Жителька Косівщини вирішила «подарувати» чоловікові відстрочку від армії за допомогою підроблених документів. Зробила вона це не в підвальному цеху, а за власним ноутбуком, озброївшись програмами для редагування фото та інструментами штучного інтелекту. Тепер ця історія має не лише сімейний, а й кримінальний вимір.
Йдеться про вирок Косівського районного суду Івано-Франківської області. Обвинувачена – заміжня жінка, яка у шлюбі з 2007 року. Наприкінці літа 2024 року вона наважилась на ризикований крок. Маючи під рукою особистий ноутбук, доступ до інтернету та певні технічні навички, жінка виготовила фальшиві документи про інвалідність II групи.
Давайте розберімось, як саме відбувалась ця афера. Вона взяла посвідчення про інвалідність, видане ще у 2018 році на ім’я зовсім іншої, невідомої жінки. За допомогою фоторедакторів та штучного інтелекту замінила анкетні дані на власні. Оновила довідку та висновок медико-соціальної експертної комісії, яку в народі називають МСЕК. По суті, «переклеїла» своє обличчя на чужу історію хвороби.
Тут важливий момент: юридично це класична підробка документів. Стаття 358 Кримінального кодексу України карає не лише за виготовлення фальшивок, а й за їх використання. Жінка не просто створила папери для колекції. Вона запустила їх у дію з конкретною метою – отримати для чоловіка відстрочку від мобілізації.
У лютому 2025 року в застосунку «Резерв+» у її чоловіка з’явилося відтермінування від призову на військову службу до кінця мобілізації. Формальна підстава – наявність у дружини інвалідності II групи. Іронія в тому, що реальних медичних підстав для такого статусу у жінки, схоже, не було. Вона їх просто намалювала.
Косівський районний суд визнав жінку винною. Яку саме міру покарання обрав суд – у відкритих матеріалах вироку вказано, але ключове те, що факт підробки встановлено. Окремо слід наголосити: використання штучного інтелекту не пом’якшує відповідальності. Навпаки, це свідчить про умисний, заздалегідь спланований характер дій.
Чому ця справа важлива для звичайних людей? Бо вона показує, як технології, що мали б спрощувати життя, стають інструментом обману. І як державні реєстри, на кшталт «Резерв+», можуть бути ошукані не лише паперовими фальшивками, а й цифровими маніпуляціями. Достатньо базових знань фотошопу та трішки нахабства.
Крім того, в цій історії є ще один неочевидний аспект. Чоловік, який отримав відстрочку, міг навіть не знати про підробку. Але якщо слідство доведе його обізнаність – відповідальність може загрожувати і йому. Відстрочка через інвалідність дружини – це законний механізм, але лише тоді, коли документи справжні.
Окремо варто згадати і про МСЕК. Ця система роками викликає нарікання через корупцію та непрозорість. Проте в цьому випадку жінка не домовлялася з лікарями, не давала хабарів. Вона просто підробила документи, навіть не виходячи з дому. Це нова реальність, де цифрова грамотністьможе стати інструментом злочину.
Судова практика щодо підробки документів для ухилення від мобілізації лише формується. Подібні справи розглядають по всій Україні, і тенденція невтішна: дедалі більше людей намагаються знайти «обхідні шляхи». Але варто пам’ятати, що відповідальність за статтею 358 ККУ передбачає не лише штраф, а й обмеження чи позбавлення волі.
Косівський випадок – це ще й сигнал для тих, хто думає, ніби підробка в цифрову епоху стає непомітною. Насправді ж слідчі дедалі частіше перевіряють електронні джерела, зіставляють дані з реєстрами, вивчають історію редагування файлів. І штучний інтелект, яким скористалася жінка, залишає свої цифрові сліди.
Тож історія з Косівщини – це не лише про одне подружжя. Це про те, як швидко змінюються методи обману, і як право намагається встигати за технологіями. А ще про звичайну людську слабкість – бажання врятувати близьку людину будь-якою ціною, навіть якщо ціна такої «рятувальної операції» – кримінальне провадження.