Фіктивна непридатність до військової служби мала закінчитися для одного одесита виключенням з військового обліку, а закінчилася вироком. Пересипський районний суд міста Одеси 11 вересня 2026 року затвердив угоду про визнання винуватості у справі №523/4185/26 (провадження №1-кп/523/1312/26). Сторони домовилися про штраф, і суд із цією домовленістю погодився: 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 68 тисяч гривень. Давайте розберемо, як виглядала схема, чому вона розсипалася і що саме суд поставив у провину.
Схема з двома адресами
За версією досудового розслідування, умисел виник не пізніше грудня 2024 року. Чоловік не мав психічних розладів, але хотів отримати статус непридатний до військової служби і виключення з обліку. Механізм вимальовувався такий: фіктивне стаціонарне лікування в КНП ООМЦПЗ ООР та його структурних підрозділах, а на виході – завідомо підроблений медичний документ із потрібним діагнозом. Далі цей папір мав потрапити на військово-лікарську комісію і перетворитися на підставу для виключення. Провідницею стала знайома, щодо якої слідство веде окреме провадження. Вона й озвучила ціну – 15 тисяч доларів США. Медичні майданчики теж були конкретні: підрозділ у селі Олександрівка на площі Центральній, 1 та корпус в Одесі на вулиці Віталія Нестеренка, 9. По суті, фіктивна непридатність до військової служби тут мала стати товаром із чіткою ціною.
Три платежі за один папір
Гроші передавали частинами, і кожен транш мав свою мету.
- не пізніше 17 січня 2025 року – перші 5000 доларів разом з анкетними та особистими даними. За курсом НБУ на 1 січня 2025 року це 210 147,5 гривні;
- не пізніше лютого 2025 року – ще 5000 доларів, що станом на 1 лютого дорівнювало 209 121 гривні;
- не пізніше квітня 2025 року – останні 5000 доларів, або 207 114 гривень за курсом на 1 квітня.
Усі три зустрічі відбувалися на вулиці Владислава Бувалкіна, колишня Бочарова, у Одесі. Кошти йшли посередниці, а вже від неї мали дійти до службових осіб лікарні.
Папери, яких насправді не було
Двадцять третього січня 2025 року в кабінеті завідувачки загальнопсихіатричним відділенням чоловік узяв коротку виписку з історії хвороби №4066/24. У графі діагноз стояв розлад адаптації, змішаний розлад поведінки та емоцій. Одна деталь усе змінює: з 13 грудня 2024 року по 23 січня 2025 року він у стаціонарі не перебував і жодних розладів психіки та поведінки не мав. Пізніше той самий документ набув іншого змісту, і в графі діагноз з’явився органічний психічний розлад поєднаного ґенезу у вигляді порушення поведінки та емоцій.
Далі – 15 квітня 2025 року, кабінет завідувачки змішаним психіатричним відділенням №17 на вулиці Віталія Нестеренка, 9. Там він забрав епікриз №1729 із діагнозом виражений органічний психічний розлад поєднаного ґенезу. Період лікування в документі вказали з 20 березня по 15 квітня 2025 року, хоча в лікарні пацієнта не було.
Чому це замах, а не завершений злочин
Отримані документи залишалося віднести до територіального центру комплектування під час проходження ВЛК. Цього кроку не сталося, бо дії виявили та припинили. Фіктивна непридатність до військової служби не завершилася не тому, що чоловік передумав, а тому що втрутилося слідство. Звідси й кваліфікація – незакінчений замах. Частина 3 статті 15 КК описує його просто: особа не встигла зробити все, що вважала необхідним, з причин, які від неї не залежали. Покарання за таку спробу цілком реальне, і це варто пам’ятати тим, хто вважає невдалу оборудку чимось на кшталт дрібного ризику.
Дві статті одного умислу
Суд підтвердив кваліфікацію за ч.1 ст.369 та ч.3 ст.15 ст.336 Кримінального кодексу України. Перша норма охоплює надання третій особі неправомірної вигоди за дії службової особи з використанням її влади чи службового становища. Простими словами, платили не посадовцю в кабінет, а через посередницю, і закон дивиться на це так само суворо. Стаття 336 Кримінального кодексу України карає ухилення від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період – від трьох до п’яти років позбавлення волі. Разом ці норми описують один намір: заплатити, щоб не служити.
Угода замість судового розгляду
Двадцять четвертого лютого 2026 року прокурор спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону та обвинувачений за участю захисника підписали угоду про визнання винуватості. Суд розглядав її в підготовчому засіданні за правилами Кримінального процесуального кодексу України, тому докази не досліджував – це прямо дозволяють п.1 ч.3 ст.314 і ч.2 ст.474 КПК. Обвинувачений визнав провину повністю, не оспорював ні час, ні місце, ні спосіб дій, підтвердив добровільність угоди й заявив, що кається. Суд окремо перевірив, чи усвідомлюють сторони наслідки затвердження угоди, і переконався в істинності їхньої позиції.
Скільки це коштує за законом
Угода передбачала конкретні суми:
- за ч.1 ст.369 – 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
- за ч.3 ст.15 ст.336 із застосуванням ст.69 – 4000 таких мінімумів. Стаття 69 дозволяє призначити покарання нижче від найнижчої межі санкції, якщо є кілька обставин, які істотно знижують тяжкість скоєного;
- далі працює ч.1 ст.70 КК: менш суворе покарання поглинається суворішим.
Остаточна сума – 4000 мінімумів, тобто 68 тисяч гривень. Арифметика проста: один неоподатковуваний мінімум для кваліфікації злочинів дорівнює 17 гривням. За ст.12 КК обидва діяння нетяжкі, а перше ще й корупційне. Окремо про ч.5 ст.65 КК: коли суд затверджує угоду про визнання винуватості, він призначає саме те покарання, яке узгодили сторони.
Що суд зарахував на користь засудженого
Пом’якшувальних обставин виявилося три: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочинів і добровільне перерахування 50 тисяч гривень на підтримку Збройних Сил України. Кошти надійшли 11 лютого 2026 року, підтвердження – квитанція та лист благодійного фонду Підтримай третю штурмову. Тут суд спирався на правову позицію Касаційного кримінального суду Верховного Суду з постанови від 19 липня 2023 року у справі №442/2407/22 (провадження №51-2963км23): добровільна допомога армії під час воєнного стану може свідчити про щире каяття та відкривати шлях до пом’якшення. Обтяжувальних обставин суд не знайшов.
Додали ваги й характеристики особи. Раніше не судимий, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2009 року народження, за місцем фактичного проживання характеризується позитивно. На обліку в психіатричній лікарні не значиться, хоч і має певні захворювання. А з 23 серпня 2025 року перебуває в розшуку за непроходження ВЛК. Оця остання деталь додає всій історії чимало іронії.
Що буде далі
Апеляцію на вирок можна подати протягом 30 днів з дня проголошення через Пересипський районний суд міста Одеси до Одеського апеляційного суду. Контроль за сплатою штрафу суд поклав на Одеський районний відділ №3 філії ДУ Центр пробації в Одеській області.
Кримінальне провадження №12025160000001059 внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 вересня 2025 року, а матеріали щодо посередниці та службових осіб лікарні виділили в окремі справи. Історія, в якій фіктивна непридатність до військової служби стала предметом кримінального провадження, для них ще триває. Для покупця вона вже коштує 68 тисяч гривень і репутаційних наслідків, які не виміряти жодним курсом НБУ.
