Ви – ФОП-айтівець на другій групі єдиного податку. Справи йдуть непогано, клієнти з’являються. І тут надходить цікава пропозиція від солідної юридичної особи – компанії, яка працює на загальній системі оподаткування. Чи можна підписувати договір?
Коротка відповідь: ні. І справа не в тому, що IT-послуги заборонені для другої групи – вони якраз дозволені. Проблема в іншому: законодавець обмежив не види діяльності, а коло замовників, яким ви можете надавати послуги.
Що саме говорить закон
Пункт 291.4 Податкового кодексу України проводить чітку межу. Якщо ви продаєте товари – будь ласка, хоч кому. А от послуги на другій групі єдиного податку дозволено надавати лише двом категоріям:
– іншим платникам єдиного податку;
– фізичним особам, тобто звичайним громадянам (населенню).
Юридична особа, яка сплачує податок на прибуток, не потрапляє в жодну з цих категорій. Тож якщо ваш потенційний замовник – компанія на загальній системі, співпраця з нею на другій групі неможлива. І це ще не все.
Поза дозволеним колом також опиняються: ФОПи на загальній системі оподаткування, неприбуткові організації, бюджетні установи, іноземні компанії-нерезиденти та навіть фізичні особи, які перебувають за кордоном. Тут важливий момент: звичайна людина за кордоном – це все одно фізособа, але податкова може трактувати таку ситуацію по-різному, особливо якщо йдеться про нерезидента України.
Чим ризикуєте
Фактичне надання послуги «не тому» замовнику вважається перевищенням дозволених умов роботи. Наслідок простий і неприємний: втрата права перебувати на другій групі єдиного податку. Вас просто переведуть на загальну систему – з усіма її 18% ПДФО, військовим збором і значно складнішим обліком.
Комусь може здатися, що це теоретичний ризик. Мовляв, хто там перевірятиме, кому саме я надаю послуги? У декларації платника другої групи справді не зазначають перелік замовників. Але це не означає, що інформація прихована.
Під час документальної перевірки податкова вивчає первинні документи й банківські виписки з підприємницького рахунку. Якщо частина розрахунків проходила через особисті рахунки ФОП – контролюючий орган має право витребувати виписки й звідти. Крім того, українські суб’єкти господарювання відображають усі виплати на користь ФОП в об’єднаній звітності з ЄСВ, ПДФО та військового збору. Додайте сюди міжнародний обмін податковою інформацією, який поступово розширюється, – і стає зрозуміло: приховати реальний склад клієнтів практично неможливо.
А що робити, якщо клієнт уже є або от-от з’явиться
Вихід є, і він досить зручний – перехід на третю групу єдиного податку. Ця група не встановлює жодних обмежень щодо кола замовників. Про це прямо говорить підпункт 3 пункту 291.4 ПКУ: працювати можна з ким завгодно – хоч з юрособами на загальній системі, хоч з нерезидентами, хоч з бюджетними установами.
Так, ставка єдиного податку на третій групі вища. Але давайте порівняємо: 5% єдиного податку проти 18% ПДФО плюс військовий збір на загальній системі. Різниця суттєва, чи не так? До того ж ліміт річного доходу на третій групі значно більший – у 2026 році це 10 091 049 грн, тоді як для другої групи – 7 211 598 грн. І кількість найманих працівників на третій групі законодавчо не обмежується.
Коли саме можна перейти
Тут є практичний нюанс, про який часто забувають. Перехід із другої групи до третьої відбувається не миттєво, а лише з початку наступного календарного кварталу. Тобто якщо «незручний» клієнт з’явився у вас у січні – працювати з ним ви зможете не раніше 1 квітня. З’явився у травні – доведеться чекати липня.
Це означає, що починати виконання замовлення й отримувати оплату від контрагента, який не відповідає вимогам другої групи, можна тільки після офіційної дати переходу. Жодних авансів «про запас» і жодних договорів із відкладеним підписанням – податкова дивиться на дату фактичного отримання коштів.
Тому плануйте перехід заздалегідь. Подавайте заяву вчасно, щоб уникнути розриву між домовленістю з клієнтом і вашим правом на неї. Практика показує: краще втратити місяць-два на очікування нового кварталу, ніж потім розбиратися з наслідками роботи не за тією групою.
Друга група єдиного податку – зручний інструмент для ФОП-айтівця, але рівно до того моменту, поки ви працюєте з правильними замовниками. Щойно серед клієнтів з’являються юрособи на загальній системі, нерезиденти чи ФОП-загальносистемники – варто серйозно задуматися про третю групу.