Site icon Лук'янчиков Олег Адвокат

Хто отримає спадщину, якщо спадкоємець відмовився?

Як прийняти спадщину, проживаючи за кордоном: роз’яснення МЗС України

Відмова спадкоємця від прийняття спадщини — це не жест доброї волі без наслідків. Рішення, прийняте протягом шести місяців після смерті родича, запускає ланцюжок перерозподілу майна. І те, куди піде ваша частка, залежить від того, за заповітом ви закликані до спадкування чи за законом. Міністерство юстиції нагадало ключові правила, і ми розкладемо їх простою мовою — так, ніби ви запитали в друга за кавою.

Скільки часу дається на роздуми

Для початку — про строки. Кожен, хто має право на спадщину (за заповітом або за законом), може відмовитися від її прийняття протягом шести місяців. Цей строк відраховується від дня відкриття спадщини — тобто від дати, яка зазначена у свідоцтві про смерть, а у випадках, передбачених пунктом 20 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу, — від дня державної реєстрації смерті. База тут — стаття 1270 ЦК України. Заяву про відмову потрібно подати нотаріусу особисто або через представника. Пропустили цей термін — шанс на відмову зникає, спадщина вважається прийнятою.

Без «якщо» та «можливо»

Тут важливий момент: відмова від прийняття спадщини не терпить умов. Стаття 1273 ЦК говорить прямо — вона безумовна і беззастережна. Не можна сказати нотаріусу: «Я відмовляюся від квартири, а машину залишаю собі». Не можна відмовитися лише від частини спадщини, прийнявши іншу. Або ви приймаєте все, або відмовляєтеся від усього. Жодних напівтонів.

Крім того, не можна висувати умови на кшталт «я відмовлюся, якщо мою частку отримає конкретна людина». Втім, тут є виняток, про який ми скажемо окремо.

Якщо ви спадкоємець за заповітом

Припустимо, бабуся залишила заповіт на свій будинок двом онукам і доньці. Одна онука вирішує: «Мені це не треба, оформлю відмову». Що далі? Тоді її частка не зникає, а переходить до інших спадкоємців за цим же заповітом — тобто до другого онука і доньки, і ділиться між ними порівну. Це пряма норма частини першої статті 1275 ЦК.

Коли на того спадкоємця, який відмовився, було покладено заповідальний відказ (наприклад, він мав би надати право довічного проживання сусідці), то цей обов’язок теж переходить до інших спадкоємців за заповітом, які прийняли спадщину, і розподіляється між ними рівними частками.

До речі, відмова від спадщини за заповітом не позбавляє права спадкувати за законом. Якщо ви відмовилися від заповіданої квартири, це не означає, що ви втратили право на інше майно померлого, яке не охоплене заповітом. Ви можете одночасно відмовитися від спадщини за заповітом і прийняти спадщину за законом — якщо маєте на неї право у відповідній черзі.

А що, як інших спадкоємців за заповітом немає? Скажімо, заповіт один, і єдиний спадкоємець відмовляється. Тоді, за статтею 1223 ЦК, настає спадкування за законом. Заповіт уже не діє, і до розподілу закликаються спадкоємці за чергами — дружина, діти, батьки, далі інші родичі.

Якщо ви спадкоємець за законом

Тепер інша ситуація: помирає чоловік, який не залишив заповіту. До спадкування закликається перша черга — дружина та двоє дорослих дітей. Син вирішує відмовитися від своєї частки. Відповідно до закону, його частка переходить до інших спадкоємців тієї ж черги — тобто до дружини та другого сина, і ділиться між ними порівну. Якби син був єдиним у першій черзі, а дружини не було б, то після його відмови право на спадщину перейшло б до другої черги — рідних братів і сестер, батьків померлого.

Нагадаю, що Главка 86 Цивільного кодексу передбачає п’ять черг спадкоємців за законом. Кожна наступна черга отримує право на спадщину, лише якщо немає жодного спадкоємця попередньої черги, який би її прийняв. Відмова одного з них звільняє його частку, але не усуває всю чергу — вона просто збільшує частки тих, хто залишився. Якщо ж уся черга відмовилася або її просто немає, то запрошується наступна.

Коли загальне правило не діє

Вищеописані механізми не застосовуються у двох випадках: коли спадкоємець відмовляється від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця, а також коли заповідач підпризначив іншого спадкоємця.

Перший випадок — це так звана «спрямована відмова». Спадкоємець може в заяві нотаріусу прямо вказати, що він відмовляється від спадщини на користь конкретної особи з числа спадкоємців за заповітом або за законом. Тоді його частка переходить не до всіх інших, а саме до того, кого він назвав. Але це вже окрема історія, яка регулюється статтею 1274 ЦК.

Другий випадок — підпризначення спадкоємця. Заповідач заздалегідь може написати в заповіті: «Якщо мій син Петро помре до відкриття спадщини або відмовиться від неї, то його частку успадковує його донька Олена» (або будь-хто інший). Таке підпризначення передбачене статтею 1244 ЦК. І воно має пріоритет над стандартним розподілом: якщо Петро відмовився, частка йде не до інших спадкоємців за заповітом, а до Олени.

Коли спадщину нікому прийняти

Уявіть ситуацію, коли немає ні заповіту, ні жодного живого родича з усіх п’яти черг, або всі вони відмовились чи не прийняли спадщину своєчасно. Тоді спадщина стає відумерлою. За статтею 1277 ЦК суд за заявою органу місцевого самоврядування визнає її такою, і все майно переходить у власність територіальної громади. Нерухомість — за місцем її знаходження, а якщо нерухомості немає — то рухоме майно за місцем відкриття спадщини. З практичної точки зору, це корабель, що пішов на дно: приватні особи вже нічого не отримають.

Чи можна передумати

Життя показує, що рішення, прийняте поспіхом, не завжди є остаточним. Тому закон дає право відкликати відмову від прийняття спадщини. Згідно з тією ж статтею 1273 ЦК, спадкоємець може відкликати свою заяву про відмову протягом того ж шестимісячного строку, який відведений для прийняття спадщини. Наприклад, якщо ви відмовилися на третій місяць після смерті спадкодавця, у вас є ще три місяці, щоб одуматися і подати нову заяву нотаріусу про прийняття спадщини. Як тільки строк сплив — право на відкликання зникає.

Відмова від прийняття спадщини — це завжди особистий вибір, але він не існує у вакуумі. Кожна відмова змінює долю майна для інших людей, і саме тому закон чітко прописує, кому і в якій пропорції переходить вивільнена частка. А знаючи ці механізми, ви зможете ухвалити рішення, яке справді відповідає вашим інтересам.

Обговорити цю новину у моєму телеграм-каналі Адвокат Олег Лукьянчиков

Консультація адвоката – записатися

Exit mobile version