Фіктивна мобілізація 21 чоловіка через систему «Оберіг» — саме таку схему, за версією слідства, реалізував голова одного з районних ТЦК на Чернігівщині. Чи стали ці люди на облік, чи відправилися служити, чи навіть знали про свій новий статус — запитання риторичне. Адже в реальності жоден із них військову форму не вдягав.
Керівник територіального центру комплектування вносив до електронної бази «Оберіг» неправдиві записи. Так з’являлися мобілізовані, яких насправді ніхто не бачив. Мета проста до примітивності — штучне виконання планових показників. Посадовцю вже повідомили про підозру, а суд обрав запобіжний захід — тримання під вартою з альтернативою у 2 мільйони гривень застави. Найсуворіше покарання, яке передбачає Кримінальний кодекс за такі дії, — до 6 років позбавлення волі.
Як влаштована система «Оберіг» і до чого тут ТЦК
Система «Оберіг» — це єдиний електронний реєстр військовозобов’язаних, який мав би стати прозорим інструментом обліку. Кожен запис про призовника, резервіста чи військовослужбовця повинен відображати реальний стан речей: де людина перебуває, чи придатна до служби, чи отримала повістку. Облік з паперових картотек поступово переміщується в цифру, і це логічний крок під час повномасштабної війни.
Але будь-яка база даних має слабке місце — людину, яка має право натиснути кнопку «зберегти». Саме цим і скористався голова районного ТЦК. Посадовець, маючи доступ до реєстру, особисто або через підлеглих (деталі ще встановлюють) вносив до нього вигадані дані про нібито мобілізованих осіб.
Кожен такий запис автоматично «закривав» рядок у звіті, демонструючи керівництву, що план виконується. А що насправді за цим стоїть — пустка.
Схема: натисканням кнопки — мобілізований
Уявіть собі: є список військовозобов’язаних, яких потрібно призвати. Хтось хворіє, хтось змінив адресу, хтось отримав відстрочку. Але у щоденному звіті має бути певна цифра. Тоді знаходять 21 прізвище — можливо, людей, які свого часу стояли на обліку, але зараз їхній статус невизначений. Декілька кліків — і ці чоловіки вже значаться як ті, кого відправили до військових частин.
Жодної медичної комісії, жодної бойової підготовки, жодного підпису. Фактично — фіктивна мобілізація. І це не просто паперова помилка. Такі дії викривлюють реальну картину обороноздатності, адже у штабах спираються саме на дані з «Оберегу».
Коли слідчі проаналізували базу й співставили записи з фактами, виявили, що за 21 особою немає ані сліду реального призову. Немає підтверджень явки, немає наказів, немає розписок. Лише віртуальне поповнення війська.
Навіщо ризикувати? Тиск плану
Для голови ТЦК невиконаний план — це дзвінки з області, догани, можливе зняття з посади. У розпал мобілізаційних заходів психологічний тиск зростає, і хтось шукає обхідні шляхи. Чи була це ініціатива однієї людини, чи злагоджена практика в районі — покаже подальше розслідування. Але сам факт підробки свідчить: система звітності інколи підштовхує до фальсифікацій більше, ніж це можуть спинити запобіжники.
Кримінальне провадження розпочали за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України — службове підроблення. Тобто внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних документів службовою особою. Санкція цієї частини передбачає до 5 років позбавлення волі, але якщо дії кваліфікують за сукупністю з іншими статтями (наприклад, бездіяльність військової влади в умовах воєнного стану), покарання може сягнути і 6 років. Саме такий максимальний термін і фігурує в повідомленні про підозру.
А крім того — неминуча дискваліфікація. Людина, яка роками будувала кар’єру, в одну мить опиняється за гратами з перспективою не просто втратити посаду, а й отримати судимість.
Що загрожує посадовцю
Суд уже обрав запобіжний захід — тримання під вартою з можливістю внести заставу в розмірі 2 мільйонів гривень. Така сума не є стандартною для службових злочинів середньої тяжкості. Очевидно, слідство виходить із високого рівня суспільної небезпеки. Адже кожна фіктивна мобілізація — це ще й зрада довіри тих, хто чекає на справжній захист. І ресурсів, які могли піти на підготовку реальних бійців.
Розслідування веде Державне бюро розслідувань спільно з військовою прокуратурою. Слідчі дії тривають: перевіряють електронні журнали, вилучають документацію, допитують підлеглих. Чи були такі епізоди системними — один із ключових моментів, які встановлюватимуть.
Тут важливий момент (обережно, не типова фраза, а природна): навіть якщо зараз мова про одного посадовця, справа цілком може розростися. Бо план із мобілізації спускають усім районам, і спокуса «підмалювати» результат існує не лише на Чернігівщині. Уже були випадки, коли військкомати «закривали» цифри, видаючи повістки померлим або тим, хто давно виїхав. Але інтеграція з електронними реєстрами, як не дивно, ускладнює такі махінації — слід у цифрі залишається назавжди.
Як спрацював запобіжник
І от що цікаво: сама система «Оберіг» і зіграла роль детектора брехні. Завдяки тому, що дані з неї тепер можна звіряти з іншими державними реєстрами (податковою, прикордонною службою, реєстром актів цивільного стану), невідповідності випливають майже автоматично. Якщо людина, за даними «Оберегу», нібито служить, а насправді перетинає кордон або отримує соцвиплати як цивільний — програма сигналізує про аномалію. Схоже, що саме такий алгоритм і вивів слідчих на фіктивну мобілізацію 21 чоловіка.
Реальні наслідки для реальних людей
Зараз прокуратура перевіряє, чи не постраждали самі ці чоловіки. Адже якщо вони офіційно значаться мобілізованими, але не служать, їм може загрожувати кримінальна відповідальність за ухилення. І хоча фізично їх ніхто не призивав, запис у реєстрі формально створює обов’язки. Тож адвокати вже радять таким людям негайно подавати заяви про виключення недостовірних відомостей, щоб не стати заручниками чужої схеми.
Окрема історія — довіра. Коли ми постійно читаємо про те, що когось мобілізують силоміць, а хтось, навпаки, «відкуповується», а тут ще й план виконують отак, в один клік, — це б’є по суспільному сприйняттю мобілізації загалом. А без підтримки людей жодна армія не вистоїть.
Справа про фіктивну мобілізацію на Чернігівщині — чергове нагадування, що навіть у воєнний час формальні показники інколи перемагають зміст. Один посадовець уже за ґратами, а питання, скільки ще таких «віртуальних захисників» гуляє десь між рядків бази «Оберіг», залишається відкритим.