ДТП через перетин суцільної лінії – ситуація, з якою стикаються багато водіїв. Здавалося б, попереду переривчаста розмітка, тож можна спокійно повертати. Але що, коли водій помиляється, а лінія насправді суцільна? Саме така історія сталася в липні 2019 року в селі Кучурган на Одещині, і дійшла вона аж до Верховного Суду.
Водій BMW X5 вирішив повернути ліворуч до магазину «Дружба». Маневр здавався безпечним – позаду, на відстані 20–40 метрів, їхала лише вантажівка. Але щойно автомобіль почав поворот, із-за вантажівки на великій швидкості вилетів інший BMW – модель 330, що йшов на обгін. Аби уникнути лобового зіткнення, водій BMW 330 різко вивернув ліворуч, виїхав на узбіччя і врізався в мопед Honda Dio.
Як це часто буває, постраждав той, хто взагалі не брав участі в небезпечному маневруванні. Водій мопеда отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості. І хоча безпосередньо наїзд скоїв інший автомобіль, головним винуватцем ДТП через перетин суцільної лінії слідство визнало саме водія BMW X5.
Чому? Бо саме він першим порушив Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 1306. Його маневр ліворуч відбувався через дорожню розмітку 1.1 – тобто через вузьку суцільну лінію, яка розділяє зустрічні транспортні потоки. А пункт 10.1 ПДР вимагає: перед початком руху, перестроюванням або поворотом водій зобов’язаний переконатися, що це буде безпечно.
Що казав сам водій? Свою вину він категорично не визнав. Запевняв, що на тому відрізку дороги була переривчаста лінія, тож поворот ліворуч дозволений. Мовляв, у дзеркало заднього виду він дивився, перешкод не бачив, сигнал повороту ввімкнув. У всьому звинувачував водія BMW 330, який, до речі, свою провину визнав і навіть примирився з потерпілим.
Кримінальне провадження щодо другого водія закрили на підставі статті 46 Кримінального кодексу України – у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. А от водій BMW X5 пішов до суду.
Роздільнянський районний суд Одеської області визнав його винним у вчиненні кримінального правопорушення за частиною 1 статті 286 КК України. Проте від покарання звільнив – через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, як це передбачено статтями 49 та 74 Кримінального кодексу України. Іншими словами: визнали винним, але не покарали, бо минуло забагато часу.
Водій із цим не погодився. Подав апеляцію – програв. Подав касаційну скаргу до Верховного Суду – і знову програв. Чому його аргументи не спрацювали? Давайте розбиратися.
Суцільна чи переривчаста: що показали докази
Перший і головний аргумент захисту: лінія була переривчастою. Однак протокол огляду місця події від 19 липня 2019 року чітко фіксує наявність дорожньої розмітки 1.1 – суцільної осьової лінії. І цей протокол, що важливо, підписав сам водій без жодних зауважень. Ні на стадії слідства, ні пізніше він не заперечував зафіксованих у протоколі відомостей.
А фотознімки, де видно невеликий розрив у лінії, суд оцінив як поодинокий дефект дорожнього покриття, а не як доказ того, що розмітка була переривчастою. Один розрив не перетворює суцільну лінію на переривчасту – логіка проста й зрозуміла.
Відеозапис: чому його визнали допустимим
Другий аргумент стосувався відеозапису з камери магазину «Дружба» та висновку комп’ютерно-технічної й автотехнічної експертизи № 19-6459/20-1270 від 19 травня 2020 року. Захист наполягав, що відео неодноразово копіювалося, якість погіршувалася, а оригінал сторони захисту не відкривали в порядку статті 290 КПК України.
Суд відповів чітко. Відеозапис отримали офіційно – за запитом слідчого від управляючої магазином. Сам факт копіювання не робить доказ недопустимим. Верховний Суд у своїх попередніх рішеннях неодноразово зазначав: один і той самий електронний документ може існувати на різних носіях, і всі ідентичні за змістом примірники вважаються оригіналами.
Експерт підтвердив, що диск придатний для зчитування, а на відео чітко видно дату й час – 19 липня 2019 року з 13:52 до 13:54. І головне – сторона захисту жодного разу не заперечувала, що на відео зафіксована саме та ДТП, про яку йдеться у справі № 511/1762/20. Коли немає сумнівів щодо автентичності події, технічні нюанси копіювання відходять на другий план.
Чому розслідування провели правильно
Третій аргумент захисту виявився юридично найцікавішим. Після набрання чинності Законом № 2617-VIII (з 1 липня 2020 року) частина кримінальних правопорушень перейшла в категорію кримінальних проступків. А проступки, відповідно до статті 215 КПК України, розслідують у формі дізнання, а не досудового слідства. Захист стверджував: обвинувальний акт складено особою без належних повноважень.
Але тут важливий нюанс. На момент ДТП – 19 липня 2019 року – санкція частини 1 статті 286 КК України передбачала штраф від 200 до 500 неоподатковуваних мінімумів, виправні роботи, арешт або обмеження волі. Це був злочин невеликої тяжкості. Новий закон не пом’якшив, а посилив відповідальність: штраф збільшили до 3000–5000 неоподатковуваних мінімумів, додали обов’язкове позбавлення права керування. Тому діяння не стало проступком, а перейшло до категорії нетяжких злочинів.
А згідно зі статтею 5 КПК України, закон, що погіршує становище особи, зворотної сили не має. Отже, розслідування у формі досудового слідства було цілком законним.
Упередженість суду та інші аргументи
Були й інші претензії до суду першої інстанції. Водій стверджував, що суддя упереджена – він навіть подав проти неї цивільний позов про відшкодування моральної шкоди. Заяви про відвід судді розглядали три різні суди, і всі відмовили в задоволенні. Апеляційний суд зауважив: сам факт подання позову проти судді під час розгляду кримінальної справи розцінюється як спроба тиску на суд.
Щодо порушення права на захист – суд першої інстанції відмовився долучати до матеріалів клопотання про недопустимість доказів, подане на стадії судових дебатів. І це правильно: стадія дебатів не передбачає розгляду нових клопотань, вона призначена для промов учасників. Сторона захисту могла заявити таке клопотання раніше, під час дослідження доказів.
Головний урок для водіїв
Ключовий висновок цієї справи варто запам’ятати кожному, хто за кермом. Навіть якщо ви не безпосередньо зіткнулися з потерпілим, ви можете бути визнані винуватцем ДТП через перетин суцільної лінії. Достатньо того, що ваш маневр створив небезпечну обстановку, яка змусила іншого учасника руху різко реагувати – і ця реакція призвела до травм.
Постанова Верховного Суду від 3 червня 2026 року залишила вирок без змін, а касаційну скаргу засудженого – без задоволення. Кримінальний кодекс України у статті 286 говорить чітко: порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тілесні ушкодження середньої тяжкості, тягне кримінальну відповідальність. І неважливо, чи торкнувся ваш автомобіль потерпілого – важливо, чи були ваші дії першопричиною ланцюжка подій.
До речі, водій BMW 330 теж порушив правила – перевищив швидкість, і його дії також перебували в причинному зв’язку з ДТП. Але він визнав провину, примирився з потерпілим – і кримінальне провадження щодо нього закрили. Наш же герой вирішив боротися до кінця і в результаті отримав не лише судимість, а й обов’язок відшкодувати процесуальні витрати. Тож перш ніж перетинати суцільну – навіть якщо дуже треба до магазину – подумайте двічі.