Президент України Володимир Зеленський назвав «дуже поганою історією» напад на військовослужбовців ТЦК у Львові, що стався ввечері 8 липня. Під час спілкування з журналістами він наголосив: таке ставлення до людей у військовій формі неприпустиме. І це не просто емоційна оцінка – за словами глави держави, Міністерство внутрішніх справ уже розбирається в ситуації, а Міноборони має виконати обіцяне.
Що саме відбулося того вечора на Сихові? Працівники територіального центру комплектування (ТЦК – це колишні військкомати, які зараз опікуються мобілізацією) проводили стандартні заходи з оповіщення громадян. Під час перевірки документів виявили чоловіка 1996 року народження, який перебував у розшуку за ухилення від військової служби. Його мали направити на військово-лікарську комісію. Але замість спокійного виконання процедури почалося те, що потім розтягнулося на шість годин – орієнтовно з 21:00 до 2:30 ночі.
Навколо службового автомобіля військових зібрався натовп. За інформацією Львівської ОВА, більшість становили молоді люди. У якийсь момент конфлікт перейшов у відкриту агресію: машину перевернули. Заступник начальника Львівського ТЦК Петро Сторожук пізніше підтвердив тривалість інциденту. Поліція, яка була на місці, не змогла швидко загасити протистояння.
Керівник апарату Львівської ОВА Тарас Грень пообіцяв, що правову оцінку дадуть усім учасникам – і військовослужбовцям, і поліцейським, і цивільним. Тут важливий момент: закон не дозволяє закривати очі на дії жодної зі сторін. Якщо хтось із представників ТЦК перевищив повноваження, це також стане предметом розслідування. Але поки що основна увага прикута до дій нападників.
Давайте розберемося, які саме статті Кримінального кодексу фігурують у справі. Після нападу на військовослужбовців ТЦК у Львові прокуратура відкрила провадження одразу за трьома складами злочинів. Перший – частина 1 статті 114-1 КК України: перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України в особливий період. Особливий період – це час, коли країна перебуває у стані війни або надзвичайного стану. Зараз в Україні воєнний стан, тому будь-яке створення перепон для роботи армії сприймається особливо серйозно. Санкція цієї статті передбачає від 5 до 8 років позбавлення волі.
Другий склад – частина 4 статті 296 (хуліганство). Це коли грубе порушення громадського порядку поєднане з особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом і вчинене групою осіб. Перевертання службового авто на очах у десятків людей – очевидний приклад. Покарання тут – від 3 до 7 років ув’язнення.
Третій – частина 2 статті 345: насильство щодо працівника правоохоронного органу. Ви, можливо, здивуєтеся: хіба військовослужбовці ТЦК є правоохоронцями? Кримінальний кодекс у цій статті захищає не лише поліцейських, а й будь-яких представників влади, які виконують службові обов’язки. ТЦК якраз діють від імені держави під час мобілізаційних заходів. Тому насильство щодо них або пошкодження їхнього майна може кваліфікуватися за цією нормою. Вона передбачає обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на той самий строк.
Кваліфікація за сукупністю цих статей означає, що суд може призначити покарання в межах найсуворішої санкції, а за кількома епізодами – частково або повністю скласти строки. Тож тим, кого ідентифікують як активних учасників нападу, світить реальний термін.
А тепер повернімося до реакції президента. Володимир Зеленський не просто висловив обурення. Він чітко розмежував зони відповідальності: МВС має діяти виключно в межах чинного законодавства, а Міністерство оборони – виконати те, що обіцяло. Про які обіцянки йдеться? Скоріш за все, про налагодження більш прозорої та людяної процедури оповіщення, про яку неодноразово говорили після попередніх інцидентів. Коли президент каже «так не має бути», він звертається не лише до нападників, а й до системи загалом: якість роботи ТЦК має виключати приводи для такого збурення.
Поліція тим часом продовжує встановлювати всіх причетних. У прокуратурі наголошують: слідчі дії тривають, вивчаються відеозаписи, опитуються свідки. Кожен, хто брав участь у перевертанні машини або закликав до насильства, може опинитися на лаві підсудних. І це не залякування, а звичайна практика роботи правоохоронців, коли йдеться про злочини проти основ національної безпеки та порядку управління.
Коли суспільство емоційно заряджене, легко скотитися до виправдання самосуду. Але закон не дає права нікому – ні перехожому, ні організованій групі – чинити фізичний опір представникам Збройних Сил під час виконання. Саме тому навіть кілька годин протистояння на Сихові перетворюються на кримінальне провадження з реальними строками. А далі кожен фігурант отримає свій шанс довести невинуватість уже в суді.