Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Кожен дієздатний громадянин має право самостійно визначити коло спадкоємців, склавши заповіт. Він може передати все майно або його частину будь-якій особі – як із числа родичів, так і стороннім людям, організаціям чи державі. Заповідач також може без пояснення причин позбавити спадщини будь-кого із спадкоємців за законом.
Ст. 1233 ЦК України визначає заповіт як особисте розпорядження фізичної особи на випадок її смерті. Заповідач має право як повідомити спадкоємців про наявність заповіту, так і не розкривати цього – це ніяк не впливає на чинність заповіту.
Згідно зі ст. 1254 ЦК України, заповідач може у будь-який час змінити, скасувати або скласти новий заповіт.
Зверніть увагу:
- кількість змін заповіту необмежена,
- кожен новий заповіт автоматично анулює попередній.
Усі зміни та скасування заповіту здійснюються особисто і підлягають нотаріальному посвідченню. Вчинення цих дій через представника не допускається.
За правилами ст. 57 Закону «Про нотаріат», при зміні чи скасуванні заповіту нотаріус робить відповідні відмітки на примірнику заповіту та в реєстрі нотаріальних дій, а також забезпечує внесення відомостей до Спадкового реєстру. Підпис під заявою про скасування чи зміну заповіту має бути нотаріально засвідчений.
Скасування заповіту відбувається в тому самому порядку, що і його посвідчення (ч. 7 ст. 1254 ЦК), з дотриманням вимог до форми документа, визначених ст. 1247 ЦК.
Вимоги до форми заповіту
- Заповіт складається письмово із зазначенням місця та дати.
- Має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може підписатися, підпис ставить інша особа в його присутності, із зазначенням причин (ст. 207 ЦК України).
- Заповіт підлягає нотаріальному посвідченню або посвідченню уповноваженими посадовими особами (ст. 1251–1252 ЦК).
- У певних випадках (наприклад, коли заповідач не може сам прочитати текст) посвідчення відбувається у присутності двох свідків, які читають документ уголос і ставлять підписи (ст. 1248, 1252, 1253 ЦК).
Заповіт, складений особою, яка не мала на це права, або з порушеннями вимог щодо форми й посвідчення, вважається нікчемним (ст. 1257 ЦК України).
Отже, скасувати заповіт можна двома способами – шляхом складання нового заповіту або подання заяви про його скасування. У будь-якому випадку нотаріус зобов’язаний внести інформацію про скасування до Спадкового реєстру.
