Хуліганство військовослужбовців ТЦК у Вінниці стало підставою для найсуворішого запобіжного заходу. Слідчий суддя обрав двом підозрюваним тримання під вартою на 60 діб. Постраждали в цій історії двоє цивільних – водій автомобіля та його пасажирка.
Далі розберемо, що саме сталося, які норми тут працюють і що робити людині, якщо вона колись опиниться в схожій ситуації.
Що відомо про інцидент
За версією слідства, події розгорталися під час заходів з оповіщення громадян. Військовослужбовці територіального центру комплектування зупинили авто, у якому перебували водій і пасажирка. Спокійна розмова швидко переросла в конфлікт.
Правоохоронці стверджують, що військові почали силоміць відчиняти двері машини. Крім того, вони застосували хімічний засіб, найімовірніше газовий балончик. Водій та пасажирка дістали опіки очей і потребували медичної допомоги.
Обох фігурантів справи відправили під варту. Тут важливо не плутати підозру з вироком: суд лише вирішив, що до кінця розслідування ці люди перебуватимуть у слідчому ізоляторі.
Хто такі ТЦК і що таке оповіщення
ТЦК та СП – це територіальний центр комплектування та соціальної підтримки. Саме ці установи ведуть військовий облік, вручають повістки й організовують відправлення людей до військових частин. Їхня робота спирається на законодавство про військовий обов’язок і на урядові порядки.
Оповіщення – це не затримання. Це процедура, під час якої людину повідомляють про необхідність з’явитися до ТЦК. Вона не передбачає сили, обшуку чи застосування будь-яких засобів впливу на здоров’я.
Запобіжний захід: що це взагалі таке
Запобіжний захід – це тимчасове обмеження прав підозрюваного, поки триває досудове розслідування. Статті 176-178 КПК перелічують варіанти: особисте зобов’язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Останній варіант – найжорсткіший.
Слідчий суддя обирає захід, оцінюючи ризики. Чи може людина переховуватися, тиснути на свідків, знищувати докази, вчинити нове правопорушення? Якщо ризики визнають високими, а санкція статті серйозною, обирають варту.
Строк у 60 діб – не випадкова цифра. У КПК є межі, в яких суд може визначити тримання під вартою, і ст. 197 КПК прив’язує їх до тяжкості злочину. Продовжити строк можна лише через нове клопотання прокурора та нову ухвалу суду.
Ухвалу про запобіжний захід можна оскаржити в апеляції. Скаргу подають протягом 5 днів з дня оголошення ухвали, це ст. 395 КПК. Захист часто користується цим правом, і апеляційний суд іноді змінює варту на заставу.
До речі, застава в таких справах – цілком реальна альтернатива. Розмір її визначає суд, і для військовослужбовця сума може бути відчутною, але це все одно не 60 діб за ґратами.
Хуліганство очима Кримінального кодексу
Хуліганство – це ст. 296 ККУ. Суть у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. Простими словами, людина поводиться агресивно не тому, що її спровокували, а тому що їй байдуже до правил і до людей поруч.
За ч. 1 ст. 296 ККУ покарання м’якше: штраф, арешт або обмеження волі. Якщо ж дії вчинила група осіб, настає відповідальність за ч. 2 тієї ж статті. Двоє військових, які діяли разом, цілком можуть підпадати під цю кваліфікацію.
Окремо варто згадати ч. 3 ст. 296 ККУ. Вона охоплює випадки, коли використали предмет, спеціально пристосований для завдання тілесних ушкоджень. Газовий балончик суди часто розглядають саме так, і тоді санкція стає суворішою.
Є й альтернативна кваліфікація – ст. 365 ККУ, перевищення влади або службових повноважень. Вона працює, коли людина перебуває при виконанні службових обов’язків і робить те, чого закон їй не дозволяє. Для представників ТЦК це цілком реальний сценарій.
Опіки очей і ступінь тяжкості ушкоджень
Тілесні ушкодження – окремий сюжет, який прямо впливає на кваліфікацію. Ступінь тяжкості визначає судово-медична експертиза, і від неї залежить стаття. Легкі ушкодження – це ст. 125 ККУ, середньої тяжкості – ст. 122, тяжкі – ст. 121.
У справах про хуліганство опіки очей рідко бувають формальністю. Якщо постраждав зір або людина довго лікувалася, експерт може визнати ушкодження середньої тяжкості чи навіть тяжкими. Тоді до справи додається ще один епізод, а покарання зростає.
Лікарські документи тут важать не менше за свідчення. Довідка з лікарні, виписка, висновок офтальмолога – усе це стане доказами в суді. Чим раніше з’явиться такий папір, тим складніше захисту військових пояснити, що нічого серйозного не сталося.
Права цивільних під час оповіщення
Порядок призову та оповіщення визначає постанова Кабміну № 560 від 16 травня 2024 року. Представник ТЦК має представитися та показати службове посвідчення. Жоден пункт цього документа не дозволяє бити людину, застосовувати газ чи ламати двері авто.
Поліція справді може скласти протокол за злісну непокору, і це ст. 262 КУпАП. Але перевірка документів чи вручення повістки – не привід застосовувати силу. Межа між законною вимогою та перевищенням повноважень проходить саме тут.
Ще один момент. Військовослужбовці ТЦК не мають статусу поліцейських, тож їхні можливості щодо примусу обмежені. Затримувати, оглядати речі, застосовувати спецзасоби – це повноваження поліції, а не будь-якого військового у формі.
Що робити, якщо ви потрапили в таку ситуацію
Ось короткий перелік дій, які реально допомагають:
- Увімкніть відеозапис на телефоні ще до початку розмови. Запис – найсильніший доказ у подібних справах.
- Викликайте поліцію за номером 102 і дочекайтеся приїзду екіпажу. У протоколі наполягайте, щоб ваші пояснення записали повністю.
- Негайно зверніться до лікаря, навіть якщо біль здається терпимим. Опіки очей мають властивість проявлятися пізніше.
- Зафіксуйте ушкодження в медичному закладі та візьміть довідку. Без паперу експертизі нічого буде досліджувати.
- Напишіть заяву про злочин. Якщо йдеться про військовослужбовців, зазвичай це підслідність Державного бюро розслідувань за ст. 216 КПК.
- Знайдіть адвоката, який спеціалізується на кримінальних справах. Він допоможе заявити цивільний позов за ст. 128 КПК.
Цивільний позов у кримінальному провадженні дає змогу вимагати відшкодування лікування та моральної шкоди. Шкоду, завдану незаконними діями представників держави, відшкодовують за ст. 1176 ЦКУ. А якщо провадження закриють, залишається ще позов в адміністративному суді проти самого ТЦК.
Ще одна порада: не підписуйте на місці паперів, зміст яких вам не пояснили. Підпис під протоколом чи поясненням потім дуже складно оспорити, навіть якщо ви ставили його під тиском.
Підозра – це ще не вина
Ст. 62 Конституції та ст. 17 КПК кажуть прямо: особа вважається невинуватою, доки її вину не доведуть у суді. Ніхто не зобов’язаний доводити свою невинуватість, і обвинувачення не має права перекладати цей тягар на людину.
Тому 60 діб під вартою – це не покарання, а процесуальний крок. Далі прокуратура має довести склад злочину, а захист – показати, що його немає або що кваліфікація завищена.
Якщо ви стали свідком чи учасником конфлікту з представниками ТЦК, не покладайтеся на пам’ять і не сподівайтеся, що хтось усе вирішить за вас. Відео, довідка від лікаря та письмова заява – три речі, які найчастіше визначають результат такої справи.
