Довідка про обставини травми — документ, без якого військовослужбовець не отримає ані належних виплат, ані коректного висновку військово-лікарської комісії. Здавалося б, усе просто: стався нещасний випадок під час служби — отримуєш довідку. Але життя, як завжди, підкидає ситуації, де межа між «травма» і «хвороба» розмивається до невловимості. Саме в таку історію потрапив військовослужбовець, чию справу нещодавно розглядав Верховний Суд (справа №380/16138/24).
Давайте розберемося, що насправді означає ця довідка, коли її зобов’язані видати, а коли командування має повне право сказати «ні». І головне — чому суди трьох інстанцій одностайно підтримали військову частину.
Що сталося з військовослужбовцем
15 січня 2023 року підполковник, який проходив службу у десантно-штурмових військах, перебував у Краматорську — виконував бойові завдання. Близько третьої години ночі він раптово захворів. Ургентна госпіталізація, ішемічний інсульт, тривале лікування.
Наслідки виявилися важкими: правобічний геміпарез, порушення мови та координації. Військово-лікарська комісія визнала його непридатним до служби з виключенням з військового обліку. У свідоцтві про хворобу зазначили: «захворювання, так, пов’язане із захистом Батьківщини».
Але коли офіцер звернувся до командування за довідкою про обставини травми — отримав відмову. Аргумент: інсульт є ускладненням гіпертонічної хвороби, на яку військовослужбовець страждав ще з 2021 року, а не наслідком зовнішнього впливу. Отже, це не травма і не професійне захворювання.
Навіщо взагалі потрібна довідка про обставини травми
Цей документ — не просто формальний папірець. Довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) оформлюється за формою, наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони №402.
Практичне значення цієї довідки величезне. По-перше, саме на її підставі військово-лікарська комісія встановлює причинний зв’язок ушкодження здоров’я з військовою службою. По-друге, без неї годі й думати про страхові виплати чи додаткову грошову винагороду, передбачену для військовослужбовців, які отримали поранення в бойових умовах.
Коротше кажучи, довідка про обставини травми — це ключ, що відмикає цілий ланцюжок соціальних гарантій.
Як усе мало відбуватися за законом
Процедура прописана в Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України (наказ Міноборони №332 від 27 жовтня 2021 року). Алгоритм виглядає так:
- Командир призначає комісію, яка протягом п’яти робочих днів проводить розслідування.
- Комісія з’ясовує обставини, опитує свідків, визначає причини події.
- Складаються акти за формами НВ-2 та НВ-3.
- Командир затверджує акти і видає наказ, у якому фіксує всі обставини.
- На підставі цього наказу оформлюється та сама довідка за формою додатка 5 до Положення №402.
І ось тут — ключовий момент. Довідка про обставини травми не є самостійним документом, який можна вимагати «просто так». Вона має похідний характер: спочатку розслідування має встановити, що стався саме нещасний випадок із тілесним ушкодженням.
Що сказав Верховний Суд
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2023 року у справі №380/20800/23 військову частину зобов’язали провести службове розслідування. Його провели. Комісія встановила: гостре порушення мозкового кровообігу (ішемічний інсульт) сталося через ускладнення артеріальної гіпертензії. До Переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабміну №1662, інсульт не входить.
Верховний Суд, переглядаючи справу №380/16138/24, сформулював чітку правову позицію: довідка про обставини травми складається лише тоді, коли за результатами розслідування встановлено факт нещасного випадку, внаслідок якого військовослужбовець зазнав ушкодження здоров’я через зовнішні фактори. Якщо ж погіршення стану пов’язане виключно з перебігом хронічної хвороби — підстав для оформлення такої довідки немає.
Іншими словами, має бути чіткий причинно-наслідковий ланцюжок: зовнішня подія → тілесне ушкодження. У випадку з підполковником цей ланцюжок не склався: інсульт став закономірним наслідком багаторічної гіпертонії, а не результатом, скажімо, вибухової хвилі чи падіння.
Чому не допомогло навіть рішення суду
Багатьох дивує: якщо вже є судове рішення, яке зобов’язало провести розслідування, то чому б не видати довідку? Але річ у тім, що рішення Львівського окружного суду у справі №380/20800/23 вимагало лише провести розслідування — не більше. Які саме висновки будуть зроблені за його результатами, суд не продиктував і не міг продиктувати.
Крім того, Верховний Суд звернув увагу на важливий процесуальний нюанс: позивач не оскаржив самі акти розслідування. Він просив видати довідку і провести додаткове розслідування, але не ставив під сумнів законність уже складених актів НВ-2 і НВ-3. А вони, поки не скасовані, залишаються чинними й обов’язковими для врахування.
Суд назвав такий спосіб захисту неефективним — і з цим важко сперечатися. Не можна вимагати документ, який є похідним від акта, якщо ти не оскаржуєш сам акт.
Чи є вихід для тих, хто не згоден з розслідуванням
Так, є. Пункт 17 розділу ІІ Інструкції №332 дає військовослужбовцю місяць на оскарження — з дати отримання акта НВ-2. Скаргу можна подати старшому командирові або до органу, що здійснює контроль за розслідуванням нещасних випадків. Можна й одразу до суду.
Ще один механізм — пункт 25 тієї ж Інструкції. Якщо під час контролю виявлено порушення, командир зобов’язаний призначити додаткове розслідування або переглянути вже затверджені акти. Але цей механізм запускається лише за наявності конкретних порушень, а не через незгоду заявника з висновками.
У справі, що розглядається, жодних порушень процедури розслідування виявлено не було. Військовослужбовець просто наполягав, що його захворювання має бути кваліфіковане інакше. Але суд не може підміняти собою військово-лікарську комісію чи комісію з розслідування — це питання факту, а не права.
До речі, у свідоцтві про хворобу вже зазначено, що захворювання пов’язане із захистом Батьківщини. Це дає підстави для отримання відповідних виплат і соціальних гарантій за іншими процедурами — просто не через механізм довідки про обставини травми. Тож ситуація хоч і прикра, але не безвихідна.