Уявіть: ваш контрагент не платить за отриманий товар, посилаючись на форс-мажор – бойові дії в регіоні, де знаходяться його клієнти. Ви подаєте до суду, вимагаючи основний борг, пеню, інфляційні втрати та 3% річних. А суд… відмовляє у стягненні майже всього, крім частини компенсаційних нарахувань. Саме так розгорталася справа № 905/541/16, яка дійшла до об’єднаної палати Касаційного господарського суду Верховного Суду.
Давайте розберемося, чому так сталося і які правила гри тепер діють для всіх, хто стикається з форс-мажорними застереженнями в договорах.
Суть конфлікту: газ, гроші та бойові дії
АТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Маріупольгаз» уклали типовий договір купівлі-продажу природного газу ще у квітні 2014 року. «Маріупольгаз» купував газ для подальшої реалізації бюджетним установам. Протягом 2014-2015 років компанія отримала природний газ на загальну суму понад 19 мільйонів гривень.
Але з оплатою виникли проблеми. Частина кінцевих споживачів – бюджетні установи міста Новоазовськ та Новоазовського району Донецької області – опинилися в зоні бойових дій. Відповідно, гроші від них перестали надходити.
«Нафтогаз» звернувся до суду з вимогою стягнути з «Маріупольгазу» понад 2 мільйони гривень: основний борг, пеню, 3% річних та інфляційні втрати. Але відповідач наполягав: строк оплати ще не настав, бо діють обставини непереборної сили.
Що сказали суди першої та апеляційної інстанцій
Господарський суд Донецької області в березні 2025 року задовольнив позов лише частково – стягнув близько 16 тисяч гривень 3% річних та приблизно 302 тисячі гривень інфляційних втрат. У решті вимог – відмовив. Східний апеляційний господарський суд залишив це рішення без змін.
Логіка судів була такою. Сторони в договорі чітко прописали: строк виконання зобов’язань відкладається на період дії форс-мажорних обставин. Відповідач вчасно повідомив позивача про настання таких обставин і надав сертифікат Торгово-промислової палати України. Форс-мажор триває – отже, строк оплати ще не настав, і вимагати основний борг передчасно.
«Нафтогаз» не погодився й подав касаційну скаргу. Компанія наполягала: сертифікат ТПП надали із запізненням, а форс-мажор не звільняє від обов’язку платити – лише від штрафних санкцій.
Ключове питання: чи можна посилатися на форс-мажор, якщо сертифікат ТПП подано із затримкою
Тут важливий момент. Колегія суддів, яка передавала справу на розгляд об’єднаної палати, запропонувала відступити від правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 16 травня 2024 року у справі № 913/308/23. У тій справі суд дійшов висновку, що недотримання 14-денного строку подання сертифіката ТПП позбавляє сторону права посилатися на форс-мажор для відкладення строків виконання зобов’язань.
Об’єднана палата з цим не погодилась.
Судді наголосили: потрібно розрізняти два різні обов’язки сторони. Перший – своєчасно повідомити контрагента про настання форс-мажорних обставин. Другий – надати документальне підтвердження, тобто сертифікат ТПП. І якщо договір прямо не передбачає, що несвоєчасне подання сертифіката позбавляє права посилатися на форс-мажор, то сам лише факт затримки не є фатальним.
Простими словами: якщо в договорі не написано «прострочив сертифікат – втратив право на форс-мажор», то суд не може самостійно дописати такий наслідок за сторони.
Що це означає для бізнесу
Верховний Суд у справі № 905/541/16 фактично підтвердив правило, яке працює для всіх подібних спорів. Ключове – це умови конкретного договору.
Якщо ви прописали, що строк виконання зобов’язань відкладається на період дії форс-мажору, і ваш контрагент належно підтвердив наявність таких обставин – ви не зможете стягнути з нього основний борг до завершення форс-мажору. Це не звільнення від боргу, а саме відтермінування.
Крім того, суд нагадав: сертифікат ТПП не є беззаперечним доказом. Суд оцінює його разом з іншими доказами, перевіряючи, чи справді обставини були надзвичайними, невідворотними і чи справді вони унеможливили виконання зобов’язання. Тобто формальне отримання сертифіката – це ще не гарантія успіху в суді.
До речі, цікавий нюанс: суд також врахував, що «Нафтогаз» утримував на своєму рахунку переплату «Маріупольгазу» за іншим договором у розмірі майже 2,8 мільйона гривень. Поки ці кошти лежали в позивача, знецінення грошей відповідача не відбувалося. Саме тому частину інфляційних втрат і 3% річних за цей період суд не стягнув.
Практичний висновок для договірної роботи
Перегляньте свої типові договори. Якщо ви хочете, щоб прострочення подання сертифіката ТПП мало реальні наслідки для контрагента – пропишіть це прямо: «У разі ненадання сертифіката ТПП протягом X днів сторона втрачає право посилатися на форс-мажорні обставини». Якщо такого застереження немає, суд не каратиме контрагента за затримку з документами.
І навпаки – якщо ви самі ризикуєте опинитися в ситуації, коли форс-мажор завадить вчасній оплаті, подбайте про те, щоб у договорі було чітко зазначено: строк виконання зобов’язань відкладається на період дії обставин непереборної сили. А повідомляти контрагента про настання форс-мажору варто негайно – це той обов’язок, нехтувати яким дійсно небезпечно.