті, далі їх розподіляє фонд, і кожен етап може дати збій. Іноді програму просто недозаклали грошима на рік.
Трапляється й інше: уряд коригує умови самої програми, а разом із ними змінюється порядок перерахування компенсацій. Банки в такі періоди перестраховуються і пишуть клієнтам.
Для підприємця це мало що змінює. Він не сторона у відносинах між банком і державою. Але розуміти механіку корисно, щоб правильно ставити питання і не брати чужі борги на себе.
Що робити підприємцю
Ось кілька практичних кроків.
- Підніміть кредитний договір і перевірте, яка саме ставка та порядок платежів там зазначені.
- Напишіть банку офіційний запит: на якій підставі вам пропонують доплату і чи передбачено це договором.
- Скаргу можна подати до Національного банку України, який наглядає за банками та захищає права споживачів фінансових послуг.
- Якщо йдеться про державну програму, доречно звернутися до Фонду розвитку підприємництва та Міністерства економіки.
- У разі тиску з боку банку варто розглянути звернення до суду або до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
Не зайвим буде об’єднатися з іншими позичальниками у схожій ситуації. Колективне звернення завжди вагоміше за поодиноке.
Чому це питання варте уваги
Програма «Доступні кредити 5-7-9%» задумана як інструмент підтримки малого бізнесу. Її сенс у тому, щоб підприємець узяв гроші на розвиток під зрозумілий і помірний відсоток.
Коли державні компенсації затримуються, а банки перекладають цей тягар на клієнтів, ламається сама логіка програми. Підприємець, який планував витрати під 7 відсотків, раптом опиняється з навантаженням у понад 20. Для невеликого бізнесу це різниця між розвитком і виживанням.
Ситуація показує й інше: будь-яка державна підтримка тримається на дисципліні бюджетних платежів. Якщо ланка кульгає, страждає той, хто найменше захищений.
Тож якщо ви отримали подібний лист, не поспішайте платити. Спершу розберіться в умовах договору та в тому, чи справді на вас покладено такий обов’язок. У переважній більшості випадків доплачувати за державу ви не зобов’язані.