Фіктивна мобілізація через систему «Оберіг» – ця фраза зараз звучить як вирок для начальника Чернігівського обласного територіального центру комплектування. У вівторок Новозаводський районний суд Чернігова обрав йому запобіжний захід – особисте зобов’язання. За даними слідства, посадовець вносив до електронного реєстру неправдиві дані про призов військовозобов’язаних, яких насправді ніхто не збирався відправляти до війська.
Шахрайство з документами у воєнний час – це не просто зловживання, а прямий удар по обороноздатності. Тож давайте розберемося, що саме сталося, як працювала схема та чим усе обернеться для підозрюваного.
Власні джерела Суспільного повідомляють, що йдеться про Олександра Чепурного. Саме він, на думку правоохоронців, мав персональний доступ до інформаційно-комунікаційної системи «Оберіг» і скористався ним для фіктивної мобілізації чоловіків. Кримінальне провадження розслідують одразу кілька органів: поліція, військова контррозвідка СБУ та Чернігівська спеціалізована прокуратура у сфері оборони. Саме остання процесуально керує справою – це стандартна практика, коли підозрюваним є військовослужбовець.
Тепер про механізм. Усе будувалося на доволі простій маніпуляції. Посадовець, маючи ключі доступу до «Оберегу», вносив до реєстру завідомо неправдиві відомості. У базі з’являлися записи, що того чи іншого військовозобов’язаного мобілізували й направили для проходження служби до конкретної військової частини ЗСУ. На папері – а точніше, в електронному реєстрі – усе виглядало бездоганно. Однак у самій частині цих людей до списків особового складу не зараховували. Фактично вони залишалися вдома, а державна система вважала їх призваними.
Кому було вигідно таке шахрайство? Очевидно, самим «мобілізованим», які уникали служби, і, ймовірно, організатору схеми. Справжні мотиви ще з’ясовує слідство, але вже зараз ця історія гостро ставить питання: наскільки захищена від подібних маніпуляцій наша електронна система військового обліку.
Система «Оберіг» – це єдиний державний реєстр військовозобов’язаних, призовників і резервістів. Вона збирає дані з різних держорганів: податкової, міграційної служби, реєстру виборців тощо. Саме через неї ТЦК бачать, хто підлягає призову, формують повістки та ведуть облік. З одного боку, така централізація прискорює мобілізаційні процеси й унеможливлює «загублені» паперові справи. З іншого – як показує цей випадок – людина з доступом може перетворити її на інструмент фіктивної мобілізації.
Коли йдеться про електронні реєстри, ми звикли довіряти алгоритмам. Але «Оберіг» – це не бездушна машина, а база, яку наповнюють живі люди. І якщо хтось на рівні керівника ТЦК вирішує «підкоригувати» реальність, то система слухняно фіксує брехню. Викрити таке можна лише шляхом звірки даних із реальними списками у військових частинах, що, власне, і зробили правоохоронці.
До речі, це не перший інцидент, коли посадовці намагаються обійти мобілізаційне законодавство за допомогою службового становища. Схожі справи вже розслідувалися в інших областях, але тут уперше фігурує прямий несанкціонований вплив на центральний держреєстр. І це змушує задуматися: чи достатньо багаторівневою є система контролю за змінами в «Оберезі»? Попереду, певно, будуть кадрові та технічні висновки, але поки що маємо кримінальне провадження і реального підозрюваного.
Слідство виходило на схему поступово. Поліцейські спільно з військовою контррозвідкою СБУ провели низку оперативних заходів, після чого посадовцю повідомили про підозру. У чому саме його звинувачують? Імовірно, йдеться про статтю Кримінального кодексу, яка карає за службове підроблення – внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей. Якщо говорити про кваліфікацію за статтею 366 КК України, то санкція передбачає штраф, обмеження волі або позбавлення волі на строк до трьох років із позбавленням права обіймати певні посади. Але враховуючи воєнний стан, суд може призначити суворіше покарання, ніж мінімальна межа.
Окремо варто наголосити: начальник ТЦК – це військова посадова особа. А отже, до нього можуть застосувати і спеціальні норми військового законодавства. Плюс не виключено, що слідчі перевірять наявність корупційної складової. Якщо «мобілізовані» платили за своє фіктивне зарахування, то й їх можуть притягнути як співучасників або свідків. Тут усе залежатиме від доказів, які вдасться зібрати.
Суд обрав запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Що це означає? За статтею 179 Кримінального процесуального кодексу, підозрюваний зобов’язаний з’являтися за кожним викликом до слідчого, прокурора або суду. Він не має права залишати населений пункт, де проживає, без дозволу слідчого, мусить повідомляти про зміну місця проживання чи роботи. Крім того, зазвичай суд зобов’язує здати закордонний паспорт та інші документи, що дають право виїзду за кордон.
Такий захід вважається найм’якшим порівняно з домашнім арештом або триманням під вартою. Суд, вочевидь, не побачив ризику втечі чи перешкоджання слідству, але взяв підозрюваного під контроль. Проте це не означає, що справа «спущена на гальмах». Особисте зобов’язання часто застосовують, коли особа має міцні соціальні зв’язки, позитивну характеристику і готова співпрацювати зі слідством.
Кримінальне провадження триває. Слідчі з’ясовують точну кількість епізодів фіктивної мобілізації, коло осіб, причетних до схеми, та можливу суму неправомірної вигоди. Попереду – низка допитів, судових засідань і, цілком імовірно, нових повідомлень про підозру. Історія навколо системи «Оберіг» та конкретного посадовця явно буде розвиватися.
Цей випадок нагадує, що навіть найсучасніші електронні системи вразливі до людського фактора. І коли йдеться про безпеку країни, кожен такий факт фіктивної мобілізації через систему «Оберіг» сприймається особливо болісно. Добре, що правоохоронці реагують швидко та принципово – без цього довіра до мобілізаційних механізмів розмивалася б ще більше.